Спіральна галактика
Спіра́льна гала́ктика (позначається S) — різновид галактик у класифікації Хаббла, найвиразнішою особливістю яких є наявність спіральної структури у диску[1]. Спіральні галактики характеризуються такими фізичними властивостями:
- значний сумарний обертальний момент;
- складаються з центрального балджа (майже сферичного потовщення), оточеного диском:
- балдж подібний до еліптичної галактики, яка містить багато старих зірок — так зване «Населення II» — і нерідко масивну чорну діру в центрі;
- диск є плоским утворенням, що обертається, яке складається з міжзоряної речовини, молодих зір «Населення I» і розсіяних зоряних скупчень.
Маса спіральних галактик досягає 1012 мас Сонця.
Спіральні галактики названо так, тому що мають всередині диску яскраві рукави зоряного походження, які у вигляді майже логарифмічної спіралі простягаються з балджа. Хоча іноді їх нелегко розрізнити (наприклад, у флокулентних спіралях), ці рукави служать основною ознакою, за якою спіральні галактики відрізняються від лінзоподібних, для яких характерна дискова будова та відсутність чіткої спіральної структури. Спіральні рукави являють собою області активного зореутворення і складаються, здебільшого, з молодих гарячих зір; саме тому рукави добре розрізняються у видимій частині спектру. Абсолютна більшість спостережуваних спіральних галактик обертається в бік закручування спіральних гілок [2].
Диск спіральної галактики зазвичай оточено великим сфероїдальним гало, що складається зі старих зірок «Населення II», більшість яких зосереджена в кулястих скупченнях, що обертаються навколо галактичного центру. Таким чином, спіральна галактика складається з плоского диска зі спіральними рукавами, еліптичного балджу в центрі та сферичного гало, діаметр якого близький до діаметру диска.
Спіральні галактики є найпоширенішим морфологічним типом — вони складають близько 60% усіх галактик поля[1].
Більшість спіральних галактик (у середньому дві з трьох) мають у центрі перемичку («бар»), від кінців якої відгалужуються спіральні рукави. У рукавах міститься значна частина пилу й газу, також безліч зоряних скупчень. Речовина в них обертається навколо центру галактики під дією гравітації.
Наша Галактика, як доводять нещодавні (2005) спостереження в ІЧ-діапазоні на космічному телескопі імені Спітцера та багаторічні радіоастрономічні спостереження, також належить до спіральних галактик з перемичкою.
Спіральні галактики[ред.]
Виноски[ред.]
- ↑ а б Галактики спіральні // Астрономічний енциклопедичний словник / За загальною редакцією І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів: ЛНУ—ГАО НАНУ, 2003. — С. 93. — ISBN 966-613-263-X, УДК 52(031)
- ↑ Астрономия: век XXI / Ред.-сост. В.Г. Сурдин. — 2-е изд. — Фрязино: Век 2, 2008. — С. 349. — ISBN 978-5-85099-181-4 (рос.)
|
||||||||||||||||||||||||||
 |
Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
