Сіренко Володимир Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Володимир Михайлович Сіренко
рос. Владимир Михайлович Сиренко
Ім'я при народженні Володимир Михайлович Сіренко
Народився 1940(1940)
Полтава
Громадянство СРСР СРСР
Росія Росія
Діяльність прозаїк
Alma mater Санкт-Петербурзький державний університет
Мова творів російська
Роки активності 1984
Напрямок проза, поезія
Жанр фантастичний роман, повість, детективні твори
Magnum opus «Планета зірки Епсилон»
Премії Премія МВС СРСР (1988)

Володимир Михайлович Сіренко (рос. Владимир Михайлович Сиренко, 1940, Полтава) — радянський та російський письменник-фантаст, автор детективних творів, юрист та журналіст українського походження. Переважну більшість творів написав у співавторстві з дружиною Ларисою Володимирівною Захаровою.

Біографія[ред. | ред. код]

Володимир Сіренко народився в Полтаві. Він закінчив юридичний факультет Ленінградського університету, після чого працював спочатку в прокуратурі, а пізніше журналістом у редакції новин АПН. Тривалий час працював головним редактором журналу «Людина і закон». У 80-х роках ХХ століття розпочав писати літературні твори, як у детективному жанрі, так і науково-фантастичні твори. Переважна більшість творів написані у співавторстві з дружиною Ларисою Володимирівною Захаровою. Дебютним твором у жанрі фантастики став роман «Планета зірки Епсилон», який написаний на стику соціальної та політичної фантастики. Наступного року подружжя опублікувало науково-фантастичну повість у жанрі політичного детективу «Пліозавр-45», у якому розповідається про спробу знешкодження людини-амфібії, створеної в останні роки нацистської Німеччини. Надалі подружжя переважно публікувало детективні твори, зокрема у 1988 році вийшли друком повісті «Браслет іранської бірюзи» та «Операція „Святий“», у 1989 році видані повісті «Три сонети Шекспіра» і «Петля для полковника», у 1991 році вийшли друком повісті «Гра легковірних» і «Прощавай, Ніколь!». У 1988 році Володимир Сіренко і Лариса Захарова отримали літературну премію МВС СРСР за серію творів про працівників радянської міліції.

Вибрана бібліографія[ред. | ред. код]

  • 1984 — Планета звезды Эпсилон
  • 1984 — Покер у моря
  • 1985 — Плиозавр-45
  • 1985 — Внедрён, действует
  • 1985 — Охота в зимний сезон
  • 1985 — «Пинки-инки» в стиле диско
  • 1988 — Операция «Святой»
  • 1988 — Браслет иранской бирюзы
  • 1989 — Три сонета Шекспира
  • 1989 — Петля для полковника
  • 1991 — Прощай, Николь!
  • 1991 — Игра легковерных
  • 1995 — Адвокатесса
  • 2010 — Сиамские близнецы
  • 2010 — Прощание в Дюнкерке
  • 2010 — Ошибка генерала Бургхардта[1]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]