Турцевич Іван Григорович
| Турцевич Іван Григорович | |
|---|---|
| Народився |
4 квітня 1856 Сухиничі, Річицький повіт, Мінська губернія |
| Помер | 1938 |
| Поховання | Ніжин |
| Діяльність | класицист |
| Alma mater |
Mozyr Men's Gymnasiumd Q55333895? Петербурзький історико-філологічний інститутd Історико-філологічний інститут князя Безбородька (1879) |
| Галузь | антикознавство |
| Науковий ступінь | професор |
Іва́н Григо́рович Турце́вич (* 4 квітня 1856 — між 20 листопада і 20 грудня 1938) — білоруський вчений-антикознавець, історик-медієвіст, професор Ніжинського історико-філологічного інституту князя Безбородька, дійсний член кількох наукових товариств. Перебував у тісних наукових контактах і особистому спілкуванні з академіком Михайлом Грушевським.
Життєпис[ред. | ред. код]
Навчався у Мозирській, потім — Шавельській гімназіях. По тому вступив до Петербурзького історико-філологічного інституту. 1875 року через хворобу перевівся до нововідкритого Ніжинського інституту князя Безбородька. Ще будучи студентом старших курсів, перебував на посаді вчителя арифметики в Ніжинському жіночому шестикласному училищі.
У 1879—1892 роках — учитель стародавніх мов. У цьому часі перебував у закордонних відрядженнях — протягом 1879—1880 років у Франції, з 1889 по 1890 рік — у Бонні, містах Греції, Італії, Франції.
Входив до складу Товариства Нестора-літописця (11.11.1890) та Київського відділення Товариства класичної філології і педагогіки — з 1890 року був членом ради.
У 1892 році призначений в. о. екстраординарного професора Ніжинського історико-філологічного інституту — кафедра римської словесності. 1908 року вдостоєний звання ординарного професора. У липні 1909 звільнився зі служби за вислугою років. Під час перебування у відставці йому присвоєний чин дійсного статського радника.
У 1909—1914 роках обирався гласним Ніжинської міської думи.
Влітку 1918 року більшовики приходять у Ніжин, Турцевича позбавляють права на пенсію. Восени 1919 року солдати Добровольчої армії реквізують речі професора, після цього він довгий час відчуватиме брак найнеобхіднішого. У 1920 роках радянські владоможці постійно підселяли йому на власний розсуд квартирантів — часом їх число сягало 15, які довели помешкання до розрухи, а професора — до зубожіння. 1922 року Турцевича звільняють з посади професора, того ж року беруть на іншу роботу в інституті. 1924 року Турцевич стає керівником секції античної культури Ніжинського інституту, 1926-го виходить на пенсію — відмовляється від праці з аспірантами, аби не готувати «усередненого» спеціаліста. Весь цей час, аж до смерті тривало приниження та зменшення постаті Турцевича як ученого — з 1919 року він не опублікував жодної праці.
В останні роки життя професор був змушений продавати власні речі та книги з бібліотеки. Похований на Грецькому кладовищі в Ніжині, надгробок не зберігся.
Серед робіт[ред. | ред. код]
- ."Водопостачання Стародавнього Риму" // Сборник статей по классической древности, издание Киевского отделения Общества классической филологии и педагогики. Выпуск 1-й. — Киев, 1884. — С.19-146 а також Сборник статей по классической древности, издание Киевского отделения Общества классической филологии и педагогики. Выпуск 2-й. — Киев, 1885. — С.183-298 ;
- «Культ Вести в Стародавньому Римі», 1887,
- «Про субструкції Капітолію та aedes (templum) Vestae», 1887,
- «Новий російський переклад творів Тацита», 1889,
- «Про важливість вивчення римської державності та найголовніших характеристичних рис її», 1894,
- «Звернення до імператора провінційних сеймів, міських та інших товариств в перші три століття Римської імперії», 1900 та 1901,
- «Панегірик Риму Елія Арістида. Грецький текст з російським перекладом, вступом, коментарем та примітками», 1907,
- «Вступ до Оппіана», 1908,
- «Весталка в пеклі», 1908
- «Філологічні етюди та замітки», 3 випуски,
- «Стародавні оповіді про вдову», 1909,
- «Про один відмінний твір політичної літератури 18 століття», 1912,
- «300 філософських тлумачень у древніх греків», 1914.
- Турцевич И. Заметка о картинной галлереи Института князя Безбородко в Нежине / І. Турцевичъ. — Нежин: Типо-лит. Венгера, 1895. — 49 с.
Серед учнів[ред. | ред. код]
- вчений-візантист Костянтин Штепа
- Т. П. Алеєксєєв,
- В'ячеслав Костянтинович Пухтинський.
Джерела[ред. | ред. код]
- Гордієнко Д. С., Коростильов Т. В. Тарас Шевченко в житті і творчості вчених-античників Ніжинської науково-дослідної кафедри історії культури та мови (проф. І. Турцевич, О. Покровський) // Шевченкознавчі студії. Збірник наукових праць. Вип. 11. — К.: КНУ ім. Т. Шевченка, 2009. — С. 142—151.
- Гордієнко Д. С., Коростильов Т. В. До біографії проф. І. Турцевича: одна зі студентських праць // Сіверянський літопис. — 2010. — № 1. — С. 110—115.
- Іван Григорович Турцевич (1856—1938)
- Дулич-Турцевич Іван Григорович(рос.)
- «Погляди Турцевича на революцію в контексті політичних ідей Е. Бьорка»
- Турцевич І. Г.(рос.)