Трахіт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Приклад трахіту

Трахіт (дав.-гр. τραχύς — нерівний, шорсткий) — ефузивна середня гірська порода (SiO2 52-65%), звичайно порфiрова.

Опис[ред.ред. код]

Головним її компонентом є калієвий польовий шпат, вміст якого переважає над вмістом кислого плагіоклазу; з темноколірних мінералів у невеликій кількості присутній біотит, а також амфібол та піроксен. Вкраплення представлені скловидним санідином, менш кислим плагіоклазом, із темноколірних — біотитом і амфіболом.

Структура порфірова. Основна маса породи склувата, або приховано кристалічна, мікрозерниста. Дрібні вкраплення польового шпату, рідше біотиту, рогової обманки.

Текстура: порфірова, афірова, масивна. Вкрапленики складають 5-60% об'єму породи. Сер. хім. склад (% мас.): SiО2 63,02; TiO2 0,70; Al2О3 16,48; Fe2O3 2,92; FeO 1,84; МgО 0,75; CaO 1,95; Na2O 5,47; K2O 4,75.

Колір білий, світло-сірий, жовтуватий, рожевий, фіз. властивості близькі до сієніту.

Використовується як будівельний та кислототривкий матеріал.

Трахіт – продукт виверження вулканів, складає потоки, покриви, куполи, жерла, некки. В Україні Т. поширений в Карпатах, в Криму (Кара-Даг). Є в Казахстані, Італії, на Гавайських о-вах, в Сх. Африці і інш. Райони поширення: , Приазов'я, Азорські острови та Гавайські острови.

Література[ред.ред. код]