Херсон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Херсон
Coat of arms of Kherson .svg Herson prapor.png
Герб Херсона Прапор Херсона
Херсон на мапі України
Херсон на мапі України
Основні дані
Інша назва місто кораблів[1]
Країна Україна Україна
Регіон Херсонська область
Район/міськрада Херсонська міська рада
Код КОАТУУ 6510100000
Засноване 18 червня 1778
Статус міста з 1778 року
Поділ міста 3 райони
Населення 324 400 осіб (на 01.01.2014)[2]
Агломерація Херсонська агломерація
Площа 145 км²
Густота населення 2073 осіб/км²
Поштові індекси 73000-480
Телефонний код +380-552
Координати 46°38′24″ пн. ш. 32°36′52″ сх. д. / 46.64000° пн. ш. 32.61444° сх. д. / 46.64000; 32.61444Координати: 46°38′24″ пн. ш. 32°36′52″ сх. д. / 46.64000° пн. ш. 32.61444° сх. д. / 46.64000; 32.61444
Висота над рівнем моря 41 м
Водойма р. Дніпро
Міста-побратими Угорщина Угорщина Залаегерсег
Болгарія Болгарія Шумен
США США Кент
Норвегія Норвегія Осло
Туреччина Туреччина Зонгулдак
Польща Польща Ряшів
День міста 3-я неділя вересня
Відстань
Найближча залізнична станція Херсон
До Києва
 - фізична 446 км
 - залізницею 582 км
 - автошляхами 538 км
Міська влада
Адреса 73000, м. Херсон, пр. Ушакова, 37, тел. 22-34-57
Веб-сторінка Міська рада Херсона
Міський голова Миколаєнко Володимир Васильович (т.в.о.)

Херсо́н — місто, обласний центр на півдні України. Важливий економічний центр півдня України. Адміністративний центр Херсонської області. Значний залізничний вузол (на лінії МиколаївСнігурівкаДжанкой), морський торговельний порт, річковий порт. Місто розташоване на правому високому березі Дніпра. Херсон має місто-супутник Цюрупинськ.

Походження назви[ред.ред. код]

Як перше місто, з так званого «Грецького проекту» Потьомкіна та Катерини II, було назване на честь найбільш відомого міста-колонії Херсонес, що у Криму. Антична назва Херсонес — давньогрецьке діалектне слово «півострів». Але для назви було використано візантійський варіант, що вперше з'являється за часів імператора Зенона.

Історія[ред.ред. код]

Період до н. е.[ред.ред. код]

Терен сучасного міста Херсона був заселений ще з дохристиянських часів. Перша людина з'явилась на цій території в епоху міді та бронзи. На місці, де знаходилася Херсонська фортеця, а зараз один з центральних парків, було знайдено скіфське поховання IV–III ст. до н. е.

Заснування міста[ред.ред. код]

В'їзна брама Херсонської фортеці — пам'ятка XVIII ст.

У 1737 році під час Російсько-турецької війни 1735–1739 років на правому березі Дніпра було побудовано укріплення Олександр-Шанц. За Кючук-Кайнарджинською мирною угодою 1774 року між Туреччиною і Росією, до останньої відійшли землі між Дніпром і Південним Бугом. Аби убезпечити їх від можливих нападів, необхідно було спорудити нову потужну фортецю, а заодно створити надійний флот. Для визначення місця, було відправлено експедицію, яку очолив віце-адмірал Сенявін, що був командувачем Азовської флотилії. Саме він запропонував будувати корпуса суден, під прикриттям укріплень Олександрівського Шанца, а вже потім, провівши їх до Глибокої гавані, в Дніпровсько-Бугському лимані споряджати їх, ставити пушки та мачти. План Сенявіна був схвалений рескриптом Катерини II в грудні 1775 року. Саме так і будували кораблі в Херсонському адміралтействі, аж до його ліквідації у 1827 році.

