Погром

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Жертви погрому в Катеринославі 1905 року (нині Дніпропетровськ) — переважно єврейські діти

Погро́м — короткочасна й руйнівна масова насильницька акція, чинена однією частиною суспільства стосовно іншої, як правило, до національного, соціальному або релігійній меншостям, що супроводжується вбивствами й грабежами, засноване унаслідок релігійної й/або національної нетерпимості.

Російське слово «погром» як запозичення ввійшло в багато мов світу.

[ред.] Погроми в Україні

На території України першими погроми були у 1113 році у Києві під час вигнання єврейського населення з міста за князівства Володимира Мономаха.

Економічний і соціальний конфлікт між українським селянством та єврейством, яке користувалося деякими пільгами, наданими шляхтою, вилився у жорстокий погром під час Визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького. Трагедія повторилася під час Коліївщини у 1768 році.

Найжорстокішими були єврейські погроми 1881—1882 та 1903—1905 років у багатьох містах України.

У роки Української революції 1917-1921 і Громадянської війни в Росії масові погроми єврейського населення, вчинені формуваннями УНР, Добровольчої та Червоної армій.