Теорія надійності старіння та довголіття
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Теорія надійності старіння та довголіття — модель даних виникнення процесу старіння, запропонована в роботах Гаврілова Л. А. і Гаврілової Н. С.[1][2]. Ця модель пояснює старіння та стратегії виживання організмів за допомогою теорії надійності, загальної системної теорії надійності та розрушення.
 |
Це незавершена стаття з біології. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
Посилання [ред.]
- ↑ Гаврилов Л. А., Гаврилова Н. С. (1991). Биология продолжительности жизни. Количественные аспекты (російська) (вид. 2). Москва: Наука. с. 280.
- ↑ Gavrilov LA, Gavrilova NS Reliability Theory of Aging and Longevity // Masoro E.J. & Austad S.N.. (eds.): Handbook of the Biology of Aging. — (2006) С. 3-42.
