Ніколае Чаушеску

Ніколае Чаушеску
Генеральний секретар комуністичної партії Румунії
Час на посаді:
11 липня 1965 — 29 березня 1974
Попередник	Георге Георгіу-Деж
Наступник	—
Президент Румунії
Час на посаді:
29 березня 1974 — 22 грудня 1989
Попередник	—
Наступник	Йон Ілієску
Голова Державної ради Румунії
Час на посаді:
9 грудня 1967 — 29 березня 1974
Попередник	Ківу Стойка
Наступник	—
Народився	26 січня 1918 Скорнічешті, Олт
Помер	25 грудня 1989 Тирговіште, Димбовіца
Громадянство	Румунія
Дружина	Олена Чаушеску
Нагороди	Герой Радянського Союзу (1971), Герой соціалістичної праці Румунії (1964)

Нікола́е Чауше́ску (рум. Nicolae Ceauşescu; *(26 січня 1918, Скорнічешті, Олт — †25 грудня 1989, Тирговіште, Димбовіца) — діяч румунського та міжнародного комуністичного руху. Президент Румунії (1974—1989).

Біографія

Народився у селянській родині. З 1932 р. брав участь у революційному русі. У 1933 р. вступив до Комуністичного союзу молоді (КСМ), згодом став членом ЦК КСМ. Член Румунської комуністичної партії з 1936 р. Переслідувався за революційну діяльність.

у 1939—1940 рр. — секретар Бухарестського міськкому КСМ та член ЦК з роботи із молоддю при ЦК компартії. у 1940 р. був заарештований, перебував у в'язниці до 1944 р. У 1944—1945 рр. — секретар ЦК КСМ. У 1945 р. на Національній конференції компартії Чаушеску обрано кандидатом у члени ЦК. у 1945—1946 рр. — секретар парткомітету 1-го сектору Бухареста. У 1946—1948 рр. — секретар обласного комітету партії, спочатку Добруджі, потім Олтенії. У 1948—1950 рр. — заступник міністра сільського господарства.

У 1951—1954 рр. — заступник міністра ради Радянської румунської республіки (РРР), з березня 1974 р. — Президент РРР. Голова Національної ради Фронту соціалістичної єдності з 1968 р.

Чаушеску виступив із осудом щодо ініційованого СРСР вводу до Чехословаччини військ Варшавського договору у 1968 р. У деяких інших питаннях також дотримувався незалежного від Москви курсу у внутрішній та зовнішній політиці. Зокрема, у 1984 р. Румунія була єдиною країною учасницею РЕВ, яка не бойкотувала Олімпіаду у Лос-Анджелесі.

Дружина Олена Чаушеску

Чаушеску безконтрольно брав кредити у країн Заходу, що дуже швидко призвело економіку Румунії до коллапсу. Намагаючись виправити ситуацію, було проведено референдум щодо законодавчої заборони на залучення іноземних кредитів, а з 1980 р. виплата боргів стала пріоритетним напрямком румунської економіки. У результаті чого до 1989 р. Румунії все-таки вдалось розрахуватись за усіма кредитами і стала чи не найбіднішою державою Східного блоку, не враховуючи Албанію.

У Румунії існував «культ особи» Ніколае Чаушеску. Однак 1989 р. у Румунії відбулась революція. Рятуючись від багатотисячного натовпу біля телецентру у Бухаресті, Чаушеску залишив столицю разом із дружиною Оленою на гелікоптері, потім продовжили втечу на автомобілі, та все ж були затримані поблизу міста Тирговіште. У ньому ж було організовано трибунал, що виніс вирок про страту. Голова суду, що засудив подружжя Чаушеску, згодом закінчив життя самогубством.

Політика

Образив Королівську сім'ю під час візиту до Лондона у 1978 році, коли під час святкового прийому у Букінгемському палаці наказав своєму слузі скуштувати їжу. Також він приїхав зі своїми простирадлами і дезинфікуючими засобами.

Страта

Вирок було негайно виконано за прискореною правовою процедурою. Відеозапис страти транслювався у багатьох країнах світу. Сьогодні у Румунії стверджують, що треба було судити подружжя Чаушеску у демократичний спосіб. Навіть Президент Йон Ілінеску, що очолив державу після подій 1989 р., заявив, що особисто він був проти страти, але у ревкомі його думку не поділяла більшість. Тепер у Румунії вважають за потрібне наново судити Чаушеску, хоча б посмертно. Цікаво також і те, що уся офіційна документація, за якою було розстріляно Чаушеску, зникла без сліду.

Посилання

• За що вбили Чаушеску? (рос.)