Фастів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Координати: 50°04′29″ пн. ш. 29°55′05″ сх. д. / 50.07472° пн. ш. 29.91806° сх. д. / 50.07472; 29.91806

Фастів
Fastiv s.png Fastov fl.gif
Герб Фастова Прапор Фастова
Панорама частини міста, липень 2009 року
Панорама частини міста, липень 2009 року
Фастів
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Київська область
Район/міськрада Фастівський район
Рада Фастівська міська рада
Код КОАТУУ 3211200000
Засноване 1390
Магдебурзьке право 1601
Статус міста з 1938 року
Населення 47 937 (01.10.2014)[1]
Агломерація Київська агломерація
Площа 43 км²
Густота населення 1128.3 осіб/км²
Поштові індекси 08500—08509
Телефонний код +380-4565
Координати 50°04′37″ пн. ш. 29°54′06″ сх. д. / 50.07694° пн. ш. 29.90167° сх. д. / 50.07694; 29.90167
Висота над рівнем моря 199 м
Водойма р. Унава
Назва мешканців фастівчани
День міста третя неділя вересня
Відстань
Найближча залізнична станція Фастів I
До обл./респ. центру
 - залізницею 64 км
 - автошляхами 73 км
До Києва
 - залізницею 64 км
 - автошляхами 73 км
Міська влада
Адреса 08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Соборна, 1
Веб-сторінка Фастівська міськрада
Міський голова Нетяжук Михайло Володимирович

Фа́стів (раніше Хва́стів) — місто обласного підпорядкування Київської області, районний центр, розташоване на Придніпровській височині над річкою Унавою (притока Ірпіня). Важливий залізничний вузол та промисловий центр.

Історія[ред.ред. код]

Рання історія та походження назви[ред.ред. код]

Історія Фастівщини бере початок із населення краю первісними людьми, які жили на Фастівщині 20-25 тис. років тому, в епоху палеоліту. По вул. Комарова під час будівництва загальноосвітньої школи № 4 було знайдено стоянку первісної людини — мисливців на мамонта та дикого коня.

Свідками тих часів є пам'ятки археології: городища та кургани скіфської доби, поселення римського періоду, давньоруські поселення. Історичний шлях міста тісно пов'язаний з долею матері городов руських. У стародавні часи саме територією нинішньої Фастівщини проходили кордони Київської землі.

З кінця XIII століття Хвастів — містечко. Вперше воно згадується в літописі під 1390 роком. Тоді в грамоті литовського князя Володимира Ольгердовича стверджувалось право володіння Фастовом роду князів Рожановських. Є найбільш ранні літописні свідчення, за якими назва поселення могла виникнути за часів київських князів Олега та Ігоря, коли будувалась Київська держава.

Дослідження історичних документів показали, що до 1094 року землі Сквира, Яготин, Триліси, Фущово (Фастів) та інші належали половському князю Тугортхану, який подарував їх київському князю Святополку, як придане своєї дочки в 1094 році. В інших літописних документах, що датуються 1390 роком Фощево (Фастів) згадується як населений пункт, через який проходять торгівельні шляхи, в ньому проводять ярмарки.

Місцеві дослідники з'ясували, що ім'я Фаст (Фост) зустрічається двічі — 912 та 944 року. Важливим є те, що це ім'я зустрічається не в легендах чи переказах, яких чимало подає літописець, а в історичних документах — договорах з греками.

Існує ряд народних версій про походження назви міста. Одна з них пов'язана з варіантом в озвученні цієї назви — Хвостів. В ній розповідається, що Фастів — це місцевість, де колись відбувалося кровопролитна битва між військами київських князів і кочовиками. Ворог залишив тут велику кількість хвостів — своєрідних військових відзнак. Звідси і назва Хвостово.

Ще одна легенда пов'язана з назвами невеликих струмків, що звалися Фосами і впадали в Унаву. Біля села Фастівець в місцевості, що носить назву Білокняже поле, поряд села Мар'янівка Васильківського району є могила Переп'ят. Під час розкопок, проведених 1846 року стало відомо, що в кургані поховано скіфського царя. На похоронній тризні виражались скорбота і горе, або фає-фаст мовою скіфів. Учені вважають,[Хто?] що все це увічнилось у назві міста.

