Херсон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Херсон
Coat of arms of Kherson.svg Herson prapor.png
Герб Херсона Прапор Херсона
Херсон на мапі України
Херсон на мапі України
Основні дані
Інша назва місто кораблів[1]
Країна Україна Україна
Регіон Херсонська область
Район/міськрада Херсонська міська рада
Код КОАТУУ 6510100000
Засноване 18 червня 1778
Статус міста з 1778 року
Поділ міста 3 райони
Населення 324 400 осіб (на 01.01.2014)[2]
Агломерація Херсонська агломерація
Площа 145 км²
Густота населення 2073 осіб/км²
Поштові індекси 73000-480
Телефонний код +380-552
Координати 46°38′24″ пн. ш. 32°36′52″ сх. д. / 46.64000° пн. ш. 32.61444° сх. д. / 46.64000; 32.61444Координати: 46°38′24″ пн. ш. 32°36′52″ сх. д. / 46.64000° пн. ш. 32.61444° сх. д. / 46.64000; 32.61444
Висота над рівнем моря 41 м
Водойма р. Дніпро
Міста-побратими Угорщина Угорщина Залаегерсег
Болгарія Болгарія Шумен
США США Кент
Норвегія Норвегія Осло
Туреччина Туреччина Зонгулдак
Польща Польща Ряшів
День міста 3-я неділя вересня
Відстань
Найближча залізнична станція Херсон
До Києва
 - фізична 446 км
 - залізницею 582 км
 - автошляхами 538 км
Міська влада
Адреса 73000, м. Херсон, пр. Ушакова, 37, тел. 22-34-57
Веб-сторінка Міська рада Херсона
Міський голова Миколаєнко Володимир Васильович

Херсо́н — місто, обласний центр на півдні України. Важливий економічний центр півдня України. Адміністративний центр Херсонської області. Значний залізничний вузол (на лінії МиколаївСнігурівкаДжанкой), морський торговельний порт, річковий порт. Місто розташоване на правому високому березі Дніпра. Херсон має місто-супутник Цюрупинськ.

Походження назви[ред.ред. код]

Як перше місто, з так званого «Грецького проекту» Потьомкіна та Катерини II, було назване на честь найбільш відомого міста-колонії Херсонес, що у Криму. Антична назва Херсонес — давньогрецьке діалектне слово «півострів». Але для назви було використано візантійський варіант, що вперше з'являється за часів імператора Зенона.

Історія[ред.ред. код]

Давня історія[ред.ред. код]

Терен сучасного міста Херсона був заселений ще з дохристиянських часів. Перша людина з'явилась на цій території в епоху міді та бронзи. На місці, де знаходилася Херсонська фортеця, а зараз один з центральних парків, було знайдено скіфське поховання IV–III ст. до н. е.

Заснування міста[ред.ред. код]

В'їзна брама Херсонської фортеці — пам'ятка XVIII ст.

У 1737 році під час Російсько-турецької війни 1735–1739 років на правому березі Дніпра було побудовано укріплення Олександр-Шанц. За Кючук-Кайнарджинською мирною угодою 1774 року між Туреччиною і Росією, до останньої відійшли землі між Дніпром і Південним Бугом. Аби убезпечити їх від можливих нападів, необхідно було спорудити нову потужну фортецю, а заодно створити надійний флот. Для визначення місця, було відправлено експедицію, яку очолив віце-адмірал Сенявін, що був командувачем Азовської флотилії. Саме він запропонував будувати корпуса суден, під прикриттям укріплень Олександрівського Шанца, а вже потім, провівши їх до Глибокої гавані, в Дніпровсько-Бузькому лимані споряджати їх, ставити гармати та щогли. План Сенявіна був схвалений рескриптом Катерини II в грудні 1775 року. Саме так і будували кораблі в Херсонському адміралтействі, аж до його ліквідації у 1827 році.

Херсон запозичив свою назву в давньогрецького міста Херсонеса Таврійського (грецьке Χερσόνησος, Херсонесос означає півострів). На карті імперії з'явилося нове місто — Херсон, указ про заснування якого 18 червня 1778 року підписаний Катериною II. У Херсоні починалося будівництво Чорноморського флоту. Вересневим днем 1783 р. зі стапелів адміралтейської верфі було спущено на воду перший 66-гарматний великий корабель «Слава Екатерины».

