Дзиґа Вертов

Дзиґа Вертов Dziga Vertov
Народився	21 грудня 1895 (2 січня 1896)(1896-01-02) Білосток, Російська імперія
Помер	12 лютого 1954(1954-02-12) (58 років) Москва, СРСР
Ім'я при народженні	Деніс Аркадійович Кауфман
Діяльність	кінорежисер, сценарист, теоретик кіно

Дзи́ґа Ве́ртов (при народженні Давид А́белович Ка́уфман, потім відомий також як Денис Абрамович і Денис Аркадійович Кауфман; *21 грудня 1895 (2 січня 1896)(18960102), Білосток — †12 лютого 1954, Москва) — радянський кінорежисер. Один із засновників і теоретиків документального кіно. Перший використав методику «прихована камера».

Його брати — кінооператори Борис Кауфман і Михайло Кауфман.

Біографія

Навчався в музичній школі, в Петроградському психоневрологічному інституті та в Московському університеті. У 1917 працював у відділі кінохроніки Московського кінокомітету. У 1918-19 — укладач-монтажер журналу «Кінотиждень». З 1920 — режисер-документаліст, ініціатор випуску кіножурналу «Кіноправда» (1922-24). Працював на студіях «Культкіно», 3-й Госкінофабриці, Київській кінофабриці ВУФКУ (1927—1930), «Межрабпомфільм», ЦСДФ. Автор сценаріїв кількох своїх документальних фільмів, ігрового фільму «Тобі, фронт!» (1942), мультиплікаційного фільму «Гуморески». Автор кількох статей з теорії кіно. Фільм «Кіно-Око» в 1924 році отримав медаль і диплом Всесвітньої виставки в Парижі. З переїздом Вертова на Україну розпалася група «Кінокі», керівником якої він був.

Вертов є режисером одного з перших звукових документальних фільмів «Симфонія Донбасу» («Ентузіазм») (1930). Знімає «Три пісні про Леніна» (1934), фільм в жанрі образної кінопубліцистики, який газета «Правда» назвала «Піснею всієї країни». Фільм «Колискова» (1937) присвячений двадцятирічному шляху країни, пройденого після революції. Під час Німецько-радянської війни зняв фільми «Кров за кров, смерть за смерть» (1941), «Клятва молодих» і «В горах Ала-Тау» (обидва 1944), присвячені героїчній боротьбі радянського народу проти фашизму та роботи в тилу. Всі подальші кінопроекти Вертова відхилялися тогочасним керівництвом.

C 1944 року і до самої смерті він працював режисером-монтажером над кіножурналом «Новини дня» (всього випустив 55 номерів).

В літературі

Дзиґа Вертов виступає під іменем «Крайних Взглядова, великого борца за идею кино факта» і автора кінокартини «Безпристрасний об'єктив» в першопочатковій редакції роману Ільфа і Петрова «Золоте теля». Герой Ільфа і Петрова знімає недопалок в урні крупним планом таким чином, що він «набуває вигляду жерла сорокадвосантиметрової гармати», а також «вважає своєю спеціальністю знимки під колесами потяга».

Фільмографія

1. 1919 — Кінонеділя
2. 1919 — Річниця революції
3. 1920 — Битва в Царицині
4. 1922 — Історія громадянської війни
5. 1922 — Процес есерів
6. 1924 — Радянські іграшки
7. 1924 — Кіно-Око
8. 1925 — Кіноправда
9. 1926 — Шоста частина світу
10. 1926 — Крокуй, Радо!
11. 1928 — Одинадцятий
12. 1929 — Людина з кіноапаратом
13. 1930 — Ентузіазм
14. 1934 — Три пісні про Леніна
15. 1937 — Пам'яті Серго Орджонікідзе
16. 1937 — Колискова
17. 1938 — Три героїні
18. 1942 — Тобі, фронт!
19. 1944 — В горах Ала-Тау
20. 1954 — Новини дня

Література

• Hicks, J.. Dziga Vertov: defining documentary film. — London; New York: I.B.Tauris, Palgrave Macmillan, 2007. — 194 p.

Посилання

• ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Дзиґа Вертов
• Дзиґа Вертов на сайті Internet Movie Database (англ.)
• Статті про режисера в журналі «Сеанс»
• Фрагменти фільмів Кіно-Око і Кіно-Правда