У складі Речі Посполитої[ред.ред. код]

Про історію Фастова раннього середньовіччя відомо небагато, музейні фонди не мають матеріальних свідчень того періоду.

У 1601 місто отримало магдебурзьке право. У першій половині XVII ст. Фастів хоч і мав привілеї містечка, але по суті лишився селом. У 1630 році тут налічувалося 152 двори. Розвинуте було скотарство, значно менше — хліборобство. Важливе місце в господарстві посідали промисли, зокрема рибальство і мисливство, а також ремесла: ткацтво, гончарство, обробка дерева.

З середини 1680-х років до початку XVIII століття Фастів — польське повітове і полкове місто. Фастівський полковник Семен Палій зміг добитися з кінця 1680-х років цілком незалежного управління землями від Дніпра до Случі. Саме при ньому козацький устрій на правому боці Дніпра набув, за свідченнями істориків, рис державного утворення, а ця територія з чітко означеними кордонами мала назву «Палієва держава». В 1702 році Хвастів був центром антипольського повстання Палія.

Під час Коліївщини народні ватажки М. Швачка та А. Журба на чолі великого гайдамацького загону в 1768 року захопили Фастів і зробили його своєю резиденцією.

У складі Російської імперії[ред.ред. код]

23 січня 1793 року під час другого розділу Речі Посполитої місто увійшло до складу Російської імперії, 1797 — містечко Васильківського повіту Київської губернії.

29 грудня 1825 року під час повстання декабристів в селі Триліси, де була розквартирована 5-та мушкетерська рота Чернігівського полку, почався виступ, який підтримали роти, розташовані у місті Васильків.

Пам'ятник Т. Шевченку у Фастові

Тарасу Шевченку, який побував на Фастівщині під час розкопок кургану Переп'ят у складі археологічної комісії в с. Фастівець, було близьке й цікаве багате історичне минуле Фастівщини, про що свідчать його численні твори: «Чернець», «Швачка», «Іржавець».

В середині XIX ст. 90% землі залишилися в руках польських землевласників. На Фастівщині величезні володіння належали таким багатим польським магнатам, як родини Браницьких, Потоцьких тощо.

Після скасування кріпосного права[ред.ред. код]

Скасування кріпосного права в 1861 році обумовило вищі темпи економічного розвитку українських земель у складі Росії. Це мало місце і на Фастівщині: відкриття руху на Фастівській залізниці, будівництво спиртзаводу в с. Трилісах, пивоварного заводу в м. Фастів, заснування у місті товариства взаємного кредиту, будівництво котельно-механічного заводу і утворення на його базі «Акціонерного товариства Ф. Брандта».

На цьому підприємстві працював Микола Бенардос — видатний вітчизняний винахідник і раціоналізатор. Понад сто винаходів у різних галузях науки і техніки на його рахунку, та уславився вчений передусім завдяки першому у світі обґрунтуванню способу дугового зварювання.

Поступово місто перетворювалося на центр промислового та економічного розвитку. Через Фастів в 1870 році пролягла залізниця Київ — Одеса. Характерною рисою економіки Фастова кінця XIX — початку ХХ ст. була наявність великої кількості дрібних напівкустарних підприємств з 5—10 робітниками. Це, зокрема, 2 шкіряних, 2 миловарних, 5 цегельних, кілька медоварних підприємств, 2 водяних млини, 5 крупорушок тощо. У містечку налічувалося понад 60 дворів ремесників, з них 40 — шевців, 7 — бондарів, 13 — займалися слюсарно-ковальським промислом.

Українська Народна Республіка[ред.ред. код]

Курган Слави

Робітники Фастова активно виступали проти царизму в роки першої російської революції (1905–1907 рр.), Першої світової війни, громадянської війни.

