Телероман

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Телероман — це франкоканадський варіант мильної опери і теленовели. В Канаді цей жанр появився під впливом кінематографу США. У телеромані зображують життя сім'ї або декількох сімей протягом багатьох років. Деякі західні телеромани виходять в ефір десятиліттями. На таких проектах змінюється не одне покоління сценаристів. Отже таким чином, за характеристиками, телероман ближчий до американської мильної опери.

У самій Франції, жанр телероману відомий під назвою «feuilleton télévisé» (телевізійний фейлетон, серіал).

Телероман є одним з найпопулярніших ТВ-форматів квебекської культури, а також іноді його експортують у Францію.

У самому Квебеку телероман транслюють практично всі провідні телевізійні компанії, включаючи SRC (що транслюється по всій Канаді), а також приватні та кабельні системи, наприклад TVA і TQS. У Франції телесеріали показують телекомпанія TF1 і платний Канал.

Одним з найперших телероманів, які з'явились ще в 50-тих роках, в Квебеку була «Сім'я Плуфф» (фр. La famille Plouffe) (1953 — 1957) за однойменним романом Роже Лемелена 1948 року[1]. З тих пір телероман став невід'ємною частиною канадського телебачення.

Список найвідоміших телероманів:

  • Красиві історії пагорбів (Les Belles histoires des pays d'en haut) (1956 — 1970)
  • Пориви серця (Le Coeur a ses raisons) (2004 — 2007)
  • Дами серця (Les Dames de coeur)
  • Діва (Diva)
  • Жасмин (Jasmine)
  • Постріли і результати (Lance et compte)
  • Плуффи (Les Plouffe)
  • Вірджинія (Virginie)

У 2003 році телекомпанією TFO показаний перший франко-онтарський телероман «Франкер».

Якщо телероман виходить в прайм-тайм (з 18-00 до півночі), то в тиждень показують 4 серії. Якщо серіал ранковий або денний — 5 серій в тиждень.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Телероман[недоступне посилання з липня 2019]
  • Jacques Baudou et Jean-Jacques Schleret, Les Feuilletons historiques de la télévision française, Éditions Huitième Art, 1992
  • Christophe Petit et Martin Winckler, Les Séries télé, Guide Totem, 1999

Посилання[ред. | ред. код]