Гординя

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Картина С. Соломко «Зверхність»
Ієронімус Босх або Єронім Босх (1450), «Гординя» (лат. Superbia). З колекції Музео дель Прадо, Мадрид, Іспанія

Гординя — неналежне почуття власної вищості, кращості; невідповідна самооцінка, пиха, бундючність. Один з смертних гріхів у християнстві.

Християнське трактування гордині[ред.ред. код]

Один з найвідоміших сучасних католицьких філософів Америки Пітер Кріфт пише: "Гординя — найбільший гріх. Вона походить не зі світу плоті, а від диявола. Вона походить з пекла. Вона була першим гріхом диявола, мабуть єдиний гріх можливий для чистого духа… Гординя була теж первинним гріхом Адама, бажання бути подібним до Бога, понад законом, а не скоріш під ним. Це перший і найбільший гріх тому що вона є порушенням першої і найбільшої заповіді, 'Нехай не буде в тебе інших богів переді Мною.' Гординя ставить себе перед Богом. Гординя любить себе всім своїм серцем і душею і розумом і міцю скоріш ніж Бога. Святий Августин в «Місті Бога» каже що кожен у світі належить до двох «міст»: Міста Бога, котре складається з «усіх хто любить Бога до зневаги до себе» або Міста Світу, хто «любить себе до зневаги Бога». Письменник К. С. Льюіс ловить думку Августина в «Великому Розводі»: "Є два типи людей в кінці: ті хто говорить до Бога «Нехай буде Твоя воля» і ті кому Бог говорить «Нехай буде твоя воля». Це те, що Карл Ранер називає фундаментальним вибором, будучи за або проти Бога. Бог є джентельменом і поважає наш фундаментальний вибір.

Пітер Кріфт продовжує "Гординя є найбільшим гріхом бо вона — живуче серце всіх гріхів. Кожен гріх говорить до Бога, «нехай буде моя воля». Гординя виключає не тільки Бога але і ближнього, Христове тіло а також Христа. Бо може бути лише один Номер Один. Гординя по своїй суті є конкуренційною…Гординя не є перш за все думанням занадто високо про себе, тому що вона не є перш за все думанняма хотінням, так само як смирення не є думанням про себе у низький спосіб але недуманням про себе взагалі…Гординя не є задоволенням від похвали, хотячи задовільнити інших (батьків, друзів, Бога). Це теж вказує на смирення. Прикладами гордості не є кінозірки але диктатори. Кінозірки є марними; диктатори є гордими. Гординя по суті є хтивістю за владою, і це набагато поширеніше ніж диктатори. К'єркегаард сказав: «Якби я мав покірного слугу, котрий коли б я попросив його про шклянку води а він приніс би меі замість цього чашу зі сумішем найкращих вин у світі, я би його звільнив — щоби навчити його що правдива насолода полягає в отриманні свого хотіння.» Пісню, що співають усі в пеклі є гімном для гордості: «Я зробив так як я хотів».

«Але влада є новим суммум бонум, новим ідеалом західної цивілізації. Ще від зорі сучасної ери в Ренесансі (тобто Занепаді) і Просвіті (тобто Затемненні), наша цивілізація перенаправляла все більше і більше свого духовного інтересу та енергії геть від традиційної цілі пристосування душі до Бога але до нової цілі пристосування світу до бажань душі…від грання ролі творіння до грання ролі Бога, від смирення до гордості…Фундаментальною метою нашої цивілізації є мета гордості» — підсумовує Бостонський філософ-католик Кріфт у розділі «Убогі духом проти Гордих Серцем» своєї книги «Назад до Чесноти».

Зображення гордості на південній стіні катедрального собору в м. Шартр, Франція

Гординя — початок гріха[ред.ред. код]

Більшість давньоцерковних письменників говорять, що Адам впав за гордості: «Там де сталося гріхопадіння, там перед тим поселилась Гординя, говорить преподобний Йоан Листвинчик. — Кара гордому — падіння, досадник ж демон…Від одної цієї пристрасті без всякої іншої дехто (диявол) спав з неба.»

Про це говорить і преподобний Симеон Новий Богослов: «Еосфор, а вслід за ним і Адам, один будучи ангелом, а інший людиною, вийшли зі своєї природи і, загордившись перед Своїм Творцем, самі захотіли стати богами.»

Російський православний єпископ Австрії Іларіон Алфєєв (доктор Оксфорду та представник Московського Патріархату при Європейському Союзі) у Вступі в Православне Догматичне Богослівя пише: «Гординя — стіна між людиною і Богом. Корінням гордості є егоцентризм, зверненість на себе, самолюбство, самохтивість. До гріхопадіння єдиним об'єктом любові людини був Бог, але ось появилась цінність поза Богом — дерево видалося 'добрим для їжі, приємним дя очей і привабливим' (Книга Буття 3:6) — і вся єрархія зазнає краху: на першому місці стає моє „я“, на другому — предмет власного пожадання. Для Бога місця не залишається: Він забутий, вигнаний зі життя.»

Фома Аквінський ще в 13 му столітті писав: «Еклезіаст говорить: 'Всі гріхи починаються з гордості.' Ясно що автор говорить про неврівноважену любов своєї власної важливості, оскільки він додає 'Бог перевертає трони гордих князів' і присвячує практично цілу голову цій темі…Намір починається з цілі і оскільки ціллю набуття земних добр є досягнення відзначенності та важливості, з цієї точки зору гординя чи бажання бути важливим, є стартовим пунктом всіх гріхів.»

Цитати про Гординя з Нового Енцеклопедичного Словника Вебстера[ред.ред. код]

«Гординя — початок гріха» — Ісус, син Сіраха (бл. 190 до н. е.) Книга Ісуса, сина Сірахова

«Гординя, Заздрість, Жадібність — це іскри, що підпалювали серця всіх людей.» — Данте (1256–1321) Пекло

«Готовність з якою ми допускаємо вину чи визнаємо слабість може бути лише нашою гордістю, що маскується як смирення — Оскар Гаммлінг (1890-?)

«В гордості, в осмисленій гордості, лежить наша помилка; Всі покидають їхню сферу, і спішать в небеса! Гординя ще прагне до осель преподобних, Люди були б ангелами, Ангели були б богами.» — Александр Поуп (1688–1744) Нарис про Людину

«Війна — дитина гордості, і Гординя — дитина багатств.» — Джонатан Свіфт (1667–1745) Битва Книг

«Гординя йде пред руйнуванням і возвишений дух перед падінням.» — Старий Заповіт: Приповісті 16:18

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  • Новий Міжнародний Всеохоплюючий Словник Англійської Мови Вебстера. Енциклопедичне Видання. Міжнародна Друкарня Трайдент, 2003. (англ.)
  • Пітер Кріфт. Назад до Чесноти (Оригінал: Peter Kreeft. Back to Virtue). Сан-Франциско: Друкарня Іґнатіус, 1992. (англ.)
  • Єпископ Іларіон (Алфєєв). Таїнство Віри. Вступ в Православне Догматичне Богослівя. Клин: Фонд Християнське Життя, 2004. (рос.)
  • Святий Тома Аквінський. Сума теології (Summa Theologiae). Повний Переклад Англійською мовою (за редакцією Тімоті МакДермота). Нотр Дам, Індіана: Друкарня Аве Марія, Християнська Класика, 1989, 1999. (англ.)
  • Гординя // Словник української мови: у 11 т. — Київ: Наукова думка, 1970—1980.