Секурітате

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Секурітате
рум. Departamentul Securităţii Statului'
Країна: Соціалістична Республіка Румунія
Рік заснування: 30 серпня 1948
Ліквідована: грудень 1989
Середня чисельність: 25 468 осіб (1956)
Попередня
служба:
Сигуранца
Керівництво
Керівник:

Секурітате (рум. Departamentul Securităţii Statului - Департамент державної безпеки) — таємна поліція в Соціалістичній Республіці Румунії в 1948-1989.

Історія[ред.ред. код]

Заснування[ред.ред. код]

Головне управління з безпеки людей (рум. DGSP, але неофіціально називають Секурітате) офіційно засноване 30 серпня 1948 указом №221/30 Президії Великих національних зборів. Його ​​метою було «захистити демократичні завоювання і гарантувати безпеку Румунської Народної Республіки у відношенні як внутрішньої і зовнішніх ворогів».

Секурітате було створено за допомогою СМЕРШ. Операції, які проводилися СМЕРШем в Румунії під назвою Brigada Mobilă ("Мобільні бригади"), очолював до 1948 полковник НКВС. Першим директором Секурітате був генерал НКВС Георг Пінтіліе. Олександр Нікольші (тоді ще генерал) і ще один радянський офіцер, генерал-майор Володимир Мазур, поділили між собою посади директорів. Вільгельм Ейнхорн був першим секретарем Секурітате.

Володимир Тісмеаню казав: "Якщо хтось не розуміє ролі політичних головорізів, таких як радянських шпигунів Пінтіліе і Олександра Нікольського в здійсненні терору в Румунії під час найстрашнішого сталінського періоду, і їх особисті зв'язки з Георге Георгіу-Деж та членами його оточення, важко зрозуміти походження і роль Секурітате ".

Спочатку, багато хто з агентів Секурітате був членом Сигуранци. Проте, незабаром, Пінтіліе наказав усіх, хто служив в Сигуранці, заарештувати, а замість них він найняв членів Комуністичної партії.

Методи[ред.ред. код]

У 1980-х, Секурітате почав масову кампанію з викорінення інакомислення в Румунії, маніпулюючи населенням країни за допомогою чуток, махінацій, громадських доносів, заохоченням конфліктів між верствами населення, публічним приниженням інакомислячих, цензурою і придушенням навіть найменших жестів незалежності інтелектуалів. Часто термін "інтелектуал" був використан Секурітате для опису дисидентів з вищою освітою, наприклад, студентів коледжів і університетів, письменників, режисерів та науковців, які були в опозиції до Комуністичної партії. Вбивства були також використані для придушення інакомислення, такі, як замах на високопоставленого перебіжчика Іона Міхая Пачепу, який отримав два смертних вироки з Румунії в 1978, і Чаушеску оголосив про нагороду у розмірі двох мільйонів доларів США за його місцезнаходження.

Можливість без дозволу увійти до будь-якого будинку і встановлення мікрофонів були тактикою Секурітате для добування інформації з загального населення. Телефонні розмови були об'єктом постійного моніторингу, і всі внутрішні та міжнародні факс і телекс зв'язки перехоплювалися. Методи Секурітате були значною мірою аналогічні КДБ і Штазі, і часто подібна технологія була використана у вирішенні таємних завдань.

Присутність Секурітате була настільки поширена, що вважалося що один з чотирьох румунів був донощиком. Цього було достатньо, щоб унеможливити діяльність дисидентів.

Крах[ред.ред. код]

Секурітате було скасоване в кінці 1989, після повалення диктатора Ніколає Чаушеску.

Сьогодні багато хто з відомих людей, великих підприємців і мільйонерів у Румунії, були високопоставленими членами або співробітниками Секурітате.

