Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Фонд гарантува́ння вкла́дів фізи́чних осі́б (ФГВФО;) є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Фонд є економічно самостійною установою, яка не має на меті отримання прибутку.

Основною метою діяльності Фонду є захист прав і законних інтересів вкладників банків.

Загальна інформація[ред.ред. код]

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб створено на виконання Указу Президента України № 996/98 від 10 вересня 1998 року. При цьому, початковий розмір відшкодувань становив 500 грн. Функціонування цієї інституції було врегульовано Законом України «Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб».

З 21 вересня 2012 року функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та діяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб регулюється Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі – Закон).

Відповідно до Закону основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому Законом, здійснює такі функції:

1) веде реєстр учасників Фонду;

2) акумулює кошти та здійснює контроль за повнотою і своєчасністю перерахування зборів кожним учасником Фонду;

3) інвестує кошти Фонду в державні цінні папери України;

4) здійснює випуск облігацій у порядку та за напрямами розміщення, визначеними Законом, і видачу фінансових векселів у випадках, передбачених законом про Державний бюджет України на відповідний рік;

5) здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку;

5) здійснює регулювання участі банків у системі гарантування вкладів фізичних осіб;

7) бере участь в інспекційних перевірках проблемних банків за пропозицією Національного банку України;

8) застосовує до банків та їх керівників відповідно фінансові санкції і накладає адміністративні штрафи;

9) здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку;

10) здійснює перевірки банків;

11) надає фінансову підтримку банку;

12) здійснює аналіз фінансового стану банків з метою виявлення ризиків у їхній діяльності та прогнозування потенційних витрат Фонду на виведення неплатоспроможних банків з ринку та відшкодування коштів вкладникам;

13) надає цільову позику банку для оплати витрат, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, залученням до роботи інших осіб (радників, аудиторів, юристів, оцінювачів та інших) та юридичних експертиз з питань діяльності банку;

14) здійснює заходи щодо інформування громадськості про функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, захисту прав та охоронюваних законом інтересів вкладників, підвищення рівня фінансової грамотності населення;

15) вивчає та аналізує тенденції розвитку ринку ресурсів, залучених від вкладників учасниками Фонду.

Керівні органи[ред.ред. код]

Керівними органами Фонду є адміністративна рада та виконавча дирекція.

Адміністративна рада Фондускладається із п'яти осіб і формується шляхом делегування до її складу 1-ого представника Кабінету Міністрів України (КМУ), 2-ох представників Національного Банку України (НБУ), 1-ого представника профільного комітету Верховної Ради України (ВРУ) та директора-розпорядника Фонду за посадою.

Основні повноваження адміністративної ради:

1) затверджує регламент адміністративної ради Фонду;

2) затверджує кошторис витрат Фонду;

3) затверджує стратегію розвитку Фонду та річний план його діяльності;

4) затверджує засади інвестиційної політики Фонду та щорічний інвестиційний план Фонду;

5) призначає на посаду та звільняє з посади директора - розпорядника Фонду;

6) затверджує персональний склад виконавчої дирекції Фонду за поданням директора - розпорядника Фонду;

7) погоджує рішення виконавчої дирекції про випуск облігацій або видачу фінансових векселів Фонду та напрями їх розміщення;

8) погоджує рішення виконавчої дирекції про участь Фонду в міжнародних організаціях у сфері гарантування (страхування) депозитів;

9) затверджує рішення виконавчої дирекції Фонду про встановлення спеціального збору до Фонду або диференційованих зборів до Фонду залежно від ризиків банків;

10) затверджує рішення виконавчої дирекції Фонду про залучення кредиту або безповоротної фінансової допомоги;

11) щорічно визначає аудитора для проведення аудиторської перевірки Фонду;

12) затверджує річний звіт Фонду;

13) приймає рішення про проведення позачергової аудиторської перевірки Фонду і визначає аудитора для її проведення;

14) затверджує вимоги до розкриття інформації про діяльність Фонду;

15) приймає рішення про збільшення граничного розміру відшкодування коштів за вкладами.

Виконавча дирекція Фонду складається з 5 членів. Директор — розпорядник Фонду та його заступники входять до її складу за посадою.  Персональний склад виконавчої дирекції Фонду затверджує адміністративна рада Фонду за поданням директора-розпорядника Фонду.

Виконавча дирекція здійснює управління поточною діяльністю Фонду та має, зокрема, такі повноваження:

1) приймає рішення про виключення банку з числа учасників Фонду;

2) складає проект кошторису витрат Фонду та подає його на затвердження адміністративній раді Фонду;

3) подає на затвердження адміністративній раді Фонду річний звіт Фонду;

4) скликає позачергові засідання адміністративної ради Фонду;

5) визначає структуру Фонду, затверджує положення про його структурні підрозділи;

6) приймає рішення про участь Фонду у міжнародних організаціях у сфері гарантування (страхування) депозитів з подальшим погодженням цього рішення адміністративною радою Фонду;

7) приймає рішення про матеріально-технічне та кадрове забезпечення діяльності Фонду в межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду;

8) приймає нормативно-правові акти Фонду;

9) затверджує регламент виконавчої дирекції Фонду;

10) приймає рішення щодо майна, що перебуває у сфері управління Фонду;

11) приймає рішення про залучення кредитів від небанківських фінансових установ та іноземного кредитора з подальшим затвердженням цього рішення адміністративною радою Фонду.

