Дзиґа Вертов

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Дзиґа Вертов
Dziga Vertov
UNDEFINED-0.jpg
Кадр з фільму "Людина з кіноапаратом" (1929 рік), Дзиґи Вертова
Народився 21 грудня 1895 (2 січня 1896)(1896-01-02)
Білосток, Російська імперія
Помер 12 лютого 1954(1954-02-12) (58 років)
Москва, СРСР
Ім'я при народженні Деніс Аркадійович Кауфман
Діяльність кінорежисер, сценарист, теоретик кіно

Дзи́ґа Ве́ртов (при народженні Давид А́белович Ка́уфман, потім відомий також як Денис Абрамович і Денис Аркадійович Кауфман; *21 грудня 1895 (2 січня 1896)(18960102), Білосток — †12 лютого 1954, Москва) — радянський кінорежисер. Один із засновників і теоретиків документального кіно. Перший використав методику «прихована камера».

Його брати — кінооператори Борис Кауфман і Михайло Кауфман.

Біографія[ред.ред. код]

Навчався в музичній школі, в Петроградському психоневрологічному інституті та в Московському університеті. У 1917 працював у відділі кінохроніки Московського кінокомітету. У 1918-19 — укладач-монтажер журналу «Кінотиждень». З 1920 — режисер-документаліст, ініціатор випуску кіножурналу «Кіноправда» (1922–1924). Працював на студіях «Культкіно», 3-й Госкінофабриці, Київській кінофабриці ВУФКУ (1927—1930), «Межрабпомфільм», ЦСДФ. Автор сценаріїв кількох своїх документальних фільмів, ігрового фільму «Тобі, фронт!» (1942), мультиплікаційного фільму «Гуморески». Автор кількох статей з теорії кіно. Фільм «Кіно-Око» в 1924 році отримав медаль і диплом Всесвітньої виставки в Парижі. З переїздом Вертова на Україну розпалася група «Кінокі», керівником якої він був.

Вертов є режисером одного з перших звукових документальних фільмів «Симфонія Донбасу» («Ентузіазм») (1930). Знімає «Три пісні про Леніна» (1934), фільм в жанрі образної кінопубліцистики, який газета «Правда» назвала «Піснею всієї країни». Фільм «Колискова» (1937) присвячений двадцятирічному шляху країни, пройденого після революції. Під час Німецько-радянської війни зняв фільми «Кров за кров, смерть за смерть» (1941), «Клятва молодих» і «В горах Ала-Тау» (обидва 1944), присвячені героїчній боротьбі радянського народу проти фашизму та роботи в тилу. Всі подальші кінопроекти Вертова відхилялися тогочасним керівництвом.

C 1944 року і до самої смерті він працював режисером-монтажером над кіножурналом «Новини дня» (всього випустив 55 номерів).

В літературі[ред.ред. код]

Дзиґа Вертов виступає під іменем «Крайних Взглядова, великого борца за идею кино факта» і автора кінокартини «Безпристрасний об'єктив» в першопочатковій редакції роману Ільфа і Петрова «Золоте теля». Герой Ільфа і Петрова знімає недопалок в урні крупним планом таким чином, що він «набуває вигляду жерла сорокадвосантиметрової гармати», а також «вважає своєю спеціальністю знимки під колесами потяга».

Фільмографія[ред.ред. код]

  1. 1919 — Кінонеділя
  2. 1919 — Річниця революції
  3. 1920 — Битва в Царицині
  4. 1922 — Історія громадянської війни
  5. 1922 — Процес есерів
  6. 1924 — Радянські іграшки
  7. 1924 — Кіно-Око
  8. 1925 — Кіноправда
  9. 1926 — Шоста частина світу
  10. 1926 — Крокуй, Радо!
  11. 1928 — Одинадцятий
  12. 1929 — Людина з кіноапаратом
  13. 1930 — Ентузіазм
  14. 1934 — Три пісні про Леніна
  15. 1937 — Пам'яті Серго Орджонікідзе
  16. 1937 — Колискова
  17. 1938 — Три героїні
  18. 1942 — Тобі, фронт!
  19. 1944 — В горах Ала-Тау
  20. 1954 — Новини дня

Література[ред.ред. код]

  • Hicks, J.. Dziga Vertov: defining documentary film. — London; New York: I.B.Tauris, Palgrave Macmillan, 2007. — 194 p.

Посилання[ред.ред. код]