Одним із засновників міста став князь Григорій Потьомкін-Таврійський, а керівником будівництва фортеці — І. А. Ганнібал — двоюрідний дід Олександра Пушкіна. Визначним організатором флоту був адмірал М. С. Мордвинов, а адмірал Федір Ушаков не лише брав участь у створенні бойових кораблів, а й готував їхні екіпажі до дій проти турецького флоту.

У 1787 році командувачем військами при Херсоні та Кінбурні було призначено видатного полководця Олександра Суворова. Він першим відзначив відчайдушність херсонців, готовність захищати своє місто у важкий воєнний час.

Наприкінці 18 ст. Херсон відіграв важливу роль у розвитку внутрішніх та зовнішніх економічних зв'язків Російської імперії. Через Херсонський порт здійснювалася торгівля з Францією, Італією, Іспанією та іншими країнами Європи.

З Херсоном було тісно пов'язано долі багатьох історичних осіб України, Польщі та Росії 18 ст.

Саме тут колишню запорозьку славу примножували козаки та їхні отамани: Сидір Білий, Захарій Чепіга, Антон Головатий, зусиллями яких було створене Чорноморське козацьке військо.

Центр губернії[ред.ред. код]

Набережна святого Павла. 1855 рік

У 1803 р. Херсон став центром губернії, що охоплювала мало не цілий Південь тодішньої України. У місті розвивалося цивільне суднобудування, виростали підприємства з переробки продукції сільського господарства. Після 1861 року намітилось значне зростання економічного потенціалу краю. З проведенням днопоглиблювальних робіт у руслі Дніпра, Херсон знов набув значення важливого морського порту. На початку 20 ст. десятки мільйонів пудів хліба щорічно вивозилися звідси до Англії, Німеччини, Данії та інших держав.

Промислові підприємства міста постачали продукти харчування, легкої промисловості, суднобудування, сільськогосподарського машинобудування, лісооброблювання. У 1907 р. залізнична колія з'єднала Херсон з великими містами країни, а у 1908 р. дала струм перша міська електростанція.

На 1914 рік населення Херсона перевищило 80 тис.чоловік. Місто було не лише адміністративним, а й культурним центром Півдня України. Тут функціонувало понад 50 шкіл, училища, 6 гімназій. Визначних спеціалістів готувало земське сільськогосподарське, морехідне, медичне, комерційне училища, учительська семінарія. У місті діяли театр, музичне товариство, бібліотеки, два музеї. Значну роботу з розбудови та доброустрою виконувала міська дума.

Період 1917-1921 рр.[ред.ред. код]

Дивіться: Херсон у 1917-1921 рр.

Обласний палац культури, у якому з 1918–1920 рр. містився Український національний театр

Звістка про повалення самодержавства була отримана в Херсоні 2 березня 1917 р. Після проголошення першого універсалу Центральної Ради органом влади в місті було проголошено українську губернську Раду на чолі з колишнім вчителем В. М. Чехівським. Того ж року зусиллями херсонських українців у місті виникла перша українська політична організація «Українська Хата», яка стала кузнею українських державотворчих процесів на Херсонщині.10 грудня 1917 Херсонська губернська Рада визнала Херсонщину невід'ємною складовою УНР.[3]

Всі партії перейшли в місті на легальне становище. У Херсоні діяли партії українських націонал-демократів, есерів, кадетів, більшовиків, меншовиків тощо.

18 січня 1918 р. місто захопили більшовицькі війська. Цей період тривав два місяці. Було проведено націоналізацію підприємств, ліквідовано попередній адміністративний апарат, встановлено в місті «революційний порядок».

5 квітня 1918 р. австро-німецькі війська за допомогою Українських Січових Стрільців взяли Херсон. В Україні настала доба правління гетьмана Павла Скоропадського, яка протрималася 8 місяців.

На зміну прийшла влада Директорії, а 29 січня 1919 р. в місто прибули англо-франко-грецькі війська.