До визначних подій історії краю в контексті загально-української історії слід віднести і підписання на коліях Фастівського вокзалу 1 грудня 1918 року договору про злуку між Українською Народною Республікою і Західно-Українською Народною Республікою в одну державну одиницю.

24 серпня 1919 року — бої військ Української Галицької армії з більшовиками. Протягом 23-27 вересня 1919 року відбувся єврейський погром у Фастові, влаштований білогвардійцями (згідно деяких даних — осетинами та текінцями) після того, як містечко кількаразово переходило з рук в руки. Загинуло біля 700 осіб, багато поранених[2].

Радянський період[ред.ред. код]

З весни 1921 р. Фастівщина була в складі Радянської імперії майже сім десятиліть.

З 1923 року Фастів — районний центр, з 1938 року — місто.

Як і більшість регіонів України, жителі міста серйозно постраждали під час Голодомору, про що свідчать спогади очевидців та статистика.

В роки Другої світової війни загинуло більше 5 тисяч фастівчан. У Фастові під час окупації діяло антинацистське підпілля членів ОУН, учасником якого був поет А. Кравець-Кравченко (в юному віці застрелений німцями).

Місто у німців було відбите радянською армією 7 листопада 1943 року. Понад 21 тисячу солдат і офіцерів Радянської Армії було нагороджено орденами та медалями. За відбиття Фастова від німецьких загарбників 31 солдат та офіцер отримали звання Героя Радянського Союзу.

20 фастівчанам присвоєно звання «Почесний громадянин міста Фастова». Серед них — учасники відбиття Фастова від німецьких військ — Герої Радянського Союзу І. Бобрикін, С. Гусєв, В. Міняєв.

Знане далеко за межами міста ім'я представника інтелігенції — лікаря, професора, Героя Радянського Союзу П. Буйка, який врятував від вірної загибелі десятки земляків. Є серед Почесних громадян й інші ветерани війни та праці, які прославили Фастів — Є. Краснощоков, І. Гришин, В. Люцканов, І. Тимошенко.

За значний особистий вклад у розширення та зміцнення матеріальної бази промислового, житлового, соціально-культурного будівництва в місті Почесного звання були удостоєні колишні голови міської ради А. Боруца та А. Гірченко, районної — С. Дорошенко.

Становлення незалежності[ред.ред. код]

У кінці 80-х років XIX ст. Фастів став одним з центрів національно-демократичного руху. Тут відбулося кілька масових мітингів і перший в області політичний страйк (працівники заводу «Факел»), видавалися позацензурні газети «Позиція» та «У Хвастові». Лідерами антикомуністичної опозиції були С. Глембоцький, Б. Лучківська-Ситник, А. Черняк, В. Машков, В. Шевченко (очолював також демократичну опозицію в Київській обласній раді), В. Карпелюк, Ф. Безкидевич.

Серед видатних вчителів міста — І. Коровай — колишній вчитель математики школи-інтернату, Герой Соціалістичної Праці, М. Крючкова — ветеран педагогічної роботи, перший президент клубу ветеранів війни та праці «Надвечір'я», а ще О. Цьопич — майстер спорту, тренер дитячо-юнацької школи, який підготував чимало спортивної молоді. Став Почесним фастівчанином і заслужений майстер спорту, чемпіон Європи, володар Кубку світу з боксу В. Качановський.

Свого часу у Фастові жив і навчався відомий український композитор-пісняр Анатолій Горчинський. Саме за це фастівчани і удостоїли його званням — Почесний громадянин міста. Цього звання удостоєний також письменник і громадський діяч, народний депутат України в парламенті 2, 3 і 4 скликань, голова Національної ради України з питань телерадіомовлення Віталій Шевченко.

Сьогодні архітектурні особливості Фастова міцно пов'язані з іменем ще одного його Почесного громадянина — А. Древецького. Серед його робіт — скульптурна композиція воїнам-фастівчанам на кургані Слави, які загинули в роки Великої Вітчизняної війни, пам'ятник Герою Радянського Союзу, фастівчанину Й. Чайковському. А ще Анатолій Анатолійович — автор пам'ятників великому Кобзареві та вченому-винахіднику М. Бенардосу. Сьогодні скульптор, член Національної спілки художників України. А. Древецький очолює міську школу народної майстерності.