Виконавча дирекція Фонду має такі повноваження щодо джерел формування коштів Фонду:

1) приймає рішення про встановлення спеціального збору до Фонду або диференційованих зборів до Фонду залежно від ризиків банків;

1) приймає рішення про здійснення випуску облігацій (видачу фінансових векселів) та подає його на затвердження адміністративній раді Фонду. Такий випуск (видача) може бути здійснений виключно з метою залучення коштів Фондом або у випадках, визначених цим Законом;

3) приймає рішення про необхідність залучення кредитів Кабінету Міністрів України, Національного банку України та/або безповоротної фінансової допомоги за рахунок Державного бюджету України;

4) подає на затвердження адміністративній раді Фонду інвестиційний план Фонду;

5) приймає рішення про інвестування коштів Фонду відповідно до інвестиційного плану;

6) приймає рішення про нарахування та стягнення пені за несвоєчасне перерахування банком зборів до Фонду;

6) приймає рішення про перенесення строку сплати регулярного збору до Фонду.

Виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами:

1) визначає порядок ведення реєстру учасників Фонду;

2) визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами;

3) визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення Фондом відповідної узагальненої бази даних;

4) приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку;

5) затверджує порядок визначення банків-агентів та визначає на підставі цього порядку банків-агентів;

6) приймає рішення про оплату Фондом витрат, пов'язаних із процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду;

7) встановлює вимоги до змісту договорів банківського вкладу, договорів банківського рахунка з питань, що стосуються функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб.

Виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері регуляторної діяльності:

1) затверджує порядок проведення перевірок банків Фондом та участі працівників Фонду в інспекційних перевірках, що здійснюються Національним банком України у проблемних банках;

2) приймає рішення про здійснення планових або позапланових перевірок банків Фондом чи про участь працівників Фонду в інспекційних перевірках, що здійснюються Національним банком України у проблемних банках;

3) затверджує плани перевірок та результати їх здійснення;

4) затверджує порядок та форми подання банками звітності до Фонду;

5) приймає рішення про подання банком інформації, іншої ніж звітність.

Виконавча дирекція Фонду, у тому числі, має такі повноваження у сфері виведення неплатоспроможних банків з ринку:

1) визначає умови та порядок здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків;

2) призначає та відсторонює від виконання обов'язків уповноважену особу Фонду;

3) визначає додаткові вимоги до уповноваженої особи Фонду, правила контролю за уникненням конфлікту інтересів;

4) затверджує план врегулювання та зміни до нього;

5) погоджує умови відчуження активів і зобов'язань від неплатоспроможного банку на користь приймаючого банку, умови продажу неплатоспроможного банку інвестору або створення перехідного банку і його продажу інвестору;

6) приймає рішення про створення спеціалізованої установи;

7) ухвалює рішення про надання фінансової підтримки приймаючому банку;

8) затверджує звіт уповноваженої особи Фонду про виконання плану врегулювання і приймає рішення про припинення тимчасової адміністрації банку;

9) звертається до Національного банку України з пропозицією про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку;

10) визначає порядок складання та затверджує реєстр акцептованих вимог кредиторів;

11) затверджує результати інвентаризації майна банку та формування його ліквідаційної маси;

12) визначає порядок та способи реалізації майна банку, що ліквідується;

13) затверджує ліквідаційний баланс та звіт уповноваженої особи Фонду про завершення ліквідаційної процедури;

14) за умови недоступності вкладів у банку приймає рішення про надання цільової позики банку з метою забезпечення виплат вкладникам за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку.

Виконавча дирекція Фонду приймає рішення з інших питань, що випливають із Закону, мети діяльності Фонду, які не належать до компетенції адміністративної ради Фонду.

Участь банків у Фонді[ред.ред. код]

Учасниками Фонду є банки. Участь банків у Фонді є обов'язковою. Банк набуває статусу учасника Фонду в день отримання ним банківської ліцензії. Банк зобов'язаний сплачувати до Фонду збори, дотримуватися інших вимог Закону та нормативно-правових актів Фонду. Фонд виключає банк з числа учасників Фонду в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Дія Закону не поширюється на публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» та санаційний банк ПАТ «Родовід Банк», які не є учасниками Фонду та продовжують провадити свою діяльність у порядку, встановленому чинним законодавством.      

Джерела фінансування Фонду гарантування вкладів фізичних осіб[ред.ред. код]

з/п

Назва джерела фінансування Опис джерела фінансування
1 Початковий збір з учасників Фонду Початковий збір до Фонду сплачується банком з дня одержання банківської

ліцензії. Розмір початкового збору складає 1 відсоток від статутного капіталу банку.

