Самуїл (цар Болгарії)
| Самуїл Самуил | ||
 | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 980 — 6 жовтня 1014 року | ||
| Попередник: | Борис | |
| Спадкоємець: | Гаврило Радомир | |
| Народження: | 958 | |
| Смерть: |
6 жовтня 1014 Prespad, Перше Болгарське царство[1] | |
| Причина смерті: | інфаркт міокарда | |
| Поховання: | Agios Achillios Basilicad | |
| Країна: | Перше Болгарське царство | |
| Рід: | Комітопули | |
| Батько: | Коміт Миколай | |
| Мати: | Рипсимія Вірменська | |
| Шлюб: | Agatha, wife of Samueld | |
| Діти: | Miroslava of Bulgariad, Гаврило Радомир[2] і Katun of Bulgariad[2] | |
Цар Самуїл (болг. Самуил, пом. 6 жовтня 1014) — цар Болгарії (980–1014) з династії Комітопулів.
Фактично почав керувати Болгарією з 971 року як воєначальник. Після смерті своїх старших братів Давида та Мойсея 980 року став царем Болгарії, поклавши початок династії Комітопулів.
Після того як Візантія повернула собі північно-східні землі Болгарії, переніс столицю на територію сучасної Македонії. Спочатку певної столиці не було, але згодом як столиця визначилося місто Охрид. Весь час свого правління Самуїл проводив майже безперервну важку війну з Візантією.
Правління[ред. | ред. код]
Спільно з братами Комітопулами[ред. | ред. код]
Спочатку Самуїл правив Болгарією спільно зі своїми старшими братами: Давидом, Мойсеєм, Ароном. Давид і Мойсей загинули у перші роки правління. Мойсей узяв в облогу фортецю Серес, але загинув у результаті нещасного випадку, його вбив кинутий зі стін фортеці камень. Давид загинув за дивних обставин поблизу міста Преспи. Він був убитий найманими вбивцями, деякі історики висувають непідтверджені гіпотези, що це сталось за наказом Самуїла.
Властолюбний Арон почав перемовини з Візантією (принаймні так вважав Самуїл). Це спричинило конфлікт між Самуїлом та Ароном, який призвів до звинувачення Арона в державній зраді. У результаті 14 червня 976 року відбулась битва при Дупниці, в якій Арон загинув (чи, можливо, був убитий за наказом Самуїла). Також була страчена вся родина Арона, за винятком його сина Івана Владислава, за якого заступився Гаврило Радомир (син Самуїла). Решта братів також загинули за дивних обставин.
Іншим важливим фактом з біографії Самуїла є те, що він прийняв першого болгарського патріарха Даміана (болг. Дамян), який після падіння Преслава продовжив таким чином очолювати Болгарську Православну Церкву.[3]
Після цього Самуїл, залишившись останнім з братів Комітопулів, проголосив себе Царем Болгарії й почав правити самостійно.
Доля Бориса II й Романа[ред. | ред. код]
977 року з візантійського полону втекли колишній болгарський цар Борис II і його брат Роман. Бориса було випадково вбито на болгарському кордоні болгарськими вояками, які прийняли їх за візантійських шпигунів, а Роман встиг пояснити солдатам, ким він є. Оскільки в полоні Роман був кастрований і став євнухом, він не міг зайняти царський престол, через що не являв для Самуїла жодної небезпеки. Самуїл з радістю прийняли його при своєму дворі й надав йому різні благородні посади.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ http://www.promacedonia.org/vz1b/vz1b_6_3.html
- ↑ а б Lundy D. R. The Peerage
- ↑ С. Бобчев, «Старобългарски правни паметници», стор. 118
Джерела[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Самуїл (цар Болгарії) |
- С. Бобчев, «Старобългарски правни паметници», стр. 118. (болг.)
- Пламен Павлов. Цар Самуил и «Българската епопея»
- Бележити българи (под ред. на Пл. Павлов), т. ІІ. София, 2012. (болг.)
.svg)
|