У Фастові засновано Літературно-мистецьку премію імені поета-земляка В.Косовського, першими лауреатами якої стали А.Шевченко, Фастівський краєзнавчий музей, Л.Поліщук, А.Древецький, П.Полянський, С.Шолох, Ю.Хорунжий, С.Жук, В.Портяк, міська школа народної майстерності, Н.Черненко, В.Шевченко, О.Онищенко, С.Волкова, Є.Дудар, О.Неживий, М.Литвин, Т.Неліна.

Міськими головами Фастова в період незалежності України були: Несчотний Валерій Євгенович (голова міськради і міськвиконкому, до 1994), Тимофіїв Володимир Опанасович (1994–1997 та 2006–2007), Власенко Оксана Миколаївна (1998–2006), Пеньковий Олександр Миколайович (з 2010).

Транспорт[ред.ред. код]

Фастів є крупним транспортним вузлом. Через нього проходять як автомобільні, так і залізничні шляхи.

Місто Фастів в першу чергу має зручне залізничне сполучення і є великою вузловою станцією. У Фастові знаходиться моторвагонне депо, в якому відстоюються і проходять обслуговування електропоїзди Південно-Західної залізниці. Формується і відправляється щоденно досить велика кількість вантажних поїздів. Великі обсяги і транзитних перевезень.

Станція Фастів приймає пасажирів дальнього і приміського сполучення. Тут зупиняються поїзди на Київ, Львів та інші великі міста. Приміські поїзди ходять на Київ, Миронівку через Білу Церкву, Козятин, Житомир, Святошин.

У Фастові є автобусна система, яка сполучає багато вулиць, сіл і міст з центром міста, та містом Києвом. Детальніше на статті Фастівський автобус.

Промисловість[ред.ред. код]

Основу промислового потенціалу міста становлять 15 підприємств. Серед продукції, яка на них випускається: хімічне, електротермічне, нафтогазопереробне та газоспоживче обладнання, меблі, різноманітні оливи та мастила, швейні вироби, пиво, борошно, поліграфічна продукція, хліб та хлібобулочні вироби.

У сфері промислового виробництва м. Фастів входить до десяти найбільших за обсягами виробництва регіонів Київської області.

Обсяги промислового виробництва в місті з року в рік зростають. Коли в 1997 році вони становили 44,3 млн грн., то в 2006 році (в порівняних цінах) 450,7 млн грн.

Основу промислового потенціалу міста становлять 17 великих і середніх підприємств.

Серед підприємств міста, які досягли в минулому році найкращих результатів — ДП ЗАТ «Оболонь» «Пивоварня Зіберта». У 2006 році це підприємство відсвяткувало 100-річчя з дня заснування. З року в рік фастівські майстри пивоваріння неодноразово доводили, що вміють працювати на кінцевий результат, на зміцнення доброї репутації своєї продукції. В минулому році на підприємстві введена в дію нова лінія наливу пива та безалкогольних напоїв, освоєно нові види продукції: пиво «Оксамитове» у спецпляшках місткістю 1 л та безалкогольна «ностальгічна серія» — «Оболонь ситро», «Оболонь лимонад», «Оболонь оранж», «Кола нова». Розширюються ринки збуту — продукція експортується майже у 20 країн світу, а з травня 2006 року в США.

На ВАТ «Факел» також відбулися значні зміни. Крім вже освоєних ринків Росії та Білорусі підприємство активно завойовує український ринок. На продукцію, яка декілька років не випускалася, відновлено сертифікати, спеціалістами ведеться робота з розробки та освоєння нових видів продукції.

Успішно розвивається одне з нових підприємств міста — ТОВ «Компанія „Юнівест Маркетинг“» (поліграфічна промисловість). Обсяг інвестицій в основний капітал в 2006 році склав 9,86 млн грн., що на 81,2% більше, ніж у 2005 році. Обсяг експорту продукції становить майже 10 млн дол. США.