Херсон запозичив свою назву в давньогрецького міста Херсонеса Таврійського (грецьке Χερσόνησος, Херсонесос означає півострів). На карті імперії з'явилося нове місто — Херсон, указ про заснування якого 18 червня 1778 року підписаний Катериною II. У Херсоні починалося будівництво Чорноморського флоту. Вересневим днем 1783 р. зі стапелів адміралтейської верфі було спущено на воду перший 66-гарматний великий корабель «Слава Екатерины».

Одним із засновників міста став князь Григорій Потьомкін-Таврійський, а керівником будівництва фортеці — І. А. Ганнібал — двоюрідний дід Олександра Пушкіна. Визначним організатором флоту був адмірал М. С. Мордвинов, а адмірал Федір Ушаков не лише брав участь у створенні бойових кораблів, а й готував їхні екіпажі до дій проти турецького флоту.

У 1787 році командувачем військами при Херсоні та Кінбурні було призначено видатного полководця Олександра Суворова. Він першим відзначив відчайдушність херсонців, готовність захищати своє місто у важкий воєнний час.

Наприкінці 18 ст. Херсон відіграв важливу роль у розвитку внутрішніх та зовнішніх економічних зв'язків Російської імперії. Через Херсонський порт здійснювалася торгівля з Францією, Італією, Іспанією та іншими країнами Європи.

З Херсоном було тісно пов'язано долі багатьох історичних осіб України, Польщі та Росії 18 ст.

Саме тут колишню запорозьку славу примножували козаки та їхні отамани: Сидір Білий, Захарій Чепіга, Антон Головатий, зусиллями яких було створене Чорноморське козацьке військо.

Центр губернії[ред.ред. код]

Набережна святого Павла. 1855 рік

У 1803 р. Херсон став центром губернії, що охоплювала мало не цілий Південь тодішньої України. У місті розвивалося цивільне суднобудування, виростали підприємства з переробки продукції сільського господарства. Після 1861 року намітилось значне зростання економічного потенціалу краю. З проведенням днопоглиблювальних робіт у руслі Дніпра, Херсон знов набув значення важливого морського порту. На початку 20 ст. десятки мільйонів пудів хліба щорічно вивозилися звідси до Англії, Німеччини, Данії та інших держав.

Промислові підприємства міста постачали продукти харчування, легкої промисловості, суднобудування, сільськогосподарського машинобудування, лісооброблювання. У 1907 р. залізнична колія з'єднала Херсон з великими містами країни, а у 1908 р. дала струм перша міська електростанція.

На 1914 рік населення Херсона перевищило 80 тис.чоловік. Місто було не лише адміністративним, а й культурним центром Півдня України. Тут функціонувало понад 50 шкіл, училища, 6 гімназій. Визначних спеціалістів готувало земське сільськогосподарське, морехідне, медичне, комерційне училища, учительська семінарія. У місті діяли театр, музичне товариство, бібліотеки, два музеї. Значну роботу з розбудови та доброустрою виконувала міська дума.

Період із 1917 по 1921 рр.[ред.ред. код]

Дивіться: Херсон у 1917-1921 рр.

Обласний палац культури, у якому з 1918–1920 рр. містився Український національний театр

Звістка про повалення самодержавства була отримана в Херсоні 2 березня 1917 р. Після проголошення першого універсалу Центральної Ради органом влади в місті було проголошено українську губернську Раду на чолі з колишнім вчителем В. М. Чехівським. Того ж року зусиллями херсонських українців у місті виникла перша українська політична організація «Українська Хата», яка стала кузнею українських державотворчих процесів на Херсонщині.10 грудня 1917 Херсонська губернська Рада визнала Херсонщину невід'ємною складовою УНР.[3]

Всі партії перейшли в місті на легальне становище. У Херсоні діяли партії українських націонал-демократів, есерів, кадетів, більшовиків, меншовиків тощо.

18 січня 1918 р. місто захопили більшовицькі війська. Цей період тривав два місяці. Було проведено націоналізацію підприємств, ліквідовано попередній адміністративний апарат, встановлено в місті «революційний порядок».

