Уманський Юліан Олександрович
| Юліан Олександрович Уманський | |
|---|---|
 | |
| Народився |
4 липня 1926 Херсон |
| Помер |
10 жовтня 1981 (55 років) Київ |
| Поховання | Байкове кладовище |
| Країна |
 СРСР |
| Національність | єврей |
| Alma mater | Київський медичний інститут |
| Галузь | онкологія |
| Заклад | Інститут проблем онкології АН УРСР |
| Науковий ступінь | професор |
| Науковий керівник | доктор медичних наук |
| Партія | КПРС |
| Нагороди |
 |
Юліан Олександрович Уманський (4 липня 1926, Херсон — 10 жовтня 1981, Київ) — український радянський онколог-імунолог, доктор медичних наук (з 1966 року), професор (з 1967 року), лауреат Державної премії УРСР в галузі науки і техніки (1981; посмертно[1]).
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 4 липня 1926 року у місті Херсоні. Єврей. У 1948 році закінчив Київський медичний інститут. Член КПРС з 1957 року. З 1971 року — завідувач відділом імунології канцерогенезу Інституту проблем онкології АН УРСР.
Помер в Києві 10 жовтня 1981 року. Похований на Байковому кладовищі.
Наукова діяльність[ред. | ред. код]
Основні праці присвячені вивченню специфічних імунологічних компонентів взаємовідношення пухлини і організму на моделях хімічного і вірусного канцерогенезу, а також вивченню імунологічної реактивності онкологічних хворих. Автор монографії «Імунологічна реактивність при раку».
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ за дослідження механізмів, установлення деяких закономірностей перетворення нормальних тканин у пухлинні та формування протипухлинної резистентності організму. Архів оригіналу за 29 червня 2016. Процитовано 4 листопада 2012.
Література[ред. | ред. код]
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
