Плагіоклаз
Плагіоклази (рос. плагиоклазы, англ. plagioclases, sodium-calcium feldspars, нім. Plagioklase m pl) – група породотвірних мінералів класу силікатів. Належать до вапняково-натрієвих польових шпатів.
Зміст |
Загальний опис [ред.]
Алюмосилікати натрію і кальцію каркасної будови, що утворюють змішані кристали ізоморфного ряду альбіт — анортит. Формула чистого альбіту Na[AlSi3O8], анортиту — Ca[Al2Si2O8]. Кожний член цього ряду умовно позначається номером, який відповідає процентному вмісту (за масою) анортитового компонента. Таким чином виділяють: An0-10 – альбіт, An10-30 – олігоклаз, An30-50 – андезин, An50-70 – лабрадор, An70-90 – бітовніт, An90-100 – анортит.
Плагіоклази поділяють на три групи: кислі (№№ 0-30), середні (№№ 30-60), основні (№№ 60-100). Сингонія П. триклінна. Густина 2,60 (альбіт) – 2,75 (анортит). Твердість 5,5-6,5. Блиск скляний. Крихкі. Плагіоклази – найбільш розповсюджені мінерали верхньої частини земної кори. Існують глибинні (анортозити) і метасоматичні (альбітити і ін.) породи, що майже цілком складаються з плагіоклазу (плагіоклазити). Для кислих вивержених порід характерний олігоклаз, для середніх – андезин, для основних – лабрадор. Олігоклаз, бітовніт і анортит – звичайні мінерали метеоритів. При вивітрюванні П. перетворюються в глинисті мінерали.
Різновиди [ред.]
Розрізняють:
- плагіоклаз баріїстий (плагіоклаз, який містить до 5% ВаО);
- плагіоклаз вапняковий (анортит),
- плагіоклаз каліїстий (плагіоклаз, який містить 5-20 % каліїстого польового шпату);
- плагіоклаз кальціїстий (анортит);
- плагіоклаз лужно-вапняковий (зайва назва плагіоклазу);
- плагіоклаз мутний (плагіоклаз, в якому спостерігаються продукти його зміни);
- плагіоклаз натріїстий (альбіт);
- плагіоклаз хмарний (плагіоклаз мутний).
Див. також [ред.]
Література [ред.]
- Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є.К., Винар О.М. Мінералогічний словник, К.: Наукова думка. - 1975. – 774 с.