5 квітня 1918 р. австро-німецькі війська за допомогою Українських Січових Стрільців взяли Херсон. В Україні настала доба правління гетьмана Павла Скоропадського, яка протрималася 8 місяців.

На зміну прийшла влада Директорії, а 29 січня 1919 р. в місто прибули англо-франко-грецькі війська.

8 березня 1919 р., внаслідок україно-радянської війни більшовицькі загони Г. Григор'єва захопили місто, і влада перейшла до «Ради робітничих та солдатських депутатів». Під її керівництвом проводилася політика «військового комунізму».

З 13 серпня 1919 р. Херсон перейшов під контроль військ Добровольчої армії Півдня Росії під командуванням генерала Денікіна.

16 квітня 1920 р. Херсон було остаточно захоплено Червоною Армією. В місті встановилася радянська влада.

Період Встановили владу Втратили владу
5 грудня 1917 року Створено Воєнревком рад Осередок Центральної Ради
18 січня 1918 року Воєнревком захоплює владу Осередок Центральної Ради
19 березня — 5 квітня 1918 року Оборона більшовиків на чолі з «Радою п'ятьох» Австро-німецькі війська, Центральна Рада
5 квітня — листопад 1918 року Центральна Рада, Гетьманат, Австро-німецькі війська у місті Підпільний Воєнревком
28 листопада — грудень 1918 року Страйкова боротьба більшовиків Директорія
24 січня — 2 лютого 1919 року Висадка англійських, французьких та грецьких військ. Більшовицький Воєнревком
27-30 січня 1919 року Більшовицький Воєнревком Війська Антанти
10 березня 1919 року Вхід Червоної армії у місто Директорія, Добровольча армія Денікіна
25-29 травня 1919 року Загони Матвій Григор'єва у місті Червона Армія
13 серпня 1919 року Денікінська армія Червона Армія
3 лютого 1920 року Червона армія Уборевича захопила місто Директорія, Денікін

Міжвоєнний період[ред.ред. код]

В березні 1923 р. Херсон став центром Херсонської округи. До червня 1925 р., до ліквідації губерній він входить до складу Одеської губернії. У 1925 р. в місті проживало 46 тис. 230 осіб. Було збудовано великі промислові підприємства: кондитерську фабрику (1928 р.), консервний завод (1929 р.), електромашзавод (1932 р.), бавовнянопереробний завод (1933 р.), у 1931 р. збудовано нові корпуси судноремонтного заводу, закінчилося спорудження елеватора — одного з найкрупніших в державі, споруджувався нафтопереробний завод. Збільшив обіг вантажів херсонський порт (у 1939 р. з нього було перевезено 1 млн тонн вантажів).

У 1941 р. в Херсоні було відкрито аеропорт. На цей рік в Херсоні працювали чотири поліклініки, 3 лікарні, 22 дитсадка, 59 шкіл, 7 дитячих будинків, 2 ВИШі. Також у Херсоні існувала авіашкола, яка випустила велику кількість пілотів-героїв Радянського союзу.

Друга світова війна[ред.ред. код]

З початком війни 22,5 тис. ос. з Херсонщини вступили до лав добровольців. З Херсона у серпні 1941 р. було евакуйовано три заводи: нафтопереробний, сільськогосподарського машинобудування, судноремонтний. За 20 діб евакуації на лівий берег Дніпра було переправлено 130 тис. осіб.

У середині серпня 1941 р. німецько-фашистські війська підійшли до Херсону. Місто захищали воїни 51-ої стрілецької дивізії і моряки Дунайської військової флотилії.

Оборона тривала з 15 по 18 серпня, коли Херсон було захоплено німцями. Він увійшов до складу німецького протекторату Райхскомісаріат Україна.

13 березня 1944 р. період німецької окупації закінчився і до міста увійшли війська 49-ої гвардійської стрілецької дивізії під командуванням полковника Василя Маргелова та 295-ої стрілецької дивізії під командуванням полковника О. П. Дорофєєва. Місто й область було повернено до складу Радянського Союзу.