8 березня 1919 р., внаслідок україно-радянської війни більшовицькі загони Г. Григор'єва захопили місто, і влада перейшла до «Ради робітничих та солдатських депутатів». Під її керівництвом проводилася політика «військового комунізму».

З 13 серпня 1919 р. Херсон перейшов під контроль військ Добровольчої армії Півдня Росії під командуванням генерала Денікіна.

16 квітня 1920 р. Херсон було остаточно захоплено Червоною Армією. В місті встановилася радянська влада.

Період Встановили владу Втратили владу
5 грудня 1917 року Створено Воєнревком рад Осередок Центральної Ради
18 січня 1918 року Воєнревком захоплює владу Осередок Центральної Ради
19 березня — 5 квітня 1918 року Оборона більшовиків на чолі з «Радою п'ятьох» Австро-німецькі війська, Центральна Рада
5 квітня — листопад 1918 року Центральна Рада, Гетьманат, Австро-німецькі війська у місті Підпільний Воєнревком
28 листопада — грудень 1918 року Страйкова боротьба більшовиків Директорія
24 січня — 2 лютого 1919 року Висадка англійських, французьких та грецьких військ. Більшовицький Воєнревком
27-30 січня 1919 року Більшовицький Воєнревком Війська Антанти
10 березня 1919 року Вхід Червоної армії у місто Директорія, Добровольча армія Денікіна
25-29 травня 1919 року Загони Матвій Григор'єва у місті Червона Армія
13 серпня 1919 року Денікінська армія Червона Армія
3 лютого 1920 року Червона армія Уборевича захопила місто Директорія, Денікін

Міжвоєнний період[ред.ред. код]

В березні 1923 р. Херсон став центром Херсонської округи. До червня 1925 р., до ліквідації губерній він входить до складу Одеської губернії. У 1925 р. в місті проживало 46 тис. 230 осіб. Було збудовано великі промислові підприємства: кондитерську фабрику (1928 р.), консервний завод (1929 р.), електромашзавод (1932 р.), бавовнянопереробний завод (1933 р.), у 1931 р. збудовано нові корпуси судноремонтного заводу, закінчилося спорудження елеватора — одного з найкрупніших в державі, споруджувався нафтопереробний завод. Збільшив обіг вантажів херсонський порт (у 1939 р. з нього було перевезено 1 млн тонн вантажів).

У 1941 р. в Херсоні було відкрито аеропорт. На цей рік в Херсоні працювали чотири поліклініки, 3 лікарні, 22 дитсадка, 59 шкіл, 7 дитячих будинків, 2 ВИШі. Також у Херсоні існувала авіашкола, яка випустила велику кількість пілотів-героїв Радянського союзу.

Друга світова війна[ред.ред. код]

З початком війни 22,5 тис. ос. з Херсонщини вступили до лав добровольців. З Херсона у серпні 1941 р. було евакуйовано три заводи: нафтопереробний, сільськогосподарського машинобудування, судноремонтний. За 20 діб евакуації на лівий берег Дніпра було переправлено 130 тис. осіб.

У середині серпня 1941 р. німецько-фашистські війська підійшли до Херсону. Місто захищали воїни 51-ої стрілецької дивізії і моряки Дунайської військової флотилії.

Оборона тривала з 15 по 18 серпня, коли Херсон було захоплено німцями. Він увійшов до складу німецького протекторату Райхскомісаріат Україна.

13 березня 1944 р. період німецької окупації закінчився і до міста увійшли війська 49-ої гвардійської стрілецької дивізії під командуванням полковника Василя Маргелова та 295-ої стрілецької дивізії під командуванням полковника О. П. Дорофєєва. Місто й область було повернено до складу Радянського Союзу.

