В'єтнам
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
|
Соціалістична Республіка В'єтнам |
|||||
|
|||||
| Девіз: 'Độc lập - Tự do - Hạnh phúc' «Незалежність — Свобода — Щастя» |
|||||
| Столиця | Ханой 21°2′ пн. ш.; 105°51′ сх. д. |
||||
|---|---|---|---|---|---|
| Найбільше місто | Хо Ши Мін | ||||
| Офіційні мови | В'єтнамська | ||||
| Державний устрій | Соціалістична республіка1 | ||||
| - Президент | Нґуєн Мінь Чієт | ||||
| - Прем'єр-міністр | Нґуєн Тан Дунг | ||||
| Незалежність | |||||
| - від Франції | 2 вересня 1945 | ||||
| - Визнана | 1954 | ||||
| Площа | |||||
| - Загалом | 331 689 км² (65-а) | ||||
| - Води (%) | 1,3 | ||||
| Населення | |||||
| - оцінка липень 2005 р. | 85 238 000 (13-а) | ||||
| - перепис 1999 р. | 76 323 173 | ||||
| - Щільність | 253/км² (46-а) | ||||
| ВВП (ПКС) | 2005 р., оцінка | ||||
| - Повний | $251,8 мільярдів (36-а) | ||||
| - На душу населення | $3 025 (123-а) | ||||
| ІРЛП (2004) | |||||
| Валюта | Донг (₫) (VND) |
||||
| Часовий пояс | (UTC+7) | ||||
| - Літній час | (UTC+7) | ||||
| Домен Інтернет | .vn | ||||
| Телефонний код | +84 | ||||
Соціалістична Республіка В'єтнам, країна в південно-східній Азії, на узбережжі Південно-Китайського моря, межує на півночі з Китаєм, на півдні та заході з Камбоджею і Лаосом; омивається Південно-китайським морем (затока Тонкін).
Площа 329560 кв. км;
столиця Ханой,
рельєф: дельти Червоної ріки і Меконгу найбільш густо заселені райони; тропічні мусонні ліси, гори на півночі і північному-заході;
політична система однопартійна (комуністична),
економічна система близька до ліберальної; експорт: рис, ґума, вугілля, залізо, апатити, кава, нафта, взуття, одяг, морепродукти, тропічні фрукти та овочі;
населення 84,403 тис. (2006) (750 тис. біженців, переважно етнічні китайці, що виїхали в 1975-79);
мови: в'єтнамська (державна), англійська, російська, французька, кхмерська, китайська, місцеві мови;
Зміст |
[ред.] Історія
Див. Історія В'єтнаму.
Недавня історія: захоплений Францією в 1858-84, став частиною французьких колоніальних володінь в Індокитаї, японські війська виведені після війни в 1945. В'єтнамська війна за незалежність проти Франції в 1946. Французи зазнали поразки при Діен Б'єн Фу в 1954. За Женевською конвенцією в 1954 країна була розділена по 17-й паралелі на дві окремі держави: Північний і Південний В'єтнам. На початку 1960-х років почалася В'єтнамська війна, що завершилася у 1976 створенням Соціалістичної Республіки В'єтнам. У 1978 війна з Камбоджею, у 1979 прикордонний конфлікт з Китаєм. Економічна криза призвела до появи тисяч в'єтнамських піратів, що грабували на море. Мирна угода з Камбоджею підписана в 1991. Відносини з Китаєм нормалізувалися. З 1986 країна проводить політику «оновлення», націлену на економічний розвиток, залучення іноземних інвестицій та ринкові реформи. Відносини зі США повністю нормалізувалися, активно діють посольства та торгівельні представництва США у В'єтнамі та В'єтнаму у США. У грудні 2006 року СРВ стала членом СОТ (Світової організації торговлі).
[ред.] Географія
Див. докладніше Географія В'єтнаму
Територія В'єтнаму видовжена в меридіональному напрямі (відстань між крайніми північною і південною точками — бл. 1750 км), а в широтному напрямі її протяжність від 616 км на півночі (від Монгкая до в'єтнамсько-лаоського кордону) до 46,5 км в центральній частині (в області Чунгбо). Довжина берегової лінії, що нагадує букву S, становить 3260 км. Положення В'єтнаму на стику декількох природних зон, а також наявність древньої геологічної структури визначають різноманітність його природних умов. Більше 3/4 тер. країни займають гори, плато і плоскогір'я вис. до 3143 м. На узбережжі — низовини (г.ч. в дельтах р. Хонгха на півн. і Меконг — на півдні). Клімат тропічний мусонний. Восени часті тайфуни і паводки.
Див. також: Геологія В'єтнаму, Гідрогеологія В'єтнаму.
[ред.] Економіка
Див. Економіка В'єтнаму
В. — аграрна країна з промисловістю, що розвивається. На початку ХХІ ст. сільське господарство залишається головною галуззю економіки В'єтнаму, що забезпечує продовольчу безпеку країни. Основні галузі промисловості: харчова, легка, машинобудівна, гірнича, цементна, хімічних добрив, нафтова та ін. Основні промислові центри: Ханой, Хошимін-Бьєнхоа, Хайфон, Дананг, Куангнінь, Вунгтау, Намдінь, Вінь, Вьєтчі, Тхайнгуєн, Хабак, Тханьхоа. Провідну роль в промисловості відіграють Ханой і Хошимін. Тр-т: автомобільний, залізничний, вн. водні шляхи та морський. Гол. порти: Хошимін, Хайфон, Дананг, Хонггай, Камфа, Нячанг, Вунгтау. Швидко розвивається цивільна авіація, яка обслуговує понад 15 внутрішніх ліній. Компанія «В'єтнам ейрлайнз» обслуговує і міжнародні лінії. Міжнародні летовища — Ханой, Хошимін, Дананг.
Див. також: Корисні копалини В'єтнаму, Історія освоєння мінеральних ресурсів В'єтнаму, Гірнича промисловість В'єтнаму.
[ред.] Політика
[ред.] Спорт
[ред.] Див. також
[ред.] Зовнішні посилання
|
|
|
|---|---|
| Суверенні держави | |
| Несуверенні території | |
| Спірні території | Острови Ашмор і Кратьєр (Австралія, Індонезія) • острови річки Наф (Бангладеш, Мьянма) • Оcтрови Макклесфілд (КНР, Республіка Китай, В'єтнам) • Парацельські острови (КНР, Республіка Китай, В'єтнам) • Острови Пратас (КНР, Республіка Китай) • Риф Скарбороу (Філіппіни, КНР, Республіка Китай) • Острови Спартлі (Бруней, Малайзія, Філіппіни, КНР, Республіка Китай, В'єтнам) |
| Це незавершена стаття з географії В'єтнаму. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |

