Самуїлова фортеця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Самуїлова фортеця
Назва на честь: Самуїл


41°06′54″ пн. ш. 20°47′27″ сх. д. / 41.11500000002777711° пн. ш. 20.79100000002777904° сх. д. / 41.11500000002777711; 20.79100000002777904Координати: 41°06′54″ пн. ш. 20°47′27″ сх. д. / 41.11500000002777711° пн. ш. 20.79100000002777904° сх. д. / 41.11500000002777711; 20.79100000002777904
Тип археологічна пам'ятка
Статус спадщини heritage site in North Macedoniad
Країна  Північна Македонія
Розташування Охрид
Охрид (община)
Матеріал вапняк
Оператор Самуїл
Самуїлова фортеця. Карта розташування: Північна Македонія
Самуїлова фортеця
Самуїлова фортеця (Північна Македонія)
Мапа

CMNS: Самуїлова фортеця у Вікісховищі

Самуїлова фортеця — фортеця на горі в місті Охрид, Північна Македонія, над Охридським озером. Названа на честь болгарського царя Самуїла, який втім у 967—1014 роках лише розширив та перебудував давньоримське й більш давнє укріплення. Згадується в працях історика Лівія у 209 році до н. е.

Історія[ред. | ред. код]

Полібій згадує пагорб на північно-східному березі Охридського озера, на якому Філіп II Македонський планував побудувати фортецю. Давньоримський історик Лівій у 209 році до н. е. вперше згадує фортифікаційні споруди на охридському пагорбі навколо міста Ліхнід. Фортеця згадується в праці літописця Івана Малали за 487 рік у зв'язку з невдалим штурмом військами короля остготів.

Найбільшого розмаху укріплення отримали під час правління болгарського царя Самуїла з 976 по 1014 роки та його нащадків до 1018 року. Тоді місто було захоплено візантійськими військами Василія II Болгаробійці, а укріплення зруйновано. Фортецю було відбудовано за імператора Олексія I Комніна.

Джерела[ред. | ред. код]