В період німецької окупації у Херсоні активно діяла Організація Українських Націоналістів (революційна). Херсонський окружний провід ОУН (р) очолював Богдан Бандера (рідний брат Степана Бандери). Під прикриттям діяльності загонів самооборони, дозволених окупаційною владою, вони проводили збори з метою пропаганди програми ОУН, на які збиралося до двох тисяч осіб. Прихильники ОУН (б) гуртувалися навколо командира самооборони на ім'я «Конрад». Вони мали зв'язок з іншою групою, що діяла в окупаційній адміністрації Херсона. Керував нею заступник міського голови Гриць. До середини січня 1942 р. обидві групи були заарештовані. 12 серпня того ж року в Херсоні було заарештовано ще вісім осіб, запідозрених у приналежності до українського підпілля. У листопаді 1942 організаційну мережу ОУН (р) було ліквідовано німцями.

Повоєнний радянський період[ред.ред. код]

30 березня 1944 р. Херсон знов отримав статус обласного міста УРСР.

У повоєнні роки м. Херсон перетворилося на крупний промисловий, сільськогосподарський та культурний центр на півдні України.

Галузеве формування промисловості Херсона, в цілому, закінчилося в 50-ті роки, коли запрацювали виробничі потужності суднобудівного заводу, заводів ім. Петровського, нафтопереробного, бавовняного комбінату.

У 1951 р. розпочалося будівництво суднобудівного заводу, а вже через три роки з його стапелів зійшли перші 2 танкери «Херсон» та «Грізний». Всесоюзною будовою був бавовняний комбінат, закладення першої черги якого — прядильно-ткацької фабрики № 1, відбулося в грудні 1952 р. В січні 1955 р. було випущено перші метри тканини.

У 60 рр. у місті відкрито тролейбусне сполучення. З 1961 р. розпочався регулярний рух суден на підводних крилах за маршрутом Херсон-Одеса.

В березні 1977 р. в Херсоні почалося будівництво автомобільного мосту через Дніпро, який зв'язав місто з лівобережжям та Кримом.

Сучасність (з 1991)[ред.ред. код]

Після 1991 р. Херсон доволі стабільно пережив економічну та соціальну кризу. Було відкрито нові підприємства, зокрема автомобілебудівний завод СКІФ підприємство Анто-Рус, що випускає автобуси.

Було проведено структурну перебудову великих херсонських підприємств. Суднобудівний завод отримав багато замовлень з-за кордону, на нафтопереробний завод прийшли потужні інвестори з Росії та Казахстану.

Відновлено пам'ятник засновникові міста Григорію Потьомкіну, зруйнований у 1920 р. 2002 року почалася реставрація Успенського Собору, відновлюється римо-католицький костел, будується лютеранська кірха.

Історія площ і вулиць Херсона[ред.ред. код]

Одеська площа-Oктябрьская площа. У ХVІІІ столітті місце, де згодом перебувала Одеська площа, було єдиним у межах цивільного передмістя Херсона, до якого могли приставати кораблі. Решта берег був заболочений. Тому, саме тут була побудована перша міська пристань у вигляді широкого близько 15 метрів) дерев'яного моста, довжиною в 140 метрів. До кінця XVIII століття ця пристань занепала і була розібрана, а на початку XIX століття місто Херсон став губернським центром і пристань була відновлена. У середині XIX століття, коли йшли роботи з будівництва Дніпровської набережної, на майбутній площі було побудовано казарми арістанской роти, яка використовувалася на роботах. Після 1856 року цьому місці влаштувалася пристань Р.О.П.іТ. (Російське суспільство параходства і торгівлі), який здійснював вантажні і пасажирські перевезення в міста Олександрівськ (Запоріжжя). Миколаїв і Одесу. Одеський напрямок було найпопулярнішим. Не випадково вже на плані 1874 площа була названа Одеської. У 1967 році Одеська площа була перейменована в Жовтневу площу. Назва ж Одеська перейшло до площі річкового і морського вокзалів.

