Денікін Антон Іванович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
 |
З певних причин ця сторінка захищена. Її можуть редагувати тільки зареєстровані користувачі. |
Анто́н Іва́нович Дені́кін (* (16) 4 грудня 1872, Варшава — † 8 серпня 1947, Анн-Арборн, США)) — російський військовий діяч, генерал-лейтенант російської армії, герой російсько-японської війни, головнокомандувач антибільшовицькими силами Півдня Росії під час громадянської війни 1918-20 у Росії.
Зміст |
Ранні роки
Народився у Варшаві. В 1892 закінчив Київське піхотне училище, в 1899 — академію Генштабу.
Перша світова війна
Учасник Першої світової війни, командир дивізії, корпусу, в 1907 — командуючий військами Західного і Південно-Західного фронту.
Добровольча армія
Наприкінці 1917 разом з Л.Г.Корніловим і М.В.Алексєєвим став організатором Добровольчої армії, яку очолив після загибелі Корнілова (13.4.1918). Весною 1919 Добровольча армія під командуванням Денікіна розпочала наступ з Північного Кавказу, i у червні 1919 зайняла Донбас і Харків.
Українське питання
На територіях, що знаходилися під контролем Добровольчої армії було відновлено дію дореволюційних законів, та проголошувалась ідея «единой и неделимой России» та здійснювались погроми українських культурних установ і шкіл, проводились масові репресії місцевої інтелігенції[1]. У державних школах було відновлено викладання російською мовою, в приватних школах допускалося викладання українською мовою. Офіційна позиція А. Денікіна з мовного питання в Україні була висловлена у маніфесті «Населению Малороссии» (1919):
-
«Оголошую державною мовою на всьому просторі Росії російську мову, але вважаю абсолютно недопустимим і забороняю переслідування малоросійської мови. Кожен може говорити в місцевих установах, земствах, суспільних місцях і в суді малоросійською. Місцеві школи, що утримуються на приватні кошти, можуть вести викладання на будь якій мові. У державних школах ... можуть бути впроваджені уроки малоросійської народної мови... Рівним чином не буде жодних обмежень відносно малоросійської мови у пресі.» Оригінальний текст (рос.)... Объявляю государственным языком на всем пространстве России язык русский, но считаю совершенно недопустимым и запрещаю преследования малорусского языка. Каждый может говорить в местных учреждениях, земствах, присутственных местах и в суде по-малорусски. Местные школы, содержимые на частные средства, могут вести преподавание на каком угодно языке. В казенных школах ... могут быть учреждаемы уроки малорусского народного языка... Равным образом не будет никаких ограничений в отношении малорусского языка в печати.
Відносини з УНР
31 серпня 1919 денікінські війська увійшли у Київ, який був зайнятий частинами Армії Української Народної Республіки і Української Галицької Армії. Бої між українськими військами і частинами Добровольчої армії тривали протягом вересня-жовтня 1919. Потрапивши в ході боїв у надзвичайно складні умови (епідемія тифу, брак набоїв), Начальна Команда УГА була вимушена 6.11.1919 (офіційно 17.11.1919) підписати договір про входження УГА до складу «Збройних сил Півдня Росії» (офіційна назва армії Денікіна). Диктатор ЗОУНР-ЗУНР Є.Петрушевич виступив проти рішення командування УГА. Зрештою, цей договір так і не набув сили через швидкий відступ військ Денікіна під ударами більшовицької армії.
Рештки денікінських частин відступили у Крим і в березні-квітні 1920 увійшли до складу армії генерала Петра Врангеля.
Подальше життя
Денікін емігрував за кордон. Помер у місті Анн-Арборні (США), 3 жовтня 2005 року на цвинтарі Донського монастиря в Москві відбулося перепоховання генерала Антона Денікіна з дружиною Ксенією.
Автор мемуарів: «Очерки русской смуты» (т.1-2, 1920-22, т. З-4, 1924-25) та ін.
Примітки
 |
Ця стаття не містить шаблону-картки. Можливо, потрібний шаблон — {{Військовик}}.
Ви можете допомогти проекту, додавши його у статтю. Можливо, вам варто звернутись за допомогою до Вікіпедія:Запити на шаблони.
|
 |
Це незавершена стаття про персоналії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