Реорганізація[ред.ред. код]

E 1991 парламент Румунії прийняв закон про реорганізацію Секурітате. Її було розділено на такі служби:

  • SRI (рум. Serviciul Român de Informaţii) — служба контррозвідки
  • SIE (рум. Serviciul de Informaţii Externe) — служба зовнішньої розвідки
  • SPP (рум. Serviciul de Protecţie şi Pază) — служба охорони вищих службовців
  • STS (рум. Serviciul de Telecomunicaţii Speciale) — служба технічної розвідки
  • Жандармерія (рум. Jandarmeria Română)

Підрозділи[ред.ред. код]

Генеральне управління з технічних операцій[ред.ред. код]

Генеральне управління з технічних операцій було однією з найважливіших частин Секурітате. Створене за допомогою Радянського Союзу в 1954, воно стежило за всіма голосовими та електронних комунікаціями в Румунії. Співробітники цієї служби прослуховували усі телефони і перехопили всі телеграфні і телекс повідомлення, а також розміщали мікрофони в державних і приватних будинках. Майже всі розмови, проведені в комуністичній Румунії були прослуховані цим відділом.

Управління контррозвідки[ред.ред. код]

Управління контррозвідки обстежувало всіх іноземців в Румунії, і робило все можливе, щоб перешкодити контактам між іноземцями і румунами. Воно реєструвало усі контакти громадян Румунії з іноземцями, які повинні були доложити про зустріч протягом 24 годин. Також, одним із завдань цього управління було завдання зупинити румунів, які шукають притулку в іноземних посольствах.

Управління пенітенціарних установ[ред.ред. код]

Управління керувало румунськими в'язницями, які були відомі своїм жахливих умовах. В той час в'язнів регулярно били, відмовляли у медичній допомозі, віднімали в них їх пошту, а іноді навіть вводили смертельні дози отрути.

Управління з питань внутрішньої безпеки[ред.ред. код]

Після втечі Іона Міхая Пачепи в 1978, і його викриття таких деталей режиму Чаушеску, як співпраця з арабськими терористами і масивне шпигунство на американських об'єктах промисловості, відділ бул реформован для контрою за іншими відділами в Секурітате.

Національна комісія у справах віз і паспортів[ред.ред. код]

Національна комісія у справах віз і паспортів контролювала усі поїздки як всередині самої Румунії, так за її межами. По суті, виїзд за кордон було майже неможливим для будь-кого, але високопоставлені чиновники партії, і будь-які інші звичайні румуни, які подали документи на паспорт, були негайно поміщені під спостереження. Багато євреїв і етнічні німців отримали паспортіи і виїздні візи через мовчазну угоду з ізраїльською і західнонімецької урядами, згідно з яким Румунія отримала платіж у розмірі 5 до 10 тисяч доларів за виїзну візу. Коли закони, пов'язані з поїздками за кордон були пом'якшені в 1988, 40 000 румунів відпралися в Угорщину, відмовляючись повернутися на батьківщину.

Управління військами державної безпеки[ред.ред. код]

Управління з безпеки військ командувало 20 000 воєнізовані силами, оснащених артилерією і бронетранспортерами . Вони охороняли теле- і радіостанції, а також партійні будівлі. Для забезпечення повної лояльності до комуністичної партії серед цих військ було в п'ять разів більше співробітників Секурітате в Управлінні військами державної безпеки, ніж було в регулярній армії. У разі перевороту, це управління мало захищати режим. Ці війська також мали набагато кращі умови для життя, ніж їхні співвітчизники.

Після революції, Управління з безпеки військ була розформовано і замінено спочатку гвардією (Trupele де Pază şi Ordine), а в липні 1990 — жандармерією .

Управління міліції[ред.ред. код]

Управління міліції контролювало румунську міліцію, стандартні поліцейські сили, які проводили такі завдання, як, наприклад, рух контролю. У 1990 воно було замінене поліцією Румунії.

Управління V[ред.ред. код]

Основним завданням Управління V була охорона важливих державних службовців.

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • За всю свою історію Секурітате не мала ні емблеми, ні логотипу[1].

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Використано матеріали з англійської Вікіпедії.

Посилання[ред.ред. код]