Соната для фортепіано № 25 (Бетховен)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Соната для фортепіано № 25
Композитор Людвіг ван Бетховен
Створено 1809[1]
Видано 1810[1]
Тональність соль мажор
Інструментування фортепіано

Соната для фортепіано № 25 соль мажор, опус 79, або Kuckuckssonate — музичний твір Бетховена для фортепіано, написаний ним ймовірно у 1809 році, а опублікований через рік у 1810 році. Через специфічну музику, що нагадує кування зозулі, твір отримав додаткову назву «Kuckuckssonate».

Не містить посвяти.

Сам композитор вказував на те, що соната дуже коротка, а тому в декількох виданнях вона вказана не як соната, а як сонатина.

Композиційно складається з 3-х частин: «Presto alla tedesca», «Andante» та «Vivace».

Критика[ред. | ред. код]

Твір настільки нетиповий для цього періоду творчості Бетховена, що багатьма дослідниками висловлено сумніви щодо часу його написання.

Антон Рубінштейн відзначав, що ця соната так само, як і попередня № 24, лаконічна та гумористична, а тема фіналу разюче схожа на російську пісню «Ванька-Танька»[2].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Grove Music OnlineOUP. — ISBN 978-1-56159-263-0doi:10.1093/GMO/9781561592630.ARTICLE.40026
  2. Соната для фортепиано № 25. Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 11 жовтня 2020.

Посилання[ред. | ред. код]