Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Фонд гарантува́ння вкла́дів фізи́чних осі́б (ФГВФО;) є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Фонд є економічно самостійною установою, яка не має на меті отримання прибутку.

Основною метою діяльності Фонду є захист прав і законних інтересів вкладників банків.

Загальна інформація[ред.ред. код]

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб створено на виконання Указу Президента України № 996/98 від 10 вересня 1998 року. При цьому, початковий розмір відшкодувань становив 500 грн. Функціонування цієї інституції було врегульовано Законом України «Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб».

З 21 вересня 2012 року функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та діяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб регулюється Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі — Закон).

Відповідно до Закону основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому Законом, здійснює такі функції:

  1. Веде реєстр учасників Фонду;
  2. Акумулює кошти та здійснює контроль за повнотою і своєчасністю перерахування зборів кожним учасником Фонду;
  3. Інвестує кошти Фонду в державні цінні папери України;
  4. Здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку;
  5. Здійснює регулювання участі банків у системі гарантування вкладів фізичних осіб;
  6. Бере участь в інспекційних перевірках проблемних банків за пропозицією Національного банку України;
  7. Застосовує до банків та їх керівників відповідно фінансові санкції і накладає адміністративні штрафи;
  8. Здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку;
  9. Здійснює перевірки банків щодо дотримання законодавства про систему гарантування вкладів фізичних осіб;
  10. Надає фінансову підтримку приймаючому банку;
  11. Здійснює прогнозування потенційних витрат Фонду на виведення неплатоспроможних банків з ринку та відшкодування коштів вкладникам.

Керівні органи[ред.ред. код]

Керівними органами Фонду є адміністративна рада та виконавча дирекція.

Адміністративна рада Фонду складається із п'яти осіб і формується шляхом делегування до її складу 1-ого представника Кабінету Міністрів України (КМУ), 2-ох представників Національного Банку України (НБУ), 1-ого представника профільного комітету Верховної Ради України (ВРУ) та директора-розпорядника Фонду за посадою.

Голова адміністративної ради — Олексій Ткаченко, заступник Голови Національного банку України. Основні повноваження адміністративної ради:

  1. Затверджує регламент адміністративної ради Фонду;
  2. Затверджує стратегію розвитку Фонду та річний план його діяльності;
  3. Приймає рішення про збільшення граничного розміру відшкодування коштів за вкладами;
  4. Затверджує засади інвестиційної політики Фонду та щорічний інвестиційний план Фонду;
  5. Затверджує річний звіт Фонду тощо.

Виконавча дирекція Фонду складається з 5 членів. Директор — розпорядник Фонду та його заступники входять до її складу за посадою. Персональний склад виконавчої дирекції Фонду затверджує адміністративна рада Фонду за поданням директора-розпорядника Фонду.

Виконавча дирекція здійснює управління поточною діяльністю Фонду та має такі повноваження:

  1. Визначає структуру Фонду, затверджує положення про його структурні підрозділи;
  2. Приймає нормативно-правові акти Фонду;
  3. Приймає рішення про встановлення спеціального збору до Фонду або диференційованих зборів до Фонду залежно від ризиків банків;
  4. Подає на затвердження адміністративній раді Фонду інвестиційний план Фонду;
  5. Приймає рішення про нарахування та стягнення пені за несвоєчасне перерахування банком зборів до Фонду;
  6. Визначає порядок ведення реєстру учасників Фонду;
  7. Визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до Закону та приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку;
  8. Затверджує порядок визначення банків-агентів та визначає на підставі цього порядку банків-агентів;
  9. Затверджує порядок проведення перевірок банків Фондом та участі працівників Фонду в інспекційних перевірках, що здійснюються Національним банком України у проблемних банках;
  10. Приймає рішення про здійснення планових або позапланових перевірок банків Фондом чи про участь працівників Фонду в інспекційних перевірках, що здійснюються Національним банком України у проблемних банках;
  11. Затверджує порядок та форми подання банками звітності до Фонду;
  12. Визначає умови та порядок здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків відповідно до Закону;
  13. Призначає та відсторонює від виконання обов'язків уповноважену особу Фонду;
  14. Затверджує план врегулювання та зміни до нього;
  15. Визначає порядок складання та затверджує реєстр акцептованих вимог кредиторів;
  16. Затверджує результати інвентаризації майна банку та формування його ліквідаційної маси;
  17. Визначає порядок та способи реалізації майна банку, що ліквідується тощо.

Участь банків у Фонді[ред.ред. код]

Учасниками Фонду є банки. Участь банків у Фонді є обов'язковою. Банк набуває статусу учасника Фонду в день отримання ним банківської ліцензії. Банк зобов'язаний сплачувати до Фонду збори, визначені Законом, дотримуватися інших вимог Закону та нормативно-правових актів Фонду. Фонд виключає банк з числа учасників Фонду в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Дія Закону не поширюється на публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» та санаційний банк ПАТ «Родовід Банк», які не є учасниками Фонду та продовжують провадити свою діяльність у порядку, встановленому чинним законодавством.

Джерела фінансування Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

з/п

Назва джерела фінансування Опис джерела фінансування
1 Початковий збір з учасників Фонду Початковий збір до Фонду сплачується банком з дня одержання банківської ліцензії. Розмір початкового збору становить 1 відсоток від статутного капіталу банку.
2 Регулярний збір з учасників Фонду Регулярний збір сплачується кожного кварталу.

Розмір базової ставки збору становить 0,5 відсотка бази нарахування в національній валюті та 0,8 відсотка бази нарахування в іноземній валюті станом на останній робочий день кожного кварталу.

3 Спеціальний збір до Фонду Фонд приймає рішення про встановлення спеціального збору у разі, якщо поточні доходи Фонду є недостатніми для виконання ним у повному обсязі своїх зобов'язань щодо виплати відшкодування за вкладами та/або щодо обслуговування та погашення залучених кредитів.

Сума спеціального збору не має перевищувати розмір регулярного збору з учасника Фонду, сплаченого за попередній рік.

4 Доходи, одержані від інвестування коштів Фонду в державні цінні папери України; Фонд здійснює інвестиційну діяльність на засадах затвердженого адміністративною радою Фонду інвестиційного плану виходячи з потреб забезпечення виконання функцій Фонду.
5 Кредити, залучені від Національного банку України У разі виникнення тимчасового дефіциту ліквідності Фонд має право звернутися до НБУ за отриманням короткострокового кредиту.
6 Неустойка (штрафи, пеня), що стягується відповідно до Закону Банк за несвоєчасну або неповну сплату зборів до Фонду сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від розміру неперерахованої суми за кожний день прострочення (включаючи день сплати).
7 Кошти з Державного бюджету України Для виконання покладених на нього функцій Фонд має право отримати внесок держави на безповоротній основі на відповідний рік у разі, якщо з початку року обсяг коштів Фонду, що можуть бути використані Фондом на виплати гарантованої суми відшкодування вкладникам коштів за вкладами згідно з Законом та надання фінансової допомоги приймаючому банку, зменшується більше ніж на 70 відсотків.
8 Кошти, отримані від виконання заходів, передбачених планом врегулювання, зокрема від продажу неплатоспроможного банку або перехідного банку, ліквідації банку Ціна продажу неплатоспроможного або перехідного банку визначається за результатами відкритого конкурсу, проведеного відповідно до нормативно-правових актів Фонду. Результати конкурсу мають відповідати принципу виведення неплатоспроможного банку з ринку найменш витратним способом.

Кошти від продажу неплатоспроможного банку спрямовуються на поповнення коштів Фонду.

9 Інші джерела фінансування
  1. Доходи, одержані у вигляді процентів, нарахованих Національним банком України за залишками коштів на рахунках Фонду, відкритих в Національному банку України
  2. Кошти, що були внесені Національним банком України в розмірі 20 мільйонів гривень на день створення Фонду
  3. Доходи від надання фінансової підтримки приймаючому банку
  4. Благодійні внески, гранти, технічна допомога, у тому числі від іноземних осіб

Кошти Фонду можуть формуватися з інших джерел, не заборонених законодавством України.

Умови гарантування коштів за вкладами[ред.ред. код]

Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення.

Зобов'язання з виплати відсотків за вкладами, нарахованих під час здійснення тимчасової адміністрації, задовольняються відповідно до черговості, встановленої пунктом 4 частини першої статті 52 Закону.

Фонд гарантує кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Вклади гарантуються окремо у кожному із банків. У разі розміщення декількох вкладів в одному банку, гарантується сума всіх вкладів але не більше визначеного Законом розміру.

Фонд гарантує відшкодування коштів за вкладом, який вкладник має в банку, що в подальшому реорганізувався шляхом перетворення, на тих самих умовах, що і до реорганізації.