Портове управління. Управління робіт Херсонського порту засноване в 1902 році згідно з указом Сенату від 3 червня 1902 року. Управління керувало будівництвом портових споруд та оснащенням Херсонського торгового порту і підпорядковувалося відділу торговельних портів Міністерства торгівлі та промисловості. Будівля побудована тоді ж. в 1902 році, за проектом міського архітектора Антона Івановича Сваріка з використанням незвичайних для Херсона елементів романської архітектури. До цього Херсонське портове управління було розміщено в будинку Подпалова по Гімназійній вулиці. На ділянці, відведеній містом в 1901 році, проектувалося ще побудувати житлові будинки, але ця ідея здійснилася пізніше. Управління робіт Херсонського порту було ліквідовано в 1920 році. Зараз у цій будівлі Управління Херсонського морського торгового порту (пр-т Ушакова, 4). На другому плані поштової картки видно будинки, розташовані по вулиці гімназичному. Зліва-будинок з шатровим дахом-Олександра Петровича Писарєва (вул.Червоностудентська, 2), правіше будинок з вежею на вулиці Гімназичній (вул.Червоностудентська. 6), а поряд з ним видно житловий будинок вигляді вежі (вул.Морська, 5).

Геральдика[ред.ред. код]

Докладніше: Герб Херсона

Населення[ред.ред. код]

Населення міста 324 256 тис. осіб. (2014), а з агломераціями — 425 000 тис. осіб.

Без врахування населених пунтків, підпорядкованих Херсонській міськраді
1790 1926 1939 1959 1970 1979 1985 1989 1992 2001 2008 2012
24 000 57 376 96 987 157 995 260 687 318 908 346 000 355 379 368 300 328 360 308 837 324 666
Національний склад населення за даними переписів
1926 1939 1959 2001
українці 36,0% 60,9% 63,0% 75,7%
росіяни 36,0% 19,4% 29,0% 20,0%
євреї 25,3% 16,6% 6,0%
білоруси 0,2% 0,5%
німці 0,4% 0,5%


Етномовний склад міста (рідні мови населення за переписом 2001 р.)[4]
українська російська вірменська білоруська циганська
Дніпровський район 56,70 42,22 0,20 0,15 0,08
Суворовський район 54,08 44,66 0,14 0,15 0,04
Комсомольський район 50,31 48,19 0,18 0,09 0,04
м. Херсон 53,36 45,34 0,17 0,13 0,05


Адміністративний поділ[ред.ред. код]

Херсон поділений на три райони:

Керівники міста[ред.ред. код]

Економіка[ред.ред. код]

У радянський період Херсон став великим промисловим містом (попри занепад у роки війни 19411944).

Провідні галузі промисловості: металообробна і машинобудівна (зокрема, суднобудування і сільськогосподарське машинобудування), харчова і текстильна. Найважливіші підприємства машинобудування та металообробної промисловості: Херсонський комбайновий завод ім. Г. Петровського, Херсонський суднобудівний завод, суднобудівний і судноремонтний завод імені Комінтерну, судноремонтний завод, електромашинобудівний завод, завод карданних валів.

З підприємств харчової промисловості найбільшими є Херсонський консервний комбінат, хлібний, м'ясний, рибний комбінати, млинокомбінат, молочний, виноробний заводи, макаронна фабрика.

Легка промисловість представлена Херсонським бавовняним комбінатом, шкіряно-взуттєвим комбінатом, взуттєвою і швейною фабриками.

Працюють нафтоперегінний завод (нафта надходить з Росії системою „Придніпровських нафтопроводів“), великий склотарний завод, завод залізобетонних виробів тощо.

Промислові підприємства виробляють морські вантажні судна, танкери, сейнери, теплоходи, тракторні причепи тощо.

За 2009 рік 106 промисловими підприємствами міста реалізовано товарної продукції на суму 3542,0 млн грн.

Херсонський морський торговий порт провадить великі експортно-імпортні операції з багатьма країнами світу. Є річковий порт.

Аеропорт „Херсон“ (Чорнобаївка) (Код IATA: KHE, код ICAO UKOH; коорд. 46°40'22.14» П 32°30'23.71" С).

Оперізує місто міжнародна траса ОдесаРостов, що у своєму кримському відгалуженні переходить у граціозний Антонівський міст — гордість Херсона.

Природні ресурси[ред.ред. код]

Дніпро біля Херсона

Корисні копалини: підземна питна вода, мінеральна вода, глини, суглинки.

Заповідники:

на території міста містяться 11 об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення, загальнодержавного — відсутні.

