Феліцітас Гоппе
| Феліцітас Гоппе | |
|---|---|
| нім. Felicitas Hoppe | |
 | |
| Народилася |
22 грудня 1960[1][1][…] (63 роки) Гамельн, Нижня Саксонія, ФРН[3] |
| Країна |
 Німеччина |
| Діяльність | письменниця, дитяча письменниця |
| Alma mater | Орегонський університет, Вільний університет Берліна і Тюбінгенський університет |
| Знання мов | німецька[4] |
| Заклад | Аугсбурзький університетd |
| Членство | PEN Centre Germanyd і Німецька академія мови і поезії |
| Жанр | роман |
| Нагороди |
|
| IMDb | ID 2413667 |
| Сайт | felicitas-hoppe.de |
Феліцітас Гоппе (нім. Felicitas Hoppe; нар. 22 грудня 1960, Гамельн) — німецька письменниця. Отримала безліч літературних премій за свої складні постмодерні книги з питань ідентичності, а також історії.
Життя і літературна діяльність[ред. | ред. код]
Феліцітас Гоппе народилася в Гамельні і виросла там. Навчалася в Гільдесгаймі, Тюбінгені, Берліні, Юджині (Орегон) та Римі. Вона вивчала літературознавство, риторику, релігієзнавство, італійську та російську. Працювала журналісткою, а також у різних мовних школах та в Інституті ім. Ґете викладачем німецької мови як другої. З 1996 року вона є незалежною письменницею та живе у Берліні. У тому ж році вона отримала Премію Ернста Вілнера на Днях німецькомовної літератури в Клагенфурті.
Її збірка фантасмагоричних оповідань Picknick der Friseure, видана 1996 року, була видана російською через сім років. Її роботи часто торкаються минущих тем у комічному, але, проте, захопливому вигляді, через що її історії здаються абсурдними. Вона також використовує техніку цитування для своїх романів, як у «Йоганні», де вона реконструює історію Жанни д'Арк, використовуючи офіційні записи справ. Як відносно молода, успішна і жінка-письменниця, вона належить до групи письменників, яких літературна критика називає «Fräuleinwunder». Вона також пише дитячі книжки. У 1997 році Феліцітас Гоппе здійснила навколосвітню подорож на контейнеровозі, про яку вона розповіла в Pigafetta. Цей поетичний роман стопами Антоніо Пігафетти був перекладений російською мовою в 2004 році.
Вона отримала багато стипендій, зокрема Грант Альфреда Дебліна (1994), Грант фонду Laurenz-Haus у Базелі (1998—1999) та Грант Вілла Аврора у Лос-Анджелесі (2012). 2012 року вона отримала Премію Георга Бюхнера, найпрестижнішу літературну премію у німецькомовних країн. У 2016 році була відзначена званням почесного доктора Люнебурзького університету. Вона була лектором з поетики та запрошеним професором, у тому числі в Дартмутському коледжі (2006), Джорджтаунському університеті (2009), Фуданський університеті (2014) та Університеті Касселя (2019). У 2020 році Феліцітас Гоппе отримала першу Гран-прі Німецького літературного фонду.
Феліцітас Гоппе є членом Німецької академії мови та поезії та ПЕН-клубу Німеччини.
Бібліографія[ред. | ред. код]
• Unglückselige Begebenheiten, Eppelheim 1991 ISBN 978-3-928459-00-6
• Picknick der Friseure, Rowohlt Verlag, Reinbek bei Hamburg 1996 ISBN 978-3-498-02928-9
• Das Richtfest, Berlin 1997
• Drei Kapitäne, Berlin 1998
• Pigafetta, Reinbek bei Hamburg 1999 ISBN 978-3-499-22761-5
• Vom Bäcker und seiner Frau, Berlin 1999
• Die Torte, Berlin 2000[7]
• Fakire und Flötisten, Berlin 2001
• Paradiese, Übersee, Reinbek bei Hamburg 2003, Fischer Verlag, Frankfurt am Main 2006 ISBN 978-3-596-17127-9
• Die Reise nach Java, Berlin 2003
• Verbrecher und Versager, Hamburg 2004 ISBN 978-3-936384-12-3
• Ausgerutscht, Mathegeschichte
• Johanna, Fischer Verlag, Frankfurt am Main 2006 ISBN 978-3-596-16743-2
• Iwein Löwenritter, Frankfurt am Main 2008 ISBN 978-3-596-85259-8
• Sieben Schätze. Augsburger Vorlesungen, Frankfurt am Main 2009 ISBN 978-3-10-032455-9
• Der beste Platz der Welt, Dörlemann Verlag, Zürich 2009 ISBN 978-3-908777-51-9
• Abenteuer – was ist das?, Wallstein Verlag, Göttingen 2010, ISBN 978-3-8353-0739-1
• Hoppe, Fischer Verlag, Frankfurt am Main 2012, ISBN 978-3-10-032451-1[8][9]
• Kröne dich selbst – sonst krönt dich keiner., Universitätsverlag Winter, Heidelberg 2018, ISBN 978-3-8253-6755-8
• Prawda. Eine amerikanische Reise. Fischer Verlag, Frankfurt am Main 2018, ISBN 978-3-10-032457-3
• The Making of Prawda., Distanz Verlag, Berlin 2019, ISBN 978-3-95476-282-8
• Grimms Märchen für Heldinnen von heute und morgen., Editor: Felicitas Hoppe, Reclam, Ditzingen 2019, ISBN 978-3-15011213-7
Література про письменницю[ред. | ред. код]
• Свенья Франк и Юлия Ильгнер (ред.), Ehrliche Erfindungen : Felicitas Hoppe als Erzählerin zwischen Tradition und Transmoderne. transcript, Билефельд 2017 ISBN 978-3-8376-3319-1 (нем.).
• Сара Монреаль, «Meine Reise ist ein Ereignis der Feder.» : Topographisch-intertextuelle Aspekte bei Christian Kracht, Josef Winkler und Felicitas Hoppe (диссертация). ULB Bonn, Бонн 2017 (нем.).
• Штеффен Мартус (ред.), Felicitas Hoppe. edition text + kritik, Мюнхен 2015 ISBN 978-3-86916-424-3.
• Микаэла Холденрид (ред.), Felicitas Hoppe: das Werk. Erich-Schmidt-Verlag, Берлин 2015 ISBN 978-3-503-15595-8.
• Стефан Нойхаус и Мартин Хеллстрём (ред.), Felicitas Hoppe im Kontext der deutschsprachigen Gegenwartsliteratur. Studien Verlag, Инсбрук и др. 2008 ISBN 978-3-7065-4560-0.
• Микаэла Холденрид, Anmerkungen zur postmodernen Zitationspraxis und Autorschaft im Werk von Felicitas Hoppe Фрайбургский университет, 2005 (нем.).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б NooSFere — 1999.
- ↑ Енциклопедія Брокгауз
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #119535467 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Посилання[ред. | ред. код]
- Офіційна сторінка
- Бібліографія. Феліцітас Гоппе // Німецька національна бібліотека
- https://www.deutschlandfunkkultur.de/erich-kaestner-preis-fuer-felicitas-hoppe.265.de.html?drn:news_id=535308
|
