Сутора мала
| Сутора мала | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Мала сутора (зверху)
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Neosuthora davidiana (H. H. Slater, 1897) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Paradoxornis davidianus Suthora davidiana | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Суто́ра мала[3] (Neosuthora davidiana) — вид горобцеподібних птахів родини суторових (Paradoxornithidae). Мешкає в Південно-Східній Азії. Це єдиний представник монотипового роду Мала сутора (Neosuthora). Вид названий на честь французького монаха і зоолога Армана Давида[4].
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 9,5-10 см. Верхня частина тіла і боки сірувато-коричневі, нижня частина тіла білувата. Голова рудувато-коричнева, горло чорне. Хвіст відносно короткий. Дзьоб короткий, міцний, жовтуватий, очі темно-карі.
Підвиди[ред. | ред. код]
Виділяють три підвиди:[5]
- N. d. davidiana (Slater, HH, 1897) — південно-східний Китай (від південного Чжецзяну до центрального Фуцзяню);
- N. d. tonkinensis (Delacour, 1927) — північний В'єтнам;
- N. d. thompsoni (Bingham, 1903) — південний Китай (південь Юньнаню), східна М'янма, східний Таїланд і північно-західний Лаос.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Малі сутори мешкають в Китаї, М'янмі, Таїланді, Лаосі і В'єтнамі. Вони живуть на узліссях вологих тропічних лісів, в чагарникових і бамбукових заростях та на луках. Зустрічаються зграйками, на висоті від 50 до 1830 м над рівнем моря. Живляться комахами та їх личинками, а також плодами.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Neosuthora davidiana.
- ↑ C.E. Hellmayr: Passeres. Family Paridæ. W: P. Wytsman: Genera avium. Cz. 18. Brussels: V. Verteneuil & L. Desmet, 1911, s. 74.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 131. ISBN 978-1-4081-2501-4.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Sylviid babblers, parrotbills, white-eyes. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 13 березня 2022.
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |