Септар Мехмет Якуб

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Септар Мехмет Якуб
крим. Septar Mehmet Yakub
рум. Septar Mehmet Iacub
Народився 1904
Комана, Констанца, Румунія
Помер 1991
Констанца, Румунія
Країна  Румунія
Діяльність адвокат, антивоєнний активіст
Знання мов румунська
Роки активності з 1947
Конфесія іслам

Септар Мехмет Якуб (крим. Septar Mehmet Yakub, рум. Septar Mehmet Iacub; 1904-1991) — румунський, кримськотатарський юрист, філософ, голова татарської громади Румунії та верховний муфтій Румунії, один з прихильників мирного співіснування християн і мусульман Румунії[1].

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в 1904 році в містечку Азаплар (нині комуна Комана жудець Констанца), де проживали безліч кримських татар. Закінчив Бухарестський університет за спеціальністю «право», працював в адвокатській асоціації Констанци. Під час Другої світової війни відмовився емігрувати до Туреччини[2]. Служив з 31 грудня 1947 до кінця 1990 року верховним муфтієм Соціалістичної Республіки Румунії (попередник — Ріфат Мітат, наступник — Ібрагім Аблакім)[3]. Якуб перебував під таємним наглядом Секурітате під час операції «Султан» за підозрою в антирадянських висловлюваннях і спробі створення антикомуністичного «Всесвітньої мусульманської організації світу» в 1950 році[2].

При Ніколає Чаушеску він обирався у Велике національне зібрання Румунії. Друзями Мехмеда Якуба були патріархи Румунської православної церкви Юстиніан і Феоктист[4], а також верховний рабин Румунії Мосес Розен. Якуб був одним з найважливіших представників Румунії на міжнародній арені[5]: саме він вважався де-факто послом Румунії в арабських і мусульманських країнах[6]. Підтримував мирне співіснування християн і мусульман у світі, закликав до мирного вирішення арабо-ізраїльського конфлікту[1]. У 1990 році редакція журналу «Renkler» в Бухаресті на чолі з Тахсіном Гемілем спробувала створити татарський рух на основі культурної і мовної спільності. Мехмет Якуб розкритикував цю ідею і створив аналогічний рух «Єдність у розмаїтті» (крим. Tek niyet, mútenevviyet)[7].

Його дружиною була жінка по імені Зейнеб, у шлюбі народилася дочка Саадет. Якуб помер в 1991 році в Констанці і був похований зі своєю дружиною на Центральному мусульманському кладовищі Констанци.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • JTA (2 липня 1968). Rumanian Moslem Leader Greets Chief Rabbi Nissim at Rosen Anniversary Function. Jewish Telegraphic Agency. Процитовано 14 липня 2014.
  • Bainbridge, Margaret(editor) (1993). The Turkic peoples of the world. Kegan Paul International, London and New York. ISBN 9780710304094.
  • Leuştean, Lucian N. (2009). Orthodoxy and the Cold War: Religion and Political Power in Romania, 1947-65. Palgrave Macmillan. с. 250. ISBN 978-0-230-21801-7.
  • Eminov, Ali (2000). Turks in Bulgaria and Balkans. Nationalities Papers. 28 (1). {{cite journal}}: |access-date= вимагає |url= (довідка)
  • Gabor, Adrian; Mureşan, Radu Petre (2006). Biserica Ortodoxă în Uniunea Europeană, Contribuţii necesare la securitatea şi stabilitatea europeană (Romanian) . Universitatea din Bucureşti, Facultatea de Teologie Ortodoxă „Patriarhul Justinian”, Editura Universităţii din Bucuresti. с. 86, 89.
  • Yuan, Changming (2015). 5 Poems by Taner Murat. Poetry Pacific. Poetry Pacific. 4.1 (Spring 2015). Процитовано 5 травня 2015.
  • Florescu, Ion (1975). Prezenţe musulmane în România/Muslims in Romania. Past and Present. With a Preface by Iacub Mehmet, Mufti of the Muslim Cult in the Socialist Republic of Romania (Romanian) . Meridiane, Bucureşti.
  • blogspot.ro. Muftiul buclucas. murat-iusuf.blogspot.ro (Romanian) . blogspot.ro. Процитовано 16 вересня 2014.
  • Ionescu, Sinziana (14 лютого 2015). Fascinanta istorie a turcilor şi tătarilor din România: de la stăpânii Dobrogei otomane la supuşii unei ţări ortodoxe (Romanian) . adevarul.ro. Процитовано 14 лютого 2015.

Посилання[ред. | ред. код]