Велика увага приділяється навчанню персоналу, для цих цілей залучаються іноземні спеціалісти. На базі ТОВ «Компанія „Юнівест Маркетинг“» утворилися нові підприємства за таким же напрямком діяльності: ТОВ «Юніверсал-Фолдер», ТОВ «Юнівест медіа», ТОВ «Юнівест Препрес».

Нарощує обсяги виробництва ТОВ «Промгазтехнологія» в зв'язку із збільшенням обсягу замовлень. Підприємство успішно проводить інвестиційну та інноваційну політику: в 2006 році витрати на придбання обладнання більш, ніж вдвічі перевищили аналогічні витрати 2005 року, а на освоєння нових видів продукції в звітному році направлено коштів на 24,7% більше в порівнянні з 2005 роком.

На ВАТ «Електронагрівач» освоєно нові види продукції: вікна зі склопакетів, євробрус (для декоративного оздоблення будинків), нові види меблів. Для виробництва нової продукції закуплене нове обладнання.

Відбулися значні структурні та реорганізаційні зміни на ВАТ «Червоний Жовтень». На відокремленій частині цього підприємства створилося нове — ТОВ НВО ФЗХМ «Червоний Жовтень», і завдяки проведенню новим керівництвом активної інвестиційної політики на даному підприємстві в 2006 році, починаючи з травня, значними темпами нарощувалися обсяги виробництва.

Порівняно недавно (з середини 2004 року) розпочало свою діяльність ДП ВАТ "Київський завод металовиробів ім. Письменного.

В місті ведеться послідовна та наполеглива робота щодо реалізації зовнішньоекономічної політики, яка сприяє нарощуванню обсягів експортних поставок продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання.

Промислові підприємства міста мають партнерські стосунки з багатьма зарубіжними країнами. Серед них країни близького зарубіжжя: Росія, Білорусь, Молдова, Туркменістан. Обсяги експортних поставок за 2006 рік становлять 18,8 млн дол. США. Серед підприємств, що здійснюють експортні операції ВАТ «Елопак-Фастів», ТОВ «Компанія „Юнівест Маркетинг“», ТОВ ЗТМ «Аріан», ВАТ «Факел», ДП ЗАТ «Оболонь» «Пивоварня Зіберта», ДП ВАТ «Київський завод металовиробів ім. Письменного».

Обсяги імпорту у 2006 році в порівнянні з 2005 роком зросли на 4,7% і становлять 22,2 млн дол. США. Загальний товарообіг у 2006 році склав 41,1 млн дол. США, що становить до 2005 року 91,0%.

Зростає вплив і підприємств малого бізнесу. Сьогодні в місті Фастів зареєстровано 5 спільних підприємств, 307 товариства з обмеженою відповідальністю, 382 мале приватне чи колективне підприємство, 7 кооперативів, 29 акціонерних товариств, 4 асоціацій.

Без створення юридичної особи працює 3883 підприємців. Ними налагоджено випуск м'ясних, ковбасних, кондитерських виробів, макаронів, газованої води, морозива, виробів з деревини, будівельних матеріалів. Приватними підприємцями надаються послуги у сфері торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування, перевезення пасажирів та вантажів, по ремонту автомобілів, складної побутової техніки, взуття, меблів тощо.

Дивись також: Фастів (залізничний вузол).

Фастів — місто залізничників, в ньому нараховується 12 залізничних підприємств й організацій. Найбільші серед них:

Всього на залізничних підприємствах працюють близько 5 тисяч чоловік.

Перспективи економічного розвитку та інвестицій[ред.ред. код]

Фастівською міською радою проводиться наполеглива робота по залученню вітчизняних та іноземних інвестицій в місто. В умовах обмеженості внутрішніх та бюджетних ресурсів, а також необхідності виконання високих соціальних зобов'язань саме зовнішні джерела можуть надати місту вкрай необхідні матеріальні ресурси, нові технології та сировинні матеріали, впровадити сучасний менеджмент, сприяти залученню у міжнародний розподіл праці.

