Херсон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Херсон
Coat of arms of Kherson.gif Flag of Kherson.jpg
Герб Херсона Прапор Херсона
В'їзна брама Херсонської фортеці - пам'ятка XVIII ст.
В'їзна брама Херсонської фортеці - пам'ятка XVIII ст.
Херсон на мапі України
Херсон на мапі України
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Херсонська область
Район/міськрада Херсонська міська рада
Код КОАТУУ 6510100000
Засноване 18 червня 1778
Статус міста з 1778 року
Поділ міста 3 райони
Населення 328 985 (1 лютого 2011)[1]
Агломерація Херсонська агломерація
Площа 145 км²
Густота населення 1 901 осіб/км²
Поштові індекси 73000-480
Телефонний код +380-552
Координати 0046.64 0032.61446°38′24″ пн. ш. 32°36′52″ сх. д. / 46.64° пн. ш. 32.614444° сх. д. (G)Координати: 46°38′24″ пн. ш. 32°36′52″ сх. д. / 46.64° пн. ш. 32.614444° сх. д. (G)
Висота над рівнем моря 41 м
Водойма р. Дніпро
Міста-побратими Угорщина Угорщина Залаегерсег
Болгарія Болгарія Шумен
США США Кент
Норвегія Норвегія Осло
Туреччина Туреччина Зонгулдак
Польща Польща Ряшів
День міста 3-я неділя вересня
Відстань
Найближча залізнична станція Херсон
До Києва
 - фізична 446 км
 - залізницею 582 км
 - автошляхами 538 км
Міська влада
Адреса 73000, м. Херсон, пр. Ушакова, 37, тел. 22-34-57
Веб-сторінка Міська рада Херсона
Міський голова Сальдо Володимир Васильович2002 р.)

Херсо́н — місто, обласний центр на півдні України. Важливий економічний центр півдня України. Значний залізничний вузол (лінії на МиколаївСнігурівкаДжанкой), морський торговий порт, річковий порт. Місто розташоване на правому високому березі Дніпра. Херсон має місто-супутник Цюрупинськ.

Зміст

[ред.] Населення

Населення міста 312 000 тис. осіб.(2008), а з агломераціями — 425 000 тис. осіб.

Національний склад населення у 1926 і 1959 pp. був такий:

  • українці — 36 % і 63 %
  • росіяни — 36 % і 29 %
  • євреї — 25 % і 6 %
  • інші — 3 % і 2 %
Рік Населення
1790 24 000
1926 58 000
1939 97 000
1959 158 000
1981 361 000
2004 354 000
2007 347 000 (5 міськрада)

[ред.] Адміністративний поділ

Херсон розділений на три райони:

[ред.] Історія

[ред.] Період до н.е.

Терен сучасного міста Херсона був заселений ще з дохристиянських часів. Перша людина з'явилась на цій території в епоху міді та бронзи. На місці, де знаходиться Херсонська фортеця, було знайдено скіфське поховання IV-III ст. до н.е.

[ред.] Заснування міста

Заснований у 1778 році князем Г. О. Потьомкіним на місці російського укріплення Олександрівського шанця (існувало з 1737 р.), зруйнованого турками. Херсон запозичив свою назву в давньогрецького міста Херсонеса Таврійського (грецьке Χερσόνησος, Херсонесос значить півострів).

За Кючук-Кайнарджинською мирною угодою 1774 року між Туреччиною і Росією, до останньої відійшли землі між Дніпром і Південним Бугом. Аби убезпечити їх від можливих нападів, необхідно було спорудити нову потужну фортецю, а заодно створити надійний флот. Для верфі вибрали зручне місце — старий Олександрівський шанець.

На карті імперії з’явилося нове місто — Херсон, указ про заснування якого 18 червня 1778 року підписаний Катериною ІІ. У Херсоні починалося будівництво Чорноморського флоту. Вересневим днем 1783 р. зі стапелів адміралтейської верфі було спущено на воду перший 66-гарматний великий корабель «Слава Екатерины».