В період німецької окупації у Херсоні активно діяла Організація Українських Націоналістів (революційна). Херсонський окружний провід ОУН (р) очолював Богдан Бандера (рідний брат Степана Бандери). Під прикриттям діяльності загонів самооборони, дозволених окупаційною владою, вони проводили збори з метою пропаганди програми ОУН, на які збиралося до двох тисяч осіб. Прихильники ОУН (б) гуртувалися навколо командира самооборони на ім'я «Конрад». Вони мали зв'язок з іншою групою, що діяла в окупаційній адміністрації Херсона. Керував нею заступник міського голови Гриць. До середини січня 1942 р. обидві групи були заарештовані. 12 серпня того ж року в Херсоні було заарештовано ще вісім осіб, запідозрених у приналежності до українського підпілля. У листопаді 1942 організаційну мережу ОУН (р) було ліквідовано німцями.

Повоєнний період[ред.ред. код]

30 березня 1944 р. Херсон знов отримав статус обласного міста УРСР.

У повоєнні роки м. Херсон перетворилося на крупний промисловий, сільськогосподарський та культурний центр на півдні України.

Галузеве формування промисловості Херсона, в цілому, закінчилося в 50-ті роки, коли запрацювали виробничі потужності суднобудівного заводу, заводів ім. Петровського, нафтопереробного, бавовняного комбінату.

У 1951 р. розпочалося будівництво суднобудівного заводу, а вже через три роки з його стапелів зійшли перші 2 танкери «Херсон» та «Грізний». Всесоюзною будовою був бавовняний комбінат, закладення першої черги якого — прядильно-ткацької фабрики № 1, відбулося в грудні 1952 р. В січні 1955 р. було випущено перші метри тканини.

У 60 рр. у місті відкрито тролейбусне сполучення. З 1961 р. розпочався регулярний рух суден на підводних крилах за маршрутом Херсон-Одеса.

В березні 1977 р. в Херсоні почалося будівництво автомобільного мосту через Дніпро, який зв'язав місто з лівобережжям та Кримом.

Період незалежності України[ред.ред. код]

Після 1991 р. Херсон доволі стабільно пережив економічну та соціальну кризу. Було відкрито нові підприємства, зокрема автомобілебудівний завод СКІФ підприємство Анто-Рус, що випускає автобуси.

Було проведено структурну перебудову великих херсонських підприємств. Суднобудівний завод отримав багато замовлень з-за кордону, на нафтопереробний завод прийшли потужні інвестори з Росії та Казахстану.

Окремо належить сказати про відновлення історичних пам'яток, зокрема, про пам'ятник засновникові міста Григорію Потьомкіну, зруйнований у 1920 р. 2002 року почалася реставрація Успенського Собору, відновлюється римо-католицький костел, будується лютеранська кірха.

Населення[ред.ред. код]

Населення міста 300 666 тис. осіб. (2012), а з агломераціями — 425 000 тис. осіб.

Без врахування населених пунтків, підпорядкованих Херсонській міськраді
1790 1926 1939 1959 1970 1979 1985 1989 1992 2001 2008 2012
24 000 57 376 96 987 157 995 260 687 318 908 346 000 355 379 368 300 328 360 308 837 300 666
Національний склад населення за даними переписів
1926 1939 1959 2001
українці 36,0% 60,9% 63,0% 75,7%
росіяни 36,0% 19,4% 29,0% 20,0%
євреї 25,3% 16,6% 6,0%
білоруси 0,2% 0,5%
німці 0,4% 0,5%


Етномовний склад міста (рідні мови населення за переписом 2001 р.)[4]
українська російська вірменська білоруська циганська
Дніпровський район 56,70 42,22 0,20 0,15 0,08
Суворовський район 54,08 44,66 0,14 0,15 0,04
Комсомольський район 50,31 48,19 0,18 0,09 0,04
м. Херсон 53,36 45,34 0,17 0,13 0,05


Адміністративний поділ[ред.ред. код]

Херсон поділений на три райони:

Керівники міста[ред.ред. код]

Геральдика[ред.ред. код]

Докладніше: Герб Херсона

Економіка[ред.ред. код]

Промисловість і транспорт[ред.ред. код]

У радянський період Херсон став великим промисловим містом (попри занепад у роки війни 19411944).