Згідно з Законом сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

З моменту заснування Фонду гарантована сума збільшувалась 11 разів і зросла у 400 разів.

Дата Розмір відшкодування

грн.

09.1998 500
10.2001 1200
01.2003 1500
10.2003 2000
03.2004 3000
20.04.2004 5000
18.02.2006 8000
05.06.2006 15000
26.02.2007 25000
11.09.2007 50000
31.10.2008 150000
21.08.2012 200000

Кошти, що Фонд не відшкодовує[ред.ред. код]

  1. Передані банку в довірче управління;
  2. За вкладом у розмірі менше 10 гривень;
  3. За вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника;
  4. Розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік;
  5. Розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб'єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік;
  6. Розміщені на вклад власником істотної участі банку;
  7. Розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку;
  8. За вкладом у банку, що є предметом застави та забезпечує виконання зобов'язань вкладника перед цим банком, в обсязі таких зобов'язань;
  9. За вкладами у філіях іноземних банків.

Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами та розрахунки з ними[ред.ред. код]

Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів вкладникам, їх представникам та спадкоємцям у національній валюті України в готівковій або безготівковій формі не пізніше семи днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Фонд здійснює виплату гарантованих сум відшкодування через банки-агенти. Інформація про початок виплат та банк-агент публікується Фондом в газетах «Урядовий кур'єр», «Голос України» та розміщується на офіційній сторінці Фонду в мережі Інтернет.

Фонд не пізніше ніж за 30 днів до закінчення визначеного Законом строку ліквідації банку публікує оголошення в газетах «Урядовий кур'єр», «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет про завершення Фондом виплат гарантованої суми відшкодування.

Відшкодування коштів за вкладом в іноземній валюті відбувається в національній валюті України після перерахування суми вкладу за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації.

Виплата відшкодування здійснюється з урахуванням сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у банку.

Якщо вкладник проживає за кордоном й не може отримати особисту суму відшкодування, виплата може бути здійснена його уповноваженому представнику в Україні.

Фонд завершує виплату гарантованих сум відшкодування коштів за вкладами в день внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб запису про ліквідацію банку як юридичної особи.

Виведення неплатоспроможних банків з ринку[ред.ред. код]

Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

Національний банк України зобов'язаний прийняти рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних у разі:

  1. Не приведення банком своєї діяльності у відповідність із вимогами законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України, після віднесення його до категорії проблемних, але не пізніше ніж через 180 днів з дня визнання його проблемним;
  2. Зменшення розміру регулятивного капіталу або нормативів капіталу банку до однієї третини від мінімального рівня, встановленого законом та/або нормативно-правовими актами НБУ;
  3. Невиконання банком протягом 10 робочих днів поспіль 10-ти і більше відсотків своїх зобов'язань перед вкладниками та іншими кредиторами.

Тимчасова адміністрація запроваджується на строк, що не перевищує три місяці, а для системоутворюючих банків — шість місяців. Тимчасова адміністрація припиняється після виконання плану врегулювання або в інших випадках за рішенням виконавчої дирекції Фонду.

Під час тимчасової адміністрації не здійснюється:

1. задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, окрім зобов'язань банку щодо:

  • виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких

закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом;

  • витрат, пов'язаних із забезпеченням його операційної діяльності відповідно до частини четвертої цієї статті;
  • виплати заробітної плати, авторської винагороди, відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю працівників банку.

2. примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку;

3. нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів);

4. зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим Закономвиплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантуться Фондом.

Під час дії тимчасової адміністрації з метою забезпечення виконання зобов'язань банку щодо виплати коштів за вкладом вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників, Фонд має право надати банку цільову позику.

Протягом 30 днів з дня початку тимчасової адміністрації виконавча дирекція Фонду затверджує план врегулювання з обов'язковим дотриманням принципу найменших витрат для Фонду.

План врегулювання складається відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду. У плані врегулювання на підставі оцінки фінансового і майнового стану банку визначаються заходи щодо виведення неплатоспроможного банку з ринку в один із таких способів:

  1. Ліквідація банку з відшкодуванням з боку Фонду коштів за вкладами фізичних осіб у порядку, встановленому Законом;
  2. Ліквідація банку з відчуженням у процесі ліквідації всіх або частини його активів і зобов'язань на користь приймаючого банку;
  3. Відчуження всіх або частини активів і зобов'язань неплатоспроможного банку на користь приймаючого банку з відкликанням банківської ліцензії неплатоспроможного банку та подальшою його ліквідацією;
  4. Створення та продаж інвестору перехідного банку з передачею йому активів і зобов'язань неплатоспроможного банку і подальшою ліквідацією неплатоспроможного банку;
  5. Продаж неплатоспроможного банку інвестору.