Одним з засновників міста став князь Г. О. Потьомкін-Таврійський, а керівником будівництва фортеці — І.А. Ганнібал — двоюрідний дід Олександра Пушкіна. Визначним організатором флоту був адмірал М. С. Мордвінов, а адмірал Ф.Ф. Ушаков не лише брав участь у створенні бойових кораблів, а й готував їхні екіпажі до дій проти турецького флоту.

У 1787 році командувачем військами при Херсоні та Кінбурні було призначено видатного полководця Олександра Суворова. Він першим відзначив відчайдушність херсонців, готовність захищати своє місто у важкий воєнний час.

Наприкінці 18 ст. Херсон відіграв важливу роль у розвитку внутрішніх та зовнішніх економічних зв’язків Російської імперії. Через Херсонський порт здійснювалася торгівля з Францією, Італією, Іспанією та іншими країнами Європи.

З Херсоном було тісно пов’язано долі багатьох історичних осіб України, Польщі та Росії 18 ст. Саме тут колишню запорозьку славу примножували козаки та їхні отамани: Сидір Білий, Захарій Чепіга, Антон Головатий, зусиллями яких було створене Чорноморське козацьке військо.

[ред.] Центр губернії

У 1803 р. Херсон став центром губернії, що охоплювала мало не цілий Південь тодішньої України. У місті розвивалося цивільне суднобудування, виростали підприємства з переробки продукції сільського господарства. Після 1861 року намітилось значне зростання економічного потенціалу краю. З проведенням днопоглиблювальних робіт у руслі Дніпра, Херсон знов набув значення важливого морського порту. На початку 20 ст. десятки мільйонів пудів хліба щорічно вивозилися звідси до Англії, Німеччини, Данії та інших держав.

Промислові підприємства міста постачали продукти харчування, легкої промисловості, суднобудування, сільськогосподарського машинобудування, лісооброблювання. У 1907 р. залізнична колія з’єднала Херсон з великими містами країни, а у 1908 р. дала струм перша міська електростанція.

На 1914 рік населення Херсона перевищило 80 тис.чоловік. Місто було не лише адміністративним, а й культурним центром Півдня України. Тут функціонувало більше 50 шкіл, училища, 6 гімназій. Визначних спеціалістів готувало земське сільськогосподарське, морехідне, медичне, комерційне училища, учительська семінарія. У місті діяли театр, музичне товариство, бібліотеки, два музеї. Значну роботу з розбудови та доброустрою виконувала міська дума.

Обласний палац культури, у якому з 1918-1920 рр. знаходився Український Національний Театр

[ред.] Період з 1917 по 1921 рр.

Дивіться: Херсон у 1917-1921 рр.

Звістка про повалення самодержавства була отримана в Херсоні 2 березня 1917 р. Після проголошення першого універсалу Центральної Ради органом влади в місті було проголошено українську губернську Раду на чолі з колишнім вчителем В. М. Чехівським. Того ж року зусиллями херсонських українців у місті виникла перша українська політична організація "Українська Хата", яка стала кузнею українських державотворчих процесів на Херсонщині.10 грудня 1917 Херсонська губернська Рада визнала Херсонщину невід’ємною складовою УНР.[2]

Всі партії перейшли в місті на легальне становище. У Херсоні діяли партії українських націонал-демократів, есерів, кадетів, більшовиків, меншовиків тощо.

18 січня 1918 р. місто захопили більшовицькі війська. Цей період тривав два місяці. Було проведено націоналізацію підприємств, ліквідовано попередній адміністративний апарат, встановлено в місті «революційний порядок».

5 квітня 1918 р. австро-німецькі війська за допомогою Українських Січових Стрільців взяли Херсон. В Україні настала доба правління гетьмана П. Скоропадського, яка протрималася 8 місяців.

