Федоров Ігор Васильович
| Ігор Васильович Федоров | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народження |
8 червня 1954 (69 років) Ішків Тернопільська область | |||
| Країна |
 Україна | |||
| Приналежність |
 Збройні сили | |||
| Освіта | Київське вище загальновійськове командне училище | |||
| Звання |
 Генерал-майор | |||
| Командування | Південне оперативне командування | |||
| Війни / битви |
Міжнародні сили з підтримки миру в Косово — КФОР (2003) Українська миротворча місія в Іраку (2003–2005) Українська миротворча місія в Ліберії (2005) Тимчасові сили ООН у Лівані (2006). | |||
| Нагороди |
| |||
Ігор Васильович Федоров (8 червня 1954, Ішків, Тернопільська область) — український військовик. Генерал-майор. Перший заступник начальника штабу Сухопутних військ Збройних Сил України. Начальник штабу — перший заступник командувача Південного оперативного командування. В.о. командувача Південним оперативним командуванням (2012). Начальник штабу - перший заступник командувача військами ОК "Південь", Головний оперативний черговий - заступник начальника Головного командного центру Збройних Сил України
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 8 червня 1954 року в селі Ішків нині Тернопільського району на Тернопільщині. У 1972 році закінчив Київське суворовське училище. У 1976 році закінчив Київське вище загальновійськове командне училище ім. М. В. Фрунзе. Військову академію ім. М. Фрунзе (1989). Академія Збройних Сил України (1999).
Служив командиром танкового та механізованого взводу в Київському військовому окрузі, Ленінградському військовому окрузі. Був командиром комендантської роти Ленінградського військового округу. Начальник штабу — заступник командира мотострілецького батальйону, командир кадру мотострілецького батальйону. Начальник оперативного відділення — заступник начальника штабу, згодом командира мотострілецького полку Прикарпатського військового округу.
З 19 січня 1992 року у Збройних Силах України. З 1992 року командир полку, з 1994 року - начальник щтабу — перший заступник командира танкової дивізії Північне оперативне командування. З 1999 року начальник штабу-перший заступник начальника Головного управління бойової підготовки Командування Сухопутних військ Збройних Сил України. З серпня 2006 року перший заступник начальника штабу Сухопутних військ Збройних Сил України. Начальник штабу — перший заступник командувача Південного оперативного командування. В.о. командувача Південним оперативним командуванням.
Участь у миротворчих операціях[ред. | ред. код]
- Міжнародні сили з підтримки миру в Косово — КФОР (2003);
- Українська миротворча місія в Іраку (2003–2005);
- Українська миротворча місія в Ліберії (2005);
- Тимчасові сили ООН у Лівані (2006).
- АТО ( Грудень 2014 - листопад 2016 р.р., керівник сектору "М", командувач ОТУ сектору "М", начальник штабу-перший заступник керівника АТО)
Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]
- Орден Данила Галицького (2008)[1]
- Орден Богдана Хмельницького III ступеня (2013)[2]
- орден Богдана Хмельницького II ступеня (2.12.2016) — За особистий внесок у зміцнення обороноздатності Української держави, мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені під час виконання військового обов’язку, та з нагоди Дня Збройних Сил України.[3]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ N 745/2008 Про відзначення державними нагородами України[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 669/2013 Про відзначення державними нагородами України
- ↑ Указ Президента України від 2 грудня 2016 року № 538/2016 «Про відзначення державними нагородами України»