Фастівська різанина
| Фастівський погром | |
|---|---|
| Частина Громадянської війни на постімперському просторі Російської Імперії | |
 Жертви казаківського погрому 1919 року. | |
| Місце атаки | Фастів |
| Мета атаки | Євреї |
| Дата |
23-26 вересня 1919 року |
| Загиблі |
1000-1500 людей (за оцінками сучасних істориків). Емма Ґольдман стверджувала, нібито під час її подорожі Радянським Союзом чула, що чотирьох до п'яти тисяч людей загинули власне під час погрому, а дорогою до Києва – ще сім тисяч. |
| Організатори | Казацькі загони Добровольчої армії. |
Фастівська різанина — єврейський погром, учинений казацькими загонами Білої армії в місті Фастові у вересні 1919 року,
Події[ред. | ред. код]
Різанина тривала з 23 по 26 вересня, коли місто займали війська Добровольчої армії, передусім терські казаки під керівництвом полковника В. Ф. Бєлоґорцева [1]. Вони ходили по хатах та, якщо виявляли євреїв, вбивали їх. Радянсько-російський історик Олєґ Будніцкій писав, що казаки вимагали в євреїв гроші і розправлялися з тими, хто нічого їм не давав, а понівачені тіла «кидали собакам і свиням». [2] Свідки тих подій стверджували, що більшість людей стратили, вишикувавши їх під стіною місцевої синаґоґи; що кати повально грабували єврейське майно[3]; що масово ґвалтували жінок і дівчат. [4]
Солдати часто знущалися з цивільних євреїв просто заради розваги. Відомо про випадки, коли одного хлопчика змусили повісити власного батька [5], або коли жителів охоплених полум'ям осель, які втекли від пожежі, заганяли назад у будівлі. [6] Було знищено понад 200 будинків євреїв та здійснено безліч нальотів на єврейські магазини та громадські установи. [5] [1]
Литовсько-американська анархістка єврейського походження Емма Ґольдман згадувала, що коли вона прибула до міста, місцеві жителі розповідали їй про «жахливі погроми... найжахливіші з них – денікінські... чотири тисячі вбили, а кілька тисяч померло від ран. Сім тисяч загинуло від голоду і холоду дорогою до Києва ... Більша частина міста була розбита чи спалена; багато старих євреїв закрили в синаґозі й повбивали, а інших вигнали на майдан і вбили вже там». [7]
Англійська журналістка Анна Рейд припустила, що під час різанини загинуло близько 1500 євреїв [6], тоді як Ніколас Верт дав менш точну оцінку в 1000-1500. [8] Будніцкій звужує діапазон до 1300-1500 вбитих на десять тисяч єврейського населення міста. [1]
Схоже[ред. | ред. код]
- Погроми під час громадянської війни в Росії
- Тетіївські погроми
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Budnitskii, 2012, с. 218.
- ↑ Budnitskii, 2012, с. 257.
- ↑ Jews of Ukraine (1919-1920). www.berdichev.org. Процитовано 19 березня 2022.
- ↑ Astashkevich, Irina (31 січня 2018). Gendered Violence: Jewish Women in the Pogroms of 1917 to 1921. Academic Studies Press. doi:10.2307/j.ctv75d7p9.9. ISBN 978-1-61811-907-0. JSTOR j.ctv75d7p9.
- ↑ а б Shtif, Nokhem (8 липня 2020), Wolfthal, Maurice (ред.), III. The Volunteer Army's Own Style of Pogrom, The Pogroms in Ukraine, 1918-19 : Prelude to the Holocaust, OBP collection (англ.), Cambridge: Open Book Publishers: 40—54, ISBN 979-10-365-4425-5, процитовано 19 березня 2022
- ↑ а б Reid, 2015, с. 98-99.
- ↑ Goldman, Goldman Emma (15 жовтня 2019). 1917: Revolution in Russia and its Aftermath (англ.). Black Rose Books Ltd. ISBN 978-1-55164-666-4.
- ↑ Crimes and Mass Violence of the Russian Civil Wars (1918-1921) | Sciences Po Mass Violence and Resistance - Research Network. www.sciencespo.fr (англ.). 25 січня 2016. Процитовано 19 березня 2022.
Бібліографія[ред. | ред. код]
- Reid, Anna (2015). Borderland: A Journey Through the History of Ukraine. Basic Books.
- Budnitskii, Oleg (2012). Russian Jews Between the Reds and the Whites, 1917-1920 (англ.). University of Pennsylvania Press. ISBN 978-0-8122-0814-6.