На зміну прийшла влада Директорії, а 29 січня 1919 р. в місто прибули окупаційні англо-франко-грецькі війська.

8 березня 1919 р., внаслідок україно-радянської війни більшовицькі загони Г. М. Григор’єва захопили місто, і влада перейшла до «Ради робітничих та солдатських депутатів». Під її керівництвом проводилася політика «військового комунізму».

З 13 серпня 1919 р. Херсон перейшов під контроль військ Добровольчої армії Півдня Росії під командуванням генералаДенікіна.

16 квітня 1920 р. Херсон було остаточно захоплено Червоною Армією. В місті встановилася радянська влада.

Період Встановили владу Втратили владу
5 грудня 1917 року Створено Воєнревком рад Осередок Центральної Ради
18 січня 1918 року Воєнревком захоплює владу Осередок Центральної Ради
19 березня – 5 квітня 1918 року Оборона більшовиків на чолі з «Радою п’ятьох» Австро-німецькі війська, Центральна Рада
5 квітня – листопад 1918 року Центральна Рада, Гетьманат, Австро-німецькі війська у місті Підпільний Воєнревком
28 листопада – грудень 1918 року Страйкова боротьба більшовиків Директорія
24 січня – 2 лютого 1919 року Висадка англійських, французьких та грецьких військ. Більшовицький Воєнревком
27–30 січня 1919 року Більшовицький Воєнревком Війська Антанти
10 березня 1919 року Вхід Червоної армії у місто Директорія, Добровольча армія Денікіна
25–29 травня 1919 року Загони Матвій Григор'єва у місті Червона Армія
13 серпня 1919 року Денікінська армія Червона Армія
3 лютого 1920 року Червона армія Уборевича захопила місто Директорія, Денікін

[ред.] Міжвоєнний період

В березні 1923 р. Херсон став центром Херсонської округи. До червня 1925 р., до ліквідації губерній він входить до складу Одеської губернії. У 1925 р. в місті проживало 46 тис. 230 чоловік. Було збудовано великі промислові підприємства: кондитерську фабрику (1928 р.), консервний завод (1929 р.), електромашзавод (1932 р.), бавовняно-переробний завод (1933 р.), у 1931 р. збудовано нові корпуси судноремонтного заводу, закінчилося спорудження елеватора — одного з найкрупніших в державі, споруджувався нафтопереробний завод. Збільшив обіг вантажів херсонський порт (у 1939 р. з нього було перевезено 1 млн. тонн вантажів).

У 1941 р. в Херсоні було відкрито аеропорт. На цей рік в Херсоні працювали чотири поліклініки, 3 лікарні, 22 дитсадка, 59 шкіл, 7 дитячих будинків, 2 ВИШі. Також у Херсоні існувала авіашкола, яка випустила велику кількість пілотів-героїв Радянського союзу.

[ред.] Велика Вітчизняна війна

З початком війни 22,5 тис. чол. з Херсонщини вступили до лав добровольців. З Херсона у серпні 1941 р. було евакуйовано три заводи: нафтопереробний, сільськогосподарського машинобудування, судноремонтний. За 20 діб евакуації на лівий берег Дніпра було переправлено 130 тис.чоловік.

У середині серпня 1941 р. німецько-фашистські війська підійшли до Херсону. Місто захищали воїни 51-ої стрілецької дивізії і моряки Дунайської військової флотилії.

Оборона тривала з 15 по 18 серпня, коли Херсон було захоплено німцями. Він увійшов до складу німецького протекторату Райхскомісаріат Україна.

13 березня 1944 р. період німецької окупації закінчився і до міста увійшли війська 49-ої гвардійської стрілецької дивізії під командуванням полковника В. П. Маргелова та 295-ої стрілецької дивізії під командуванням полковника О. П. Дорофєєва. Місто й область було повернено до складу Радянського Союзу.

