Василій II Болгаробійця

Василій ІІ

Василій ІІ Болгаробійця (*957 (за іншими данними 958) - † 15 грудня 1025) — візантійський імператор (976—1025) з Македонської династії.

У 987—989 за допомогою військ князя Володимира Святославича придушив заколот провінціальної знаті на чолі з Фокою Вардою. Намагаючись забезпечити собі постійну підтримку київського князя Володимира, видав заміж за нього свою сестру Анну. За правління Василія II візантійські війська завдали ряд поразок арабам і зайняли частину Месопотамії та Сирії. У 976—1018 вів надзвичайно жорстокими методами війну з Болгарією (за що і був названий Болгаробійцею), яка завершилась її завоюванням, хоча і терпів важкі поразки, зокрема біля Траянових воріт. 29 липня 1014 року візантійці розгромили болгар у битві біля гори Беласиці. Імператор наказав осліпити 15 тисяч болгарських полонених. Кожному 101-му викололи лише одне око - їм довелось виступати в ролі поводирів решти сліпих. Побачивши це, болгарський цар Самуїл помер від горя. За Василія II Візантія у 1020 приєднала грузинські та азербайджанські землі.