Променева терапія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Радіаційна терапія тазу. Lasers and a mould under the legs are used to determine exact position.

Променева терапія, також Радіотерапія — використання іонізуючих випромінювань з лікувальною метою. Променева терапія — один з основних методів лікування онкологічних хворих. В ряді випадків вона застосовується і при деяких непухлинних захворюваннях — артрозах, спондильозах, панариціях, гідраденітах, гострих і хронічних запальних процесах тощо.

Лікувальний ефект іонізуючого випромінювання зумовлений більшою чутливістю до діяння випромінювань пухлини порівняно з оточуючими її нормальними тканинами. Існують високо-, помірно-і малочутливі до променевої терапії пухлини. Променеву терапію застосовують самостійно або в комбінації з хірургічним втручанням (перед- і післяопераційне опромінення), з одночасним або наступним введенням протипухлинних хімічних препаратів та інших лікарських речовин, які посилюють її ефективність.

Методи променевої терапії [ред.]

Застосовують такі методи променевої терапії:

  • внутрішньо тканинну — проводиться вкоріненням в пухлину голки з радіоактивного кобальту (в пухлину язика, порожнини рота) або шляхом ін'єкцій колоїдного радіоактивного золота; дистанційну — джерело випромінювання міститься на великій віддалі від шкіри.

Останній вид лікування одержують 60—65% онкологічних хворих. Крім локального опромінення пухлини в статичному, ротаційному, маятниковому або конвергентному режимі, при поширеному пухлинному процесі застосовують субтотальне або тотальне опромінення хворого. На ранніх стадіях захворювання застосування променева терапія може привести до радикального вилікування ряду пухлин. При поширеному процесі в ряді випадків досягається тимчасова, іноді тривала ремісія.

Джерела [ред.]