В період німецької окупації у Херсоні активно діяла Організація Українських Націоналістів (революційна). Херсонський окружний провід ОУН (р) очолював Богдан Бандера (рідний брат Степана Бандери). Під прикриттям діяльності загонів самооборони, дозволених окупаційною владою, вони проводили збори з метою пропаганди програми ОУН, на які збиралося до двох тисяч осіб. Прихильники ОУН (б) гуртувалися навколо командира самооборони на ім’я «Конрад». Вони мали зв’язок з іншою групою, що діяла в окупаційній адміністрації Херсона. Керував нею заступник міського голови Гриць. До середини січня 1942 р. обидві групи були заарештовані. 12 серпня того ж року в Херсоні було заарештовано ще вісім осіб, запідозрених у приналежності до українського підпілля. У листопаді 1942 організаційну мережу ОУН (р) було ліквідовано німцями.

[ред.] Повоєнний період

30 березня 1944 р. Херсон знов отримав статус обласного міста УРСР.

У повоєнні роки м. Херсон перетворилося на крупний промисловий, сільськогосподарський та культурний центр на півдні України.

Галузеве формування промисловості Херсона, в цілому, закінчилося в 50-ті роки, коли запрацювали виробничі потужності суднобудівного заводу, заводів ім. Петровського, нафтопереробного, бавовняного комбінату.

У 1951 р. розпочалося будівництво суднобудівного заводу, а вже через три роки з його стапелів зійшли перші 2 танкери «Херсон» та «Грізний». Всесоюзною будовою був бавовняний комбінат, закладення першої черни якого — прядильно-ткацької фабрики №1, відбулося в грудні 1952 р. В січні 1955 р. було випущено перші метри тканини.

У 60 рр. у місті відкрито тролейбусне сполучення. З 1961 р. розпочався регулярний рух суден на підводних крилах за маршрутом Херсон-Одеса.

В березні 1977 р. в Херсоні почалося будівництво автомобільного мосту через Дніпро, який зв’язав місто з лівобережжям та Кримом.

[ред.] Період незалежності України

Після 1991 р. Херсон доволі стабільно пережив економічну та соціальну кризу. Було відкрито нові підприємствами, зокрема автомобілебудівний завод СКІФ підприємство Анто-Рус, що випускає автобуси.

Було проведено структурну перебудову великих херсонських підприємств. Суднобудівний завод отримав багато замовлень з-за кордону, на нафтопереробний завод прийшли потужні інвестори з Росії та Казахстану.

Окремо належить сказати про відновлення історичних пам’яток, зокрема, про пам’ятник засновникові міста Григорію Потьомкіну, зруйнований у 1920 р. 2002 року почалася реставрація Успенського Собору, відновлюється римо-католицький костел, будується лютеранська кірха.

[ред.] Походження назви

Херсон названий ім'ям давньогрецького і візантійського міста-колонії Херсонес, що у Криму, за існуючою тоді модою російського уряду на давньогрецькі назви. Антична назва Херсонес — давньогрецьке діалектне слово «півострів».

[ред.] Керівники міста

[ред.] Освіта

Херсон — важливий навчальний та освітній центр. Працюють 15 ВНЗ:

[ред.] Геральдика

Детальніше: Герб Херсона

[ред.] Природні ресурси

Дніпро біля Херсону

Корисні копалини: підземна питна вода, мінеральна вода, глини, суглинки.

Заповідники: на території міста знаходиться 11 об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення, загальнодержавного — відсутні.

  • Ботанічний сад Херсонського державного університету. Площа 14 га. Закладено в 1934 р. В колекціях ботанічного саду більше 200 видів інтродукованих деревних та чагарникових рослин, понад 180 видів трав'янистих рослин, 15 видів мохів та 21 вид лишайників.
  • Дендропарк аграрного університету. Площа 2,4 га. Закладено в 1951—1952 рр. Зростає понад 90 видів хвойних і листяних дерев і чагарників.
  • Дендропарк Науково-дослідного інституту землеробства південних регіонів. Площа 5,6 га. парк закладено в 1956 р. в регулярно-ландшафтному стилі. Зростає понад 90 видів і форм дерев і чагарників.
  • Парк обласного ліцею («Казенний сад»). Площа 8 га. Один з найстаріших парків міста, закладений в 1868 р. Пам'ятник садово-паркового мистецтва, зростає близько 50 видів дерев та чагарників.

