Річниця революції (фільм)
Річниця революції | |
|---|---|
| рос. Годовщина революции | |
.jpg) | |
| Жанр | документальний фільм |
| Режисер | Дзиґа Вертов |
| Тривалість | 2 год.[1] |
| Мова | російська |
| Країна | Російська СФРР |
| Рік | 1918 |
| IMDb | ID 0010180 |
«Річниця революції» (рос. Годовщина революции) — російський неігровий німий фільм 1918 року, змонтований режисером Дзиґою Вертовим із хронікальних матеріалів до першої річниці Жовтневого перевороту. Це дебютна стрічка режисера[2]. Фільм довгий час вважали загубленим, проте 2018 року кінознавець Микола Ізволов відновив його у первозданному вигляді.
Спеціальний прем'єрний показ фільму провели 20 листопада 2018 року на Міжнародному фестивалі документальних фільмів в Амстердамі (IDFA)[3].
Сюжет[ред. | ред. код]
Фільм являє собою збірку хронікальних сюжетів із кіножурналів «Свободная Россия», «Кинонеделя» та інших[2]. Сцени фільму зображають історію зміни влади в Російській імперії в період з лютого 1917 року до листопада 1918 року: це Лютнева революція, організація Тимчасового уряду, Державна нарада в Москві в серпні 1917 року, Жовтневий переворот у Петрограді, події жовтня того ж року в Москві, розгін Установчих зборів, Берестейський мир, початок Громадянської війни, захоплення Казані, поїздка Льва Троцького Волгою, перші трудові комуни. Частина фільму під назвою «Мозок радянської Росії» представляє галерею керівників держави того часу. В одному з епізодів фільму показаний Василь Чапаєв[2].
Історія створення[ред. | ред. код]
Фільм створив Дзиґа Вертов, якому на той момент було 22 роки і він лише пів року працював у кіно — в кіножурналі «Кинонеделя». За словами Миколи Ізволова, картину створили «в рекордно короткі терміни, в умовах Громадянської війни, що розпочиналася, плівкового голоду, відсутності нормального фінансування»[2].
Кінематографічний комітет Народного комісаріату освіти активно готується до майбутніх Жовтневих урочистостей. Комітет випускає грандіозну картину «Річниця революції». Картина захоплює всі основні моменти російської революції, повстання робітників у Петрограді, маніфестації, мітинги, портрети борців за свободу, похорон їх як на Марсовому полі в Петрограді, так і в Москві. Серед інших картин слід зазначити картину «Вороги Радянської влади та боротьба з ними».
На екрани фільм вийшов у листопаді 1918 року. У той час як звичайні фільми тоді випускали всього в 3—5 примірниках, «Річниця революції» вийшла тиражем у цілих 40 копій[4]. У роки Громадянської війни літературно-інструкторський поїзд ВЦВК возив та показував фільм по всій країні. До початку 1920-х років позитивні копії «Річниці революції» стали непридатними, а негатив використали для інших кінохронікальних фільмів, що було звичною практикою в ті роки[5].
Наприкінці 1960-х років кінознавець Віктор Лістов намагався відтворити фільм, проте на той час ще не було знайдено докладного опису фільму. 2017 року Світлана Ішевська виявила афішу фільму у фонді Маяковського в Російському державному архіві літератури та мистецтва (РДАЛМ)[6]. На афіші були всі написи з фільму, які дали точне уявлення про кількість та послідовність фрагментів[2]. Миколі Ізволову вдалося знайти в архівах усі фрагменти, поєднати їх, оцифрувати і провести постпродукцію. Роботу він проводив за сприяння Російського державного архіву кінофотодокументів (РДАКФД). За словами Ізволова, у підсумку фільм вдалося ідентифікувати «відсотків на 98»[2].
Відгуки[ред. | ред. код]
Сам Вертов казав про свій фільм так: «У першу річницю Жовтневої революції я повнометражним фільмом складав свій перший виробничий іспит»[4][7].
Віктор Лістов назвав фільм Вертова «своєрідною кіноенциклопедією, зведенням унікальних кадрів, що розповідають про „ранок Рад“»[4].
На думку Миколи Ізволова, Вертов, «сам того не очікуючи, <…> став першопрохідцем жанру „монтажного фільму“ — фільму, який робиться з хроніки»[2]. Аналогічно організатори IDFA називають стрічку «можливо, першим повнометражним документальним фільмом в історії» (англ. possibly the first feature-length documentary film ever made)[3].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ http://www.ng.ru/cinematograph/2018-10-29/8_7342_revolution.html
- ↑ а б в г д е ж "Годовщину Революции" собрали по кускам / Кино / Независимая газета. web.archive.org. 10 серпня 2020. Архів оригіналу за 10 серпня 2020. Процитовано 6 лютого 2022.
- ↑ а б Dziga Vertov's Anniversary of the Revolution to premiere at IDFA 2018 (September 24, 2018). Архів оригіналу за 6 лютого 2022. Процитовано 6 лютого 2022.
- ↑ а б в В. Листов. Первый фильм Дзиги Вертова // Прометей. Историко-биографический альманах. Том 7. М.: Молодая гвардия, 1969. С. 129.
- ↑ Николай Изволов. Детектив в духе Умберто Эко: как разыскивали «Годовщину революции» — дебют великого Дзиги Вертова. // Искусство кино. — 2019. — № 1/2 (30 квітня).
- ↑ ф. 336 оп. 7 ед. хр. 82. «Годовщина революции». Перечень сцен картины-хроники кино-комитета Наркомпроса. web.archive.org. 22 серпня 2019. Архів оригіналу за 22 серпня 2019. Процитовано 6 лютого 2022.
- ↑ Свилова, 1976, с. 5.
Література[ред. | ред. код]
- Дзига Вертов в воспоминаниях современников / Составители Е. И. Свилова[en], А. Л. Виноградова. — М. : Искусство, 1976. — 280 с.
- История советского кино в четырёх томах / Редакторы И. Н. Владимирцева, А. М. Сандлер. — М. : Искусство, 1969. — Т. 1. — С. 53—55.
- В. Листов. Первый фильм Дзиги Вертова // Прометей. Історико-біографічний альманах. Том 7. М: Молодая гвардия, 1969. С. 127—136.
Посилання[ред. | ред. код]
- Anniversary of the Revolution [Архівовано 6 лютого 2022 у Wayback Machine.] (трейлер фільму для показу на IDFA) (англ.)
- Інформація про фільм [Архівовано 6 лютого 2022 у Wayback Machine.] на сайті IDFA (англ.)
- Nikolai Izvolov on Restoring Dziga Vertov 'The Anniversary of the Revolution' [Архівовано 6 лютого 2022 у Wayback Machine.] // Variety, 15.11.2018
|
