Тиляги

Російський воїн кінця XV століття в тилягах. Ілюстрація «Енциклопедії зброї» Бегайма.

Тиляги́ (рос. куяк, монг. хуяг) — обладунок з металевих пластин, нашитих на оксамит, сукно чи шкіру. Цей тип обладунку був широко вживаним на Русі, у Сибіру та Китаї. Аналог західноєвропейської бригантини.

Пластини зазвичай були круглі. Інколи серед них було по одній великій на грудях та спині. Такі пластини називались щитами. Від калантаря тиляги відрізнялися тим, що пластини не скріплювалися між собою кільцями, а кріпилися до тканини, а також інколи вкривалися нею.

Див. також

• Бригантина (обладунок)
• Тегиляй

Джерела

• Яценко Ніна Олександрівна. Формування назв військового одягу в українській мові. — К., Інститут української мови : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2009. — ISBN 978-966-489-032-5.
• Доспех // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
• Историческое описание одежды и вооружения российских войск, с рисунками / Под ред. А. В. Висковатова. — СПб : Военная типография, 1841—1862.
• Тиляги // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1966. — Т. 8, кн. XV : Літери Ст — Уц. — С. 1897. — 1000 екз.