Пам'ятки природи місцевого значення:

  • дуб черешчатий в парку ім. Леніна, висаджений у 1869 р. при закладці парку;
  • дуб черешчатий в районі аграрного університету, понад 150 років;
  • віковий дуб біля шахового клубу;
  • віковий дуб в парку обласного ліцею по вул. Полтавській;
  • віковий в'яз по вул. Суворова, 6 ;
  • віковий дуб біля пожежної частини Комсомольського району;
  • дуб черешчатий по вул. Декабристів, 31.

[ред.] Економіка

[ред.] Промисловість і транспорт

У радянський період Херсон став великим промисловим містом (попри занепад у роки війни 19411944).

Провідні галузі промисловості: металообробна і машинобудівна (зокрема, суднобудування і сільськогосподарське машинобудування), харчова і текстильна. Найважливіші підприємства машинобудування та металообробної промисловості: Херсонський комбайновий завод ім. Г. Петровського, суднобудівний і судноремонтний завод імені Комінтерну, судноремонтний завод, електромашинобудівний завод, завод карданних валів.

З підприємств харчової промисловості найбільшими є Херсонський консервний комбінат, хлібний, м'ясний, рибний комбінати, млинокомбінат, молочний, виноробний заводи, макаронна фабрика.

Легка промисловість представлена Херсонським бавовняним комбінатом, шкіряно-взуттєвим комбінатом, взуттєвою і швейною фабриками.

Працюють нафтоперегінний завод (нафта надходить з Росії системою «Придніпровських нафтопроводів»), великий склотарний завод, завод залізобетонних виробів тощо.

Промислові підприємства виробляють морські вантажні судна, танкери, сейнери, теплоходи, тракторні причепи тощо.

За 2009 рік 106 промисловими підприємствами міста реалізовано товарної продукції на суму 3542,0 млн. грн.

Херсонський морський торговий порт провадить великі експортно-імпортні операції з багатьма країнами світу. Є річковий порт.

Аеропорт «Херсон» (Чорнобаївка) (Код IATA: KHE, код ICAO UKOH; коорд. 46°40'22.14" П 32°30'23.71" С).

Оперізує місто міжнародна траса Одеса — Ростов, що у своєму кримському відгалуженні переходить у граціозний Антонівський міст — гордість Херсона.

[ред.] Освіта та культура

Херсон — значний науковий і культурний центр: один з найбільших у південній Україні університетів (ХДУ), Херсонський національний технічний університет, Аграрний університет, 12 середніх спеціальних училищ і технікумів (між іншим, судномеханічний, машинобудівний, гідрометеорологічний, медичний, два морехідні); два театри — обласний музично-драматичний і ляльковий, філармонія; Херсонський краєзнавчий музей; Український науково-дослідний інститут зрошуваного хліборобства.

[ред.] Музеї

[ред.] Театри

Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр ім. М. Куліша

[ред.] Кінотеатри

[ред.] Парки

[ред.] Культові споруди

У Херсоні свої храми мають всі головні християнські конфесії, представлені у державі:

