Самуїл (цар Болгарії)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Самуїл
Самуил
Самуїл
Антропологічна реконструкція обличчя царя Самуїла
Цар Болгарії
980 — 6 жовтня 1014 року
Попередник: Борис
Спадкоємець: Гаврило Радомир
 
Смерть: 6 жовтня 1014(1014-10-06)
Династія: Комітопули
Батько: Коміт Миколай
Мати: Рипсимія Вірменська

Цар Самуїл (болг. Самуил, пом. 6 жовтня 1014) — цар Болгарії (980–1014) з династії Комітопулів.

Фактично почав керувати Болгарією з 971 року в якості воєначальника. Після смерті своїх старших братів Давида та Мойсея 980 року став царем Болгарії, поклавши початок династії Комітопулів.

Після того як Візантія повернула собі північно-східні землі Болгарії, переніс столицю на територію сучасної югославської Македонії. Первинно певної столиці не було, але з часом в якості столиці визначилось місто Охрід. Весь час свого правління Самуїл проводив майже безперервну важку війну з Візантією.

Правління[ред.ред. код]

Спільно з братами комітопулами[ред.ред. код]

Первинно Самуїл правив Болгарією спільно зі своїми старшими братами: Давидом, Мойсеєм, Ароном. Давид і Мойсей загинули у перші роки правління. Властолюбний Арон почав перемовини з Візантією (принаймні так вважав Самуїл). Це спричинило конфлікт між Самуїлом та Ароном, який призвів до звинувачення Арона в державній зраді. В результаті 14 червня 976 року відбулась битва при Дупниці, в якій Арон загинув (чи, можливо, був убитий за наказом Самуїла). Також була страчена вся родина Арона, за винятком його сина Івана Владислава, за якого заступився Гаврило Радомир (син Самуїла). Решта братів також загинули за дивних обставин.


Мойсей узяв в облогу фортецю Серес, але загинув в результаті нещасного випадку, кинутим зі стін фортеці каменем.

Давид загинув за дивних обставин поблизу міста Преспи. Він був убитий найманими вбивцями, деякі історики висувають непідтверджені гіпотези, що це сталось за наказом Самуїла.

Інший важливий факт біографії Самуїла у цей період, те що він прийняв першого болгарського патріарха Даміана (болг. Дамян), який після падіння Преслава продовжив таким чином очолювати Болгарську Православну Церкву.[1]

Після цього Самуїл, залишившись останнім з братів Комітопулів, проголосив себе Царем Болгарії й почав правити самостійно.

Доля Бориса II й Романа[ред.ред. код]

977 року з візантійського полону втекли колишній болгарський цар Борис II і його брат Роман. Бориса було випадково вбито на болгарському кордоні болгарськими солдатами, які прийняли їх за візантійських шпигунів, а Роман встиг пояснити солдатам, ким він є. Оскільки в полоні Роман був кастрований і став євнухом, він не міг зайняти царський престол, через що не являв для Самуїла жодної небезпеки. Самуїл з радістю прийняли його при своєму дворі й надали йому різні благородні посади.

Примітки[ред.ред. код]

  1. С. Бобчев, «Старобългарски правни паметници», стор. 118

Джерела[ред.ред. код]