Шяуляй

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Шяуляй
Šiauliai
Герб
Вулиця Вільнюська, одна з центральних у місті
Вулиця Вільнюська, одна з центральних у місті
Розташування міста Шяуляй
Основні дані
Країна Литва
Регіон Šiauliai County
Магдебурзьке право 1791
Населення 129,075

(2005 )

Географічні координати 55°56′ пн. ш. 23°19′ сх. д. / 55.933° пн. ш. 23.317° сх. д. / 55.933; 23.317Координати: 55°56′ пн. ш. 23°19′ сх. д. / 55.933° пн. ш. 23.317° сх. д. / 55.933; 23.317
Міська влада
Вид на Шяуляй взимку

Шяуля́й (лит. Šiauliai, нім. Schaulen, пол. Szawle, рос. Шавли) — місто на півночі Литви, четверте за кількістю жителів; адміністративний центр Шяуляйського повіту.

Положення й загальна характеристика[ред.ред. код]

Розташоване на півночі Литви, на відстані 214 км у північному напрямку від столиці - Вільнюса, 142 км — від Каунаса, 161 км — на схід від Клайпеди. Загальна площа становить 81 км².

Шяуляй — великий промисловий і культурний центр. Діють Шяуляйський університет, Шяуляйський драматичний театр, декілька музеїв, у тому числі Музей велосипедів, Музей фотографії, Музей радіо й телебачення. Неподалік від Шяуляя знаходиться Гора Хрестів.

Населення[ред.ред. код]

Налічується 130 тис. мешканців (2004); за переписом населення 2001 - 133,9 тис.

Назва[ред.ред. код]

Назва згадується в німецьких хроніках у зв'язку з битвою під Сауле 1236 у формах Saulen (1254), terram Saulam (1348), in Saulia (1358). Вважається, що воно походить від множини особистого імені (або прізвиська) Šiaulys'.

Історія[ред.ред. код]

Назва населеного пункту згадується в хроніках орденів мечоносців і хрестоносців у зв'язку з битвою 22 вересня 1236 між об'єднаними військами литовців, жмудин і латишів, з одного боку, і лицарями ордена мечоносців (пізніше Лівонський орден). Як місто вперше згадають у грамоті Сигізмунда Старого 1524.

9 листопада 1791 року разом із правами міста Станіславом Августом був дарований Герб.

У першій половині XIX століття через Шяуляй була проведена шосейна дорога Рига — Тільзіт (нині Совєтськ), з 1871 — Лібаво-Роменська залізниця (тобто залізниця Лієпая — Ромни). Вигідне положення на схрещенні важливих транспортних комунікацій, що сполучають порти, сприяло розвитку промисловості й росту міста.

З 2004 у аеропорті міста на Першій Литовській Повітряній Базі базуються літаки Балтійської Повітряної Поліції країн-учасників НАТО по захисту повітряного простору трьох балтійських країн.

Посилання[ред.ред. код]