У випадку прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації неплатоспроможного банку Фонд призначає уповноважену особу та розпочинає процедуру ліквідації неплатоспроможного банку в день отримання такого рішення.

Ліквідація банку повинна бути завершена не пізніше одного року з дня прийняття рішення про ліквідацію банку. Фонд має право прийняти рішення про продовження ліквідації банку на строк до одного року, а системоутворюючих банків — на строк до двох років.

Протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються.

Задоволення вимог кредиторів здійснюється уповноваженою особою Фонду за рахунок коштів, одержаних в результаті ліквідації та реалізації майна банку у такій черговості:

  1. Зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян;
  2. Грошові вимоги щодо заробітної плати, що виникли із зобов'язань банку перед працівниками до прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку;
  3. Вимоги Фонду, що виникли у випадках, визначених Законом, у тому числі щодо повернення цільової позики банку, наданої протягом здійснення тимчасової адміністрації;
  4. Вимоги вкладників — фізичних осіб у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом;
  5. Вимоги НБУ, що виникли в результаті зниження вартості застави, наданої для забезпечення кредитів рефінансування;
  6. Вимоги фізичних осіб, платежі яких або платежі на ім'я яких заблоковано (крім фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності);
  7. Інші вимоги, крім вимог за субординованим боргом;
  8. Вимоги за субординованим боргом.

Вимоги, не задоволені за недостатністю майна банку, вважаються погашеними.

Міжнародна діяльність[ред.ред. код]

Фонд здійснює міжнародну діяльність та підтримує контакти з міжнародними фінансовими інститутами, є учасником Міжнародної асоціації страховиків депозитів (МАСД); та Європейського форуму страховиків депозитів (ЄФСД). В рамках роботи МАСД Фонд бере участь у роботі Європейського регіонального комітету та Євразійського регіонального комітету МАСД.

Участь в міжнародних організаціях сфокусована на обміні досвідом у справі страхування депозитів, відображенні регіональних інтересів і загальних проблем шляхом спільного використання досвіду розвинутих країн, обміну інформацією та ідеями, що дає можливість Фонду активно вивчати досвід страхування депозитів розвинутих країн, розширювати і застосовувати нові інструменти страхування депозитів та підвищувати роль гарантування вкладів в системі фінансової безпеки країни.

Фондом підписано меморандуми про взаєморозуміння та співробітництво з такими страховиками депозитів іноземних держав:

  • Фонд страхування ощадних депозитів Туреччини;
  • Федеральна корпорація страхування депозитів (США);
  • Фонд банківських гарантій (Польща);
  • Агенція страхування депозитів Республіки Сербія;
  • Фонд гарантування вкладів в банках (Болгарія);
  • Державна корпорація «Агентство зі страхування вкладів» (Російська Федерація);
  • Азербайджанський фонд страхування депозитів;
  • Корейська корпорація страхування депозитів.

Термінологічний словник[ред.ред. код]

  1. Вкладник — фізична особа (крім фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката;
  2. Виведення неплатоспроможного банку з ринку — заходи, які здійснює Фонд щодо банку, віднесеного до категорії неплатоспроможних, із передачі його активів та зобов'язань, продажу неплатоспроможного банку та/або перехідного банку у спосіб, визначений цим Законом, з його ліквідації.
  3. Неплатоспроможний банк — банк, щодо якого Національний банк України прийняв рішення про віднесення до категорії неплатоспроможних у порядку, передбаченому Законом України «Про банки і банківську діяльність».
  4. План врегулювання — рішення Фонду, що визначає спосіб, економічне обґрунтування, строки та умови виведення неплатоспроможного банку з ринку.
  5. Тимчасова адміністрація — процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.
  6. Ліквідація банку — процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.
  7. Уповноважена особа Фонду — працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.
  8. Банк-агент — банк, через який Фонд здійснює виплату гарантованої суми відшкодування за вкладами відповідно до Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
  9. Кредитор банку — юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань;