Смирення
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Смирення (смиренність, смиренство, сумирність) - моральна якість та чеснота. Смиренність — властивість особиста чи спільна, етнічна чи національна. Тлумачення смирення як ознаки слабкості, не гідної справжньої людини - помилкове.
- Смиренність - протилежна гордині.
Зміст |
[ред.] Смиренність - християнська чеснота
Смиренність - фундаментальна християнська чеснота, засіб визнання правди. В першу чергу це визнання тієї правди, що ми таки далеко не на все здатні, що ми насправді слабкі. Це визнання правди, що ми таки справді гріховні.
[ред.] Смиренність — божественна властивість
Смиренність — воістину божественна властивість, сама суть і сяйво тієї Слави, що нею, як співається у Божественній літургії, сповнені небо і земля. Бог смиренний тому, що Він досконалий; Його покора і є Його славою і джерелом усього достеменно прекрасного, високого, джерелом добра і досконалості, і кожен, хто наближується до Бога і впізнає Його, відразу прилучається до божественної покори і її краси.
[ред.] Смиренність Діви Марії
Саме через свою покору Діва Марія, Мати Божа, стала радістю цілого світу, найвищим об`явленням краси на землі; те ж можна сказати і про всіх святих і про кожну людину в рідкісні хвилини її спіткання з Богом.
[ред.] Засоби отримання для християнина
Для християнина — відповідь проста: споглядати Христа, Втілену Божественну Смиренність, Того, що в Ньому Бог явив раз і назавжди всю славу Свою у покорі і всю покору Свою у славі. Христос сказав у ніч Своєї найвищої покори: "Тепер ось прославився Син Людський, і в Ньому прославився Бог" (їв. 13:31).
[ред.] Смиренність — початок правдивого покаяння
Смиренність — це початок правдивого покаяння. Смиренність — насамперед і найбільше є відновленням, поверненням до істинного стану речей, до вірних понять. Покаяння отримує поживу від покори, і покора, висока божественна смиренність — це його плід і вершина.
[ред.] Цитати про смиренність
- "Навчіться від мене, бо Я тихий і серцем покірливий" (Мт. 11:29). - Христос
- "Тікаймо від фарисейської зарозумілості (пишномовного багатослів`я) — цього дня, — і навчімося митаревої величі слів смиренних...". - говориться в кондаку
- В євангельській притчі (Лк. 18:10-14) показано людину, цілком задоволену собою, яка гадає, що вона виконує "весь закон", всі вимоги релігії. Цей чоловік самовпевнений і пишається собою. Хоча насправді він викривлює і не розуміє сенсу вимог релігії. Він дозирає в них лише виконання зовнішніх обрядів і оцінює своє благочестя залежно від суми грошей, які він жертвує на храм. Митар, навпаки, принижує себе, і його смиренність виправдовує його перед Богом.
- Шлях смирення низький, але до високої батьківщини - Неба веде. Якщо хочеш досягти цієї батьківщини, цим шляхом іди.
- Правдиво смиренний засмутитися і гніватися від докору не може, тому що вважає себе гідним всякого приниження. Святитель Тихон Задонський
- Смиренність і скромність стають видимі через скромність одягу й смиренність поводження. Про тишу душевну свідчать тиха розмова, стримана жестикуляція і міміка, чемність і делікатність у спілкуванні. - Пам'ятка про церковне благочестя та монастирський етикет
