Саркома

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Саркома
Milztumor1.jpg
Гемангіосаркома
МКХ-10
МКХ-О: M8800/3
MeSH D012509

Саркома — злоякісна пухлина сполучної тканини.

Саркома м'яких тканин — велика група злоякісних новоутворень, які походять з ембріональної мезодерми (середнього зародкового листка). Мезодермальна первинна мезенхіма дає початок різним варіантам сполучної тканини, що входять до складу сухожиль, зв'язок, м'язів тощо. В такому випадку і можливе формування саркоми. Утім, деякі саркоми мають ектодермальне і епітеліальне походження, притаманне раковим захворюванням.

Клінічні характеристики[ред.ред. код]

Більшість випадків саркоми виникає спонтанно, тобто, без видимих причин, але до чинників ризику захворювання відносять хімічні канцерогени, іонізуюче випромінювання, спадковість.

Саркома м'яких тканин може зустрічатися у поважному віці, але найчастіше трапляються люди з білим кольором шкіри після 40 років (середній вік хворих — 50 років). Інших істотних закономірностей не виявлено.

Саркома м'яких тканин зустрічається нечасто, із частотою близько 1 випадку на 1 млн чоловік або близько 6000 випадків рік у абсолютному вираженні серед населення світу. Смертність від саркоми досить висока: близько половини пацієнтів, хворих саркомою, вмирає.

Найчастіше місце розвитку саркоми — нижні кінцівки. Саркома нижніх кінцівок зустрічається приблизно 40% випадків, на ділянці голови та шиї — 5%.

Патологія[ред.ред. код]

Крім звичайних характеристик пухлини (гістологічна будова, розмір, наявність ближчих і віддалених метастазів) саркоми заведено поділяти за рівнем злоякісності:

  • Низька ступінь злоякісності. Сюди відносять такі характеристики саркоми, як високе диференціювання клітин та мала мітотична їх активність, невелика кількість власне пухлинних клітин та дуже багато строми в саркомі, невелика кількість судин і мало осередків некрозів.
  • Високий рівень злоякісності. Сюди відносять протилежні характеристики саркоми.

За рівнем злоякісності визначають прогноз захворювання, отже, і ймовірність успішності лікування.

Нозологічні форми[ред.ред. код]

Прикладами саркоми м'якої тканини є:

Діагностика[ред.ред. код]

Зазвичай саркома характеризується повільним ростом і безболісністю протягом досить довгого часу, тому виявлення довготривалогї і безпричинної припухлості (пальпуємого утворення на кінцівках, у животі й інших частинах тіла) має насторожити й примусити терміново звернутися його до лікаря для уточнення діагнозу. Найчастіші метастази саркоми спостерігаються до легень, рідше — в регіонарні лімфатичні вузли.

Діагностика саркоми проводиться шляхом огляду фахівцем, застосування засобів медичної візуалізації, біопсії з наступним дослідженням тканини пухлини та інших додаткових методів.

З усіх засобів медичної візуалізації (ультразвукове дослідження, рентгенівська комп'ютерна томографія, магніторезонансна томографія) найінформативнішою вважають МРТ, хоча у кожному конкретному випадку вибір методу діагностики слід проводити індивідуально.

Біопсія пухлини може бути інцизійною (через розріз), і навіть пункційною. Відкрита (інцезійна) біопсія має перевагу у разі уточнення вже наявного плану лікування.

Лікування[ред.ред. код]

Лікування саркоми м'яких тканин переважно хірургічне. Майже всі операції є органозберігаючими, що дозволяє швидко відновити функцію. Якщо радикальна операція неможлива, то ролі додаткових методів використовуються хіміотерапія і/або променева терапія саркоми. На жаль, їх ефективність поки невисока, а у випадку виявлення метастазів ймовірність лікування зменшується до нуля.

Прогноз[ред.ред. код]

До чинників, який поліпшує прогноз захворювання, відносять час подвоєння пухлини більш 20 днів, безрецидивний інтервал понад рік, кількість вузлів до 3,6. Радикальне видалення пухлини і метастазів у легенях може дати 5-річне виживання приблизно 20% пацієнтам. Основною проблемою залишається рецидивоване захворювання. Найнижчий ризик рецидиву — для пухлин нижніх кінцівок (менш 25%), найвищий — для «забрюшинного» простору (близько 75%).

До чинників, який поліпшує виживання, відносять: вік менш 50 років; низьку ступінь злоякісності саркоми; біль в області пухлини; малі розміри пухлини та її розташування на кінцівках; відсутність метастазів.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Евродоктор