  • Ботанічний сад Херсонського державного університету. Площа 14 га. Закладено в 1934 р. В колекціях ботанічного саду більше 200 видів інтродукованих деревних та чагарникових рослин, понад 180 видів трав'янистих рослин, 15 видів мохів та 21 вид лишайників.
  • Дендропарк аграрного університету. Площа 2,4 га. Закладено в 1951–1952 рр. Зростає понад 90 видів хвойних і листяних дерев і чагарників.
  • Дендропарк Науково-дослідного інституту землеробства південних регіонів. Площа 5,6 га. парк закладено в 1956 р. в регулярно-ландшафтному стилі. Зростає понад 90 видів і форм дерев і чагарників.
  • Парк обласного ліцею («Казенний сад»). Площа 8 га. Один з найстаріших парків міста, закладений в 1868 р. Пам'ятник садово-паркового мистецтва, зростає близько 50 видів дерев та чагарників.

Пам'ятки природи місцевого значення:

  • дуб черешчатий у парку ім. Леніна, висаджений у 1869 р. при закладці парку;
  • дуб черешчатий у районі аграрного університету, понад 150 років;
  • віковий дуб біля шахового клубу;
  • віковий дуб у парку обласного ліцею по вул. Полтавській;
  • віковий в'яз по вул. Суворова, 6;
  • віковий дуб біля пожежної частини Комсомольського району;
  • дуб черешчатий по вул. Декабристів, 31.

Освіта та культура[ред.ред. код]

Херсон — значний науковий і культурний центр: один з найбільших у південній Україні університетів (Херсонський державний університет), а також — Херсонський національний технічний університет, Аграрний університет, 12 середніх спеціальних училищ і технікумів (між іншим, судномеханічний, машинобудівний, гідрометеорологічний, медичний, два морехідні); два театри — обласний музично-драматичний і ляльковий, філармонія; Херсонський краєзнавчий музей; Український науково-дослідний інститут зрошуваного хліборобства.

Освіта[ред.ред. код]

Херсон — важливий навчальний та освітній центр. Працюють 15 ВНЗ:

Музеї[ред.ред. код]

Театри[ред.ред. код]

Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр ім. М. Куліша

Кінотеатри[ред.ред. код]

Музика[ред.ред. код]

Гурт «Воплі Відоплясова» в альбомі 2006 р. «Були деньки» присвятив пісню місту «Були деньки».

Музичні групи[ред.ред. код]

Парки[ред.ред. код]

Парк ім. Ленінського Комсомолу вважається найстарішим, так як він створений на місці колишньої Херсонської фортеці, від якої до наших днів збереглися залишки валів і двоє воріт Московські і Очаківські. Очаківська брама є символом міста і навіть була включена у герб міста Херсона. На околиці парку розташована будівля колишнього Арсеналу, пам'ятки архітектури. У центрі парку встановлені пам'ятники двом героям Радянського союзу - Іллі Кулику та Миколі Суботі. Ілля Кулик був керівником підпільної організації «Патріот Батьківщини», який боровся проти загарбників в окупованому місті. Микола Субота - воїн-кулеметник проявив чудеса відваги і мужності при форсуванні Дніпра та при звільненні Херсона в 1944 році. У центрі парку встановлено обеліск першим комсомольцям у 1959 році. Сьогодні в парку люблять відпочивати городяни, побудовані тенісні корти і працюють літні кафе-майданчики. Імена героїв носять дві міські вулиці.

Дендропарк

Дендрологічний парк Інституту зрошувального землеробства НААН України був створений у 1965 році згідно з розпорядженням Ради міністрів УРСР від 13.09.1963 р. № 1391-Р та на його підставі рішенням виконкому Херсонської обласної ради трудящих від 19.09.1963 р. № 374. Відповідно рішення Херсонського облвиконкому від 04.12.1975 р. за № 651/24 Дендропарку УкрНИИоз було надано статус  "Парк - пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення"!