УПЦ МП
  • Собор Успіння Пресвятої Богородиці
  • Свято-Катериненський (Спаський) собор
  • Святодухівський кафедральний собор
  • Греко-Софійська Церква
  • Храм Всіх Святих
  • Храм Касперівської ікони Божої Матері
  • Храм ікони «Всіх Скорбящих радість»
  • Храм святителя Луки
  • Храм Прокопія Херсонського
  • Храм ікони «Цілительниця»
  • Хрестовоздиженський храм
  • Храм Ольгинський
  • Храм Князя Володимира
  • Храм Іверської ікони Божої Матері
  • Храм Івана Предтечі
  • Храм ікони «Знамення»
  • Храм Касперівської ікони Божої Матері
  • Храм Різдва Богородиці (Монастирьок)
  • Храм ікони Почаївської
  • Храм мучениці Татіани
  • Сергіївський Храм
  • Каплиця Ксенії Петербурзької
  • Каплиця Косми і Доміана
  • Каплиця Георгіївська
  • Каплиця Фьодора Ушакова
УПЦ КП
Римо-Католицька Церква
Українська Греко-Католицька Церква

[ред.] Пам’ятники та меморіальні знаки

Меморіальна таблиця на честь Андрія Коношенка


4 січня 2011 року було відкрито меморіальну дошку на честь Андрія Михайловича Конощенка – громадського та політичного діяча Української Народної Республіки. Гранітна плита встановлена на фасаді храму Зосими й Савватія Соловецьких УПЦ КП, який розташований у мікрорайоні Текстильників на вул. Урицького, 65. Ініціаторами вшанування видатного херсонця виступили благодійна ініціатива "Героїка" та Херсонський осередок Спілки Української Молоді в Україні.[4]


Козацький хрест на могилі воїна УПА Йосипа Пилипчака





  • Козацький хрест на могилі воїна УПА Йосипа Пилипчака

21 липня 2011 року, завдяки наполегливій праці активістів благодійної ініціативи «Героїка», на могилі стрільця Української Повстанської Армії Йосипа Пилипчака з’явився козацький хрест. Над пам’ятником працювали майстри з Черкащини: Андрій та Олег Собченки, Максим Покотілов. [5]

Довідка. Пан Йосип народився 26 жовтня 1926 року на Старосамбірщині (Львівська область). Весною 1942 року вступив до лав Організації Українських Націоналістів (революційної) та включився у збройну боротьбу за українську державність. Обіймав посаду станичного юнацтва ОУН (р). У 1944 році потрапив у більшовицьку засідку. Був засуджений до 10 років таборів та 5 років заслання. До 1970 року перебував на поселенні у Комі АРСР. У 1970 році отримав дозвіл на повернення в Україну, однак був позбавлений права вертатися до Західної України. Оселився в селі Кіндійка, що біля Херсона. Працював ковалем. Був членом Херсонського братства ветеранів ОУН-УПА. Найліпшими друзями пана Йосипа були воїни УПА та підпільники ОУН, які також мешкали на Херсонщині: Іван Терлецький, Богдан Яремко, подружжя Василя та Стефанії Стебельських. Пан Йосип заповідав, щоб його поховали в однострої УПА з усіма нагородами та вкрили труну червоно-чорним прапором ОУН.

[ред.] ЗМІ

[ред.] Телебачення

  • Херсонська обласна державна телерадіокомпанія (ХОДТРК) ТРК «Скіфія»
  • Телеканал "ВТВ плюс"
  • ТРК «ТЕТ — Херсон»
  • ТРК «ВіК»
  • ТРК «Ітел-Нк»

[ред.] Друковані ЗМІ

У Херсоні друкується близько 20 різних газет і журналів [6]. Серед суспільно-політичних видань найвідоміша газета «Акценты», найбільш популярне інформаційно-розважальне видання — це тижневик «Теленеделя», відомі рекламно-інформаційні видання: «Гривна» та «Из рук в руки».

[ред.] Пам'ятки історії та культури

Пам'ятки історії та культури Херсона:

Сучасний вигляд Українського Народного Будинку

[ред.] Видатні уродженці міста

дивіться: Херсон в особах

[ред.] Міста — побратими

[ред.] Галерея

[ред.] Виноски

[ред.] Джерела, посилання і література

Commons
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою:
Особисті інструменти
Простори назв

Варіанти
Дії
Навігація
Участь
Панель інструментів
Друк/експорт
Іншими мовами