Термін (час)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Термін (значення).
У Вікісловнику є сторінка термін.

Те́рмін (від лат. terminus — «кордон, межа») чи речене́ць[1] — слово, яке може вживатися і як синонім «строк», так і в значенні «призначений, установлений момент, час виконання або настання чого-небудь»[2].

Термін чи строк?[ред. | ред. код]

Згідно зі СУМ-11, слово «термін» має такі значення[2]:

  1. Відтинок, проміжок часу, визначений, установлений для чого-небудь; строк.
    • Річний (місячний і т. ін.) термін — відтинок часу, що дорівнює року (місяцеві тощо).[2]
    • Термін кредиту — період, на який видається кредит до його погашення.
  2. Призначений, установлений момент, час виконання або настання чого-небудь.
    • На вказаний (певний і т. ін.) термін — у призначений, домовлений час; до визначеного, домовленого моменту.[2]
    • Гарантійний термін — момент часу визначений днем, місяцем та роком, при настанні якого виробник (продавець, виконавець) звільняється від будь-яких гарантійних зобов'язань, а споживач зобов'язаний використовувати виріб за призначенням до настання гарантійного терміну.

Словарь української мови Б. Д. Грінченка перекладає термін як рос. срокъ, опредѣленное время[3], строк — як срокъ чи наемъ на срокъ[4]. Окрім того, Грінченко наводить зворот у строках стати («найнятися на певний строк»)[4] і похідне строка́рь («найнятий на строк робітник»)[5].

З погляду етимології слова не є абсолютно тотожними: термін походить від лат. terminus («межа»; первісну семантику відбиває також інше значення слова — «слово для позначення чітко окресленого поняття»[2]), а строк — від дав.-рус. сърокъ, прасл. *sъrokъ («угода»), пов'язане з дієсловом *sъrekti («домовитися»)[6].

Українська мова має два іменники-відповідники багатозначному російському іменнику срок[7]: «строк» (праслов'янського походження[8]) та «термін» (похідне від лат. terminus[9]). Обидва слова фіксують українські словники всіх часів: дожовтневий словник Грінченка[3][4], словники 20-х років[10]; словники радянської доби[2], сучасні тлумачні[11] та перекладні словники[12].

Порівнюючи тлумачення слів «строк» і «термін» у словниках[2][3][11], та рекомендації перекладного російсько-українського словника [8, с. 1146] можна зробити висновок, що в обох значеннях (проміжок і момент часу) слова «строк» і «термін» зазвичай уживають паралельно та відсутні чіткі рекомендації щодо їх поняттєвого розмежування. Тому сьогодні в чинних термінологічних стандартах можна побачити «гарантійний строк»[13] та «гарантійний термін»[14][15], причому в обох випадках ідеться саме про проміжок часу.

У посібнику «Українська ділова мова» 2003 року рекомендується таке розмежування значень: поняття «строк» вживається лише у значенні відрізку часу, тоді як поняття «термін» — у значенні моменту часу, визначеної дати[16].

Законодавчо зафіксоване розділення[ред. | ред. код]

Норма ч. 1 ст. 251 ЦК України визначає строк як певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Відповідно до ч. 2 цієї статті законодавець вводить поняття терміну як певного моменту в часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення[17].

Відповідно до ст. 252 цього кодексу «строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами», тоді як «термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати»[18].

Аналогічні визначення містить ДСТУ 1.5:2003[19].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Якою б зараз була українська мова, якби вона не зазнала політики лінгвоциду від СРСР.
  2. ↑ а б в г д е ж Термін // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980. — С. 87—88.
  3. ↑ а б в Термін // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909. — С. 257.
  4. ↑ а б в Строк // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909. — С. 218.
  5. ↑ Строкарь // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909. — С. 218.
  6. ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
  7. ↑ (рос.) Большой толковый словарь русского языка / Гл. ред. С. А. Кузнецов. — СПб.: Норинт, 2001. — С. 660.
  8. ↑ Цыганенко Г. П. Этимологический словарь русского языка: Более 5 000 слов. — 2-е изд., перераб. и доп. — К.: Рад. шк., 1989. — С. 399 (рос.)
  9. ↑ Словник іншомовних слів / За ред. акад. О. С. Мельничука. — К.: Гол. ред. УРЕ, 1977. — С. 660
  10. ↑ Ізюмов О. Практичний російсько-український словник. — К.: Т-во «Знання» України, 1992. — С. 121.
  11. ↑ а б Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. — К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2001. — С. 1207, 1241.
  12. ↑ Російсько-український словник: 160 000 слів / Уклад.: І. О. Анніна, Г. Н. Горюшина, І. С. Гнатюк та ін.; За ред. д-ра філол. наук, проф. В. В. Жайворонка. — К.: Абрис, 2003. — С. 1146.
  13. ↑ ДСТУ 2163-93 Виноробство. Терміни та визначення. — П. 86.
  14. ↑ ДСТУ 2375-94 Побутове обслуговування населення. Терміни та визначення. — П. 11, 53, А69
  15. ↑ ДСТУ 3993-2000 Товарознавство. Терміни та визначення. — П. 6.11
  16. ↑ Що таке «строк» і що таке «термін»? // Українська ділова мова: практичний посібник на щодень / Уклад.: М. Д. Гінзбург, І. О. Требульова, С. Д. Левіна, І. М. Корніловська; За ред. д-ра техн. наук, проф., акад. УНГА М. Д. Гінзбурга. — Харків: Торсінг, 2003. — 592 с.
  17. ↑ Стаття 251. Цивільного кодексу України
  18. ↑ Стаття 252. Цивільного кодексу України
  19. ↑ ДСТУ 1.5:2003 Національна стандартизація. Правила побудови, викладання, оформлення та вимоги до змісту нормативних документів (ISO/IEC Directives, part 2, 2001, NEQ) — П. 3.13-3.14.

Джерела[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Термін_(час)&oldid=42277326