Дендропарк закладений у регулярному ландшафтному стилі, на площі 5,6 га. В теперішній час загальна площа парку складає 4,2 га. Парк зберігся в його первісному плануванні. Парк складається з головної заасвальтованої алеї, яка оточена хвойними породами дерев, а також 10 діагональними та перпендикулярними по відношенню до головної алеї бічними алеями, більшість з яких вимощена плиткою. У північній частині дендропарку знаходиться ставок. На головній алеї - бюст академіку Д.М. Прянішнікову.

На території парку інтродуковано 90 видів деревних та чагарникових рослин. Частина з них нажаль не збереглася. Станом на осінь 2010 року відмічено зростання 75 видів. Серед них включена до Червоної книги України береза дніпровська. Також відмічено 18 видів квітково-декоративних рослин, 46 видів дикоростучих судинних рослин та 23 види лишайників та ліхенофільних грибів.

Асортимент рослин, які можна побачити в дендропарку:

1. Хвойні рослини: біота східна, туя західна, ялина колюча ф. Голуба, сосна звичайна, ялівець козацький, ялівець віргинський, кипарис арізонський, кедр атласький, тис ягідний, кедр ліванський, сосна кримська.

2. Листопадні рослини: дуб звичайний, дуб пірамідальний, кельреутерія метельчата, клен цукровий, ясень звичайний "Плакучий" (штамб), таволга Вангуттова, софора японська, бирючина звичайна, липа серцелиста, робінія псевдоакація, бузок звичайний, лох сріблястий, юка нитчаста, дейція шершава, платан східний, чубушник звичайний, гіркокаштан звичайний, бобовий анагіролистий, калина звичайна, півонія деревовидна, форзиція середня, таволга японська, вейгела квітуча, барбарис звичайний.

3. Вічнозелені рослини: самшит вічнозелений, магонія падуболиста, ожина,   жимолость Джеральда.

4. Ендеміки: ірис низький, береза дніпровська, вероніка лугова, очиток шестикутовий.

5. Лікарські рослини: шавлія лікарська,календула лікарська, лаконос американський, ехіноцея пурпурова, конвалія травнева.

6. Однорічні, дворічні та багаторічні квіти:чорнобривці похилянні, цинерарія приморська, айстра новобельгійська, гібіскус трав'яний, гладіолус, хризантема, очиток їдкий, ірис гібридний, целозія,аквілєгія, кохія, іпомея, лаватера, карєопсіс, сантоліна, мирабеліс, юка нитчаста, рудбекія, геленіум, лілія, сальвія квітуча, агератум, бальзамін,алісум скелястий, рудбкія гібридна, барвінок малий, барвінок великий.

Дендропарк є базою рекреаційного призначення, дослідних робіт, є місцем проведення освітньої роботи з аспірантами, школярами та громадянами області, а також місцем відпочинку населення смт.Наддніпрянське.

Колектив інституту зрошуваного землеробства  займається доглядом за деревами та квітниками, вирощуванням розсади квітів, які потім використовуються для посадки парку.

Дендропарк розташований в зоні високої загазованості й виконує роль біологічного фільтра на трасі Херсон-Каховка. Крім того, дендропарк Інституту зрошуваного землеробства (разом із ботанічним садом Херсонського державного університету дендропарком Херсонського державного аграрного університету та парком школи-інтернату №2) входить до складу природо-заповідного фонду Херсону і є об’єктом місцевого значення.

Культові споруди[ред.ред. код]

У Херсоні свої храми мають всі головні християнські конфесії, представлені у державі:

УПЦ МП
  • Собор Успіння Пресвятої Богородиці
  • Свято-Катериненський (Спаський) собор
  • Святодухівський кафедральний собор
  • Греко-Софійська Церква
  • Храм Всіх Святих
  • Храм Касперівської ікони Божої Матері
  • Храм ікони «Всіх Скорбящих радість»
  • Храм святителя Луки
  • Храм Прокопія Херсонського
  • Храм ікони «Цілительниця»
  • Хрестовоздиженський храм
  • Храм Ольгинський
  • Храм Князя Володимира
  • Храм Іверської ікони Божої Матері
  • Храм Івана Предтечі
  • Храм ікони «Знамення»
  • Храм Касперівської ікони Божої Матері
  • Храм Різдва Богородиці (Монастирьок)
  • Храм ікони Почаївської
  • Храм мучениці Татіани
  • Сергіївський Храм
  • Каплиця Ксенії Петербурзької
  • Каплиця Косми і Доміана
  • Каплиця Георгіївська
  • Каплиця Фьодора Ушакова
УПЦ КП
Римо-Католицька Церква
Українська Греко-Католицька Церква