Протягом 2006 року до міської ради звернулася значна кількість потенційних інвесторів з пропозиціями щодо будівництва об'єктів промислового призначення та житла. Серед них: німецька компанія «Кнауф-Інсулейшн» (виробництво теплоізоляційних матеріалів та гіпсу), австрійська фірма ТОВ «Вінербергер» (виробництво цегли та грубої будівельної кераміки), німецько-польська фірма «Крайзель-Будівельні матеріали», російська ТОВ «Лауру індустрія» (виробництво кольорових металів), ТОВ «Компанія „Юнівест Маркетинг“» (розширення виробництва поліграфічної продукції), українська фірма ТОВ «Лан Трейд» (переробка сої та насіння соняшника, виробництво шлакоблоків), ТОВ «Світлиця» (будівництво багатоповерхових житлових будинків), ТОВ «Тесей»(будівельна компанія).

У 2006 році продовжувалося будівництво нових підприємств: кондитерської фабрики французької фірми «Валео-Люкс» (вул. Транспортна) та підприємство по виготовленню нафтопереробного та газовикористовуючого обладнання ТОВ «Завод нафтових технологій» (вул. Поліграфічна).

Освіта, культура та спорт[ред.ред. код]

Спорткомплекс «Машинобудівник» ім. В. Качановського

В місті функціонують: 12 загальноосвітніх шкіл, природничо-математична школа-ліцей, 1 вечірня загальноосвітня школа, професійно-технічне училище № 18, 11 дитячі дошкільні заклади, 5 позашкільних закладів освіти, станція юних техніків, станція юних натуралістів, будинок творчості дітей та юнацтва, школа народної майстерності, дитяча юнацько-спортивна школа, а також дитячий будинок змішаного типу.

В культурних закладах Фастова працює 42 клубних формування, 23 колективи художньої самодіяльності. Із них понад 17 — це дитячі, в яких розвивають свій творчий потенціал понад 500 хлопчиків та дівчаток. Всього закладами культури охоплено майже 1,5 тисяч осіб. Більше 550 дітей навчається в дитячій музичній школі. Дев'ять колективів художньої самодіяльності мають високе звання аматорський «народний» та «зразковий».

Щедра фастівська земля на обдаровану спортивну молодь. За останні чотири роки фастівськими спортсменами завойовано на чемпіонатах країни та міжнародних турнірах 20 золотих, 35 срібних, 40 бронзових медалей За цей час підготовлено 6 майстрів спорту України, 67 кандидатів у майстри.

Фірмовий блок Фастівського державного краєзнавчого музею

Музеї[ред.ред. код]

З нагоди 10-ї річниці святкування Незалежності України в місті споруджено музейний комплекс, який відтворює події далекого 1918 року, коли на станції Фастів було підписано передвступний Акт Злуки.

Видатні особистості[ред.ред. код]

  • Бенардос Микола Миколайович — видатний вчений, винахідник дугового електрозварювання металу. Жив у Фастові з 1899 року до своєї смерті (1905 рік). На одній з головних вулиць міста Бенардосу встановлено пам'ятник.
  • Буневич Віктор Андрійович.- (*1929, м. Фастів — †2002, м. Чернівці) — заслужений працівник промисловості України. З 1975 р. впродовж 20 років — генеральний директор виробничого заготівельного управління «Чернівціліс». Обирався депутатом Чернівецької міської ради. Кавалер орденів «Знак Пошани», Трудового Червоного Прапора, Жовтневої Революції, Леніна.
  • Авраам Малах (1741 — 1777) — відомий цадик, син і учень ребе Доб-Бера Межерічського.
  • Борошенко Володимир Рафаїлович (народ. 1930 р.) — почесний громадянин м. Фастова, дитина війни, учасник трудового фронту, відомий лікар-психіатр, історик, український та єврейський письменник.

Уродженці Фастова[ред.ред. код]

У Фастові народились/жили:

Галерея храмів міста[ред.ред. код]

Фотографії початку XX століття[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]