Провідні галузі промисловості: металообробна і машинобудівна (зокрема, суднобудування і сільськогосподарське машинобудування), харчова і текстильна. Найважливіші підприємства машинобудування та металообробної промисловості: Херсонський комбайновий завод ім. Г. Петровського, Херсонський суднобудівний завод, суднобудівний і судноремонтний завод імені Комінтерну, судноремонтний завод, електромашинобудівний завод, завод карданних валів.

З підприємств харчової промисловості найбільшими є Херсонський консервний комбінат, хлібний, м'ясний, рибний комбінати, млинокомбінат, молочний, виноробний заводи, макаронна фабрика.

Легка промисловість представлена Херсонським бавовняним комбінатом, шкіряно-взуттєвим комбінатом, взуттєвою і швейною фабриками.

Працюють нафтоперегінний завод (нафта надходить з Росії системою „Придніпровських нафтопроводів“), великий склотарний завод, завод залізобетонних виробів тощо.

Промислові підприємства виробляють морські вантажні судна, танкери, сейнери, теплоходи, тракторні причепи тощо.

За 2009 рік 106 промисловими підприємствами міста реалізовано товарної продукції на суму 3542,0 млн грн.

Херсонський морський торговий порт провадить великі експортно-імпортні операції з багатьма країнами світу. Є річковий порт.

Аеропорт „Херсон“ (Чорнобаївка) (Код IATA: KHE, код ICAO UKOH; коорд. 46°40'22.14» П 32°30'23.71" С).

Оперізує місто міжнародна траса ОдесаРостов, що у своєму кримському відгалуженні переходить у граціозний Антонівський міст — гордість Херсона.

Природні ресурси[ред.ред. код]

Дніпро біля Херсону

Корисні копалини: підземна питна вода, мінеральна вода, глини, суглинки.

Заповідники:

на території міста містяться 11 об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення, загальнодержавного — відсутні.

  • Ботанічний сад Херсонського державного університету. Площа 14 га. Закладено в 1934 р. В колекціях ботанічного саду більше 200 видів інтродукованих деревних та чагарникових рослин, понад 180 видів трав'янистих рослин, 15 видів мохів та 21 вид лишайників.
  • Дендропарк аграрного університету. Площа 2,4 га. Закладено в 1951–1952 рр. Зростає понад 90 видів хвойних і листяних дерев і чагарників.
  • Дендропарк Науково-дослідного інституту землеробства південних регіонів. Площа 5,6 га. парк закладено в 1956 р. в регулярно-ландшафтному стилі. Зростає понад 90 видів і форм дерев і чагарників.
  • Парк обласного ліцею («Казенний сад»). Площа 8 га. Один з найстаріших парків міста, закладений в 1868 р. Пам'ятник садово-паркового мистецтва, зростає близько 50 видів дерев та чагарників.

Пам'ятки природи місцевого значення:

  • дуб черешчатий у парку ім. Леніна, висаджений у 1869 р. при закладці парку;
  • дуб черешчатий у районі аграрного університету, понад 150 років;
  • віковий дуб біля шахового клубу;
  • віковий дуб у парку обласного ліцею по вул. Полтавській;
  • віковий в'яз по вул. Суворова, 6;
  • віковий дуб біля пожежної частини Комсомольського району;
  • дуб черешчатий по вул. Декабристів, 31.

Освіта та культура[ред.ред. код]

Херсон — значний науковий і культурний центр: один з найбільших у південній Україні університетів (Херсонський державний університет), а також — Херсонський національний технічний університет, Аграрний університет, 12 середніх спеціальних училищ і технікумів (між іншим, судномеханічний, машинобудівний, гідрометеорологічний, медичний, два морехідні); два театри — обласний музично-драматичний і ляльковий, філармонія; Херсонський краєзнавчий музей; Український науково-дослідний інститут зрошуваного хліборобства.

Освіта[ред.ред. код]

Херсон — важливий навчальний та освітній центр. Працюють 15 ВНЗ:

Музеї[ред.ред. код]

Театри[ред.ред. код]

Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр ім. М. Куліша

Кінотеатри[ред.ред. код]

Музика[ред.ред. код]

Гурт «Воплі Відоплясова» в альбомі 2006 р. «Були деньки» присвятив пісню місту «Були деньки».

Парки[ред.ред. код]

Культові споруди[ред.ред. код]

У Херсоні свої храми мають всі головні християнські конфесії, представлені у державі:

УПЦ МП
  • Собор Успіння Пресвятої Богородиці
  • Свято-Катериненський (Спаський) собор
  • Святодухівський кафедральний собор
  • Греко-Софійська Церква
  • Храм Всіх Святих
  • Храм Касперівської ікони Божої Матері
  • Храм ікони «Всіх Скорбящих радість»
  • Храм святителя Луки
  • Храм Прокопія Херсонського
  • Храм ікони «Цілительниця»
  • Хрестовоздиженський храм
  • Храм Ольгинський
  • Храм Князя Володимира
  • Храм Іверської ікони Божої Матері
  • Храм Івана Предтечі
  • Храм ікони «Знамення»
  • Храм Касперівської ікони Божої Матері
  • Храм Різдва Богородиці (Монастирьок)
  • Храм ікони Почаївської
  • Храм мучениці Татіани
  • Сергіївський Храм
  • Каплиця Ксенії Петербурзької
  • Каплиця Косми і Доміана
  • Каплиця Георгіївська
  • Каплиця Фьодора Ушакова
УПЦ КП
Римо-Католицька Церква
Українська Греко-Католицька Церква

Пам'ятники та меморіальні знаки[ред.ред. код]

Див. також: Пам'ятки Херсона
Меморіальна таблиця на честь Андрія Коношенка

4 січня 2011 року було відкрито меморіальну дошку на честь Андрія Михайловича Конощенка — громадського та політичного діяча Української Народної Республіки. Гранітна плита встановлена на фасаді храму Зосими й Савватія Соловецьких УПЦ КП, який розташований у мікрорайоні Текстильників на вул. Урицького, 65. Ініціаторами вшанування видатного херсонця виступили благодійна ініціатива "Героїка" та Херсонський осередок Спілки Української Молоді в Україні.[10]

ЗМІ[ред.ред. код]

Телебачення[ред.ред. код]

  • Херсонська обласна державна телерадіокомпанія (ХОДТРК) ТРК «Скіфія»
  • Телеканал «ВТВ плюс»
  • ТРК «Херсон-Плюс»
  • ТРК «ТВій плюс»
  • ТРК «KRATU»
  • ТРК «ЯТБ»

Радіомовлення[ред.ред. код]

Друковані ЗМІ[ред.ред. код]

У Херсоні друкується близько 20 різних газет і журналів[11]. Серед суспільно-політичних видань найвідоміша газета «Акценты», найпопулярніше інформаційно-розважальне видання — це тижневик «Теленеделя», відомі рекламно-інформаційні видання: «Гривна» та «Из рук в руки».

Пам'ятки історії та культури[ред.ред. код]

Пам'ятки історії та культури Херсона:

Сучасний вигляд Українського Народного Будинку

Видатні уродженці міста[ред.ред. код]

дивіться: Херсон в особах

Станішев Сергій — прем'єр-міністр Болгарії (2005–2009)

Міста — побратими[ред.ред. код]

Херсон є членом Міжнародної Асамблеї столиць і великих міст країн СНД. Також на честь давніх відносин з містами-побратимами була названа вулиця Залаегерсег і мікрорайон Шуменський.

Міста-партнери[ред.ред. код]

Галерея[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Виноски[ред.ред. код]

Джерела, посилання і література[ред.ред. код]