Пам'ятники та меморіальні знаки[ред.ред. код]

Див. також: Пам'ятки Херсона
Меморіальна таблиця на честь Андрія Коношенка

4 січня 2011 року було відкрито меморіальну дошку на честь Андрія Михайловича Конощенка — громадського та політичного діяча Української Народної Республіки. Гранітна плита встановлена на фасаді храму Зосими й Савватія Соловецьких УПЦ КП, який розташований у мікрорайоні Текстильників на вул. Урицького, 65. Ініціаторами вшанування видатного херсонця виступили благодійна ініціатива "Героїка" та Херсонський осередок Спілки Української Молоді в Україні.[10]

22 лютого 2014 року у Херсоні під час мирних протистоянь було знесено пам'ятник В.І.Леніну та встановлено меморіал на честь Героїв Небесної сотні. Меморіал представляє собою прапор України та оздоблення навколо п'єдесталу у вигляді традиційної української вишивки.[11]

ЗМІ[ред.ред. код]

Телебачення[ред.ред. код]

  • Херсонська обласна державна телерадіокомпанія (ХОДТРК) ТРК «Скіфія»
  • Телеканал «ВТВ плюс»
  • ТРК «Херсон-Плюс»
  • ТРК «ТВій плюс»
  • ТРК «KRATU»
  • ТРК «ЯТБ»

Радіомовлення[ред.ред. код]

Друковані ЗМІ[ред.ред. код]

У Херсоні друкується близько 20 різних газет і журналів[12]. Серед суспільно-політичних видань найвідоміша газета «Акценты», найпопулярніше інформаційно-розважальне видання — це тижневик «Теленеделя», відомі рекламно-інформаційні видання: «Гривна» та «Из рук в руки».

Пам'ятки історії та культури[ред.ред. код]

Пам'ятки історії та культури Херсона:

Сучасний вигляд Українського Народного Будинку

Видатні уродженці міста[ред.ред. код]

Докладніше: Херсон в особах
Сергій Станішев — прем'єр-міністр Болгарії (2005–2009)

Міста — побратими[ред.ред. код]

Херсон є членом Міжнародної Асамблеї столиць і великих міст країн СНД. Також на честь давніх відносин з містами-побратимами була названа вулиця Залаегерсег і мікрорайон Шуменський.

Міста-партнери

Галерея[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Виноски[ред.ред. код]

  1. Офіційний сайт Херсонської міської ради
  2. Чисельність населення на початок місяця та середня за 2013 рік (щомісячна інформ.)
  3. Известия Херсонского уездного земства. — 1917. — 17 грудня. — С. 1651–1652.
  4. Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць
  5. http://www.kherson-gid.com/ru/o-hersone/upraviteli-goroda/156-gorodskaja-duma-xix-nach-xx-vv.html
  6. http://www.enci.ru/%D0%91%D0%BB%D0%B0%D0%B6%D0%BA%D0%BE%D0%B2,_%D0%9D%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B9_%D0%98%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87#cite_note-1
  7. http://kherson-gid.com/index_vn.php?lang=ua&section=duma_ru
  8. http://www.postfactum.ks.ua/2010/10/20/%D0%BA%D1%82%D0%BE-%D1%81%D0%BB%D0%B5%D0%B4%D1%83%D1%8E%D1%89%D0%B8%D0%B9.html
  9. www.city.kherson.ua/c/miska-vlada
  10. У Херсоні встановили меморіальну дошку політику часів УНР (ТСН)
  11. «У Херсоні замість Леніна відкрили пам'ятник Небесній сотні». 24tv. 31-03-2014. Процитовано 01-10-2014. 
  12. Перелік друкарських видань Херсона
  13. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York: Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Джерела, посилання і література[ред.ред. код]