2 Регулярний збір з учасників Фонду Регулярний збір сплачується

кожного кварталу. Розмір базової ставки збору становить 0,5 відсотка бази нарахування в національній валюті та 0,8 відсотка бази нарахування в іноземній валюті.

Базою нарахування є середньоарифметична за розрахунковий період сума щоденних балансових залишків на рахунках з обліку вкладів та відсотків за ними.

3 Диференційований збір з

учасників Фонду

Фонд має право встановлювати своїм нормативно-правовим актом порядок

розрахунку розміру регулярних зборів до Фонду у формі диференційованих зборів. Розрахунок розміру диференційованого збору проводиться шляхом зважування базової річної ставки збору за ступенем ризику. Розмір диференційованого збору має бути не менше розміру базової річної ставки.

4 Спеціальний збір до Фонду Фонд приймає рішення про

встановлення спеціального збору у разі, якщо поточні доходи Фонду є недостатніми для виконання ним у повному обсязі своїх зобов'язань щодо виплати відшкодування за вкладами та/або щодо обслуговування та погашення залучених кредитів.

Сума спеціального збору не має перевищувати розмір регулярного збору з учасника Фонду, сплаченого за попередній рік.

5 Доходи, одержані від інвестування коштів Фонду в державні цінні папери

України

Фонд здійснює

інвестиційну діяльність на засадах затвердженого адміністративною радою Фонду інвестиційного плану виходячи з потреб забезпечення виконання функцій Фонду.

6 Кредити, залучені від Національного банку України У разі виникнення

тимчасового дефіциту ліквідності Фонд має право звернутися до Національного банку України за отриманням кредиту. 

7 Неустойка (штрафи, пеня), що стягується відповідно до Закону  Банк за несвоєчасну або

неповну сплату зборів до Фонду сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від розміру неперерахованої суми за кожний день прострочення (включаючи день сплати).

8 Кошти з Державного бюджету України Для виконання покладених

на нього функцій Фонд має право отримати кредит або внесок держави на безповоротній основі у вигляді коштів або облігацій внутрішньої державної позики на відповідний рік у разі, якщо з початку року обсяг коштів Фонду, що можуть бути використані Фондом на виплати гарантованої суми відшкодування вкладникам коштів за вкладами згідно з Законом та надання фінансової допомоги приймаючому банку, зменшується більше ніж на 70 відсотків.

9 Кошти, отримані від виконання заходів, передбачених планом врегулювання,

зокрема від продажу неплатоспроможного банку або перехідного банку, ліквідації банку

Ціна продажу

неплатоспроможного або перехідного банку  визначається за результатами відкритого конкурсу, проведеного відповідно до нормативно-правових актів Фонду. Результати конкурсу мають відповідати принципу виведення неплатоспроможного банку з ринку найменш витратним способом. Кошти від продажу неплатоспроможного або перехідного банку спрямовуються на поповнення коштів Фонду.

10

Інші джерела фінансування

1) доходи, одержані у вигляді процентів, нарахованих Національним банком України за залишками коштів на рахунках Фонду, відкритих в Національному банку України;

2) кошти, що були внесені Національним банком України в розмірі 20 мільйонів гривень на день створення Фонду;

3) доходи від надання фінансової підтримки приймаючому банку;

4) благодійні внески, гранти, технічна допомога, у тому числі від іноземних осіб;

5) доходи від цільової позики, наданої банку для виконання зобов'язань щодо виплати коштів за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників.

6) доходи від цільової позики, наданої банку для оплати витрат, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, залученням до роботи інших осіб (радників, аудиторів, юристів, оцінювачів та інших) та юридичних експертиз з питань діяльності банку;

7) кредити, залучені від небанківських фінансових установ та іноземних кредиторів;

8) доходи, отримані від надання позики на умовах субординованого боргу приймаючому банку;

9) гарантійні внески, перераховані учасниками відкритого конкурсу у випадках, передбачених цим Законом;

10) кошти, залучені Фондом шляхом випуску облігацій та/або видачі фінансових векселів Фонду

Кошти Фонду можуть формуватися з інших джерел, не заборонених законодавством України.

Умови гарантування коштів за вкладами[ред.ред. код]

Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Фонд гарантує кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Вклади гарантуються окремо у кожному із банків. У разі розміщення декількох вкладів в одному банку, гарантується сума всіх вкладів, але не більше визначеного законодавством розміру.

Фонд гарантує відшкодування коштів за вкладом, який вкладник має в банку, що в подальшому реорганізувався шляхом перетворення, на тих самих умовах, що і до реорганізації.

Згідно з  Законом сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень.  Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. 

З моменту заснування Фонду гарантована сума збільшувалась 11 разів і зросла у 400 разів.

Дата Розмір відшкодування

грн.

09.1998 500
10.2001 1200
01.2003 1500
10.2003 2000
03.2004 3000
20.04.2004 5000
18.02.2006 8000
05.06.2006 15000
26.02.2007 25000
11.09.2007 50000
31.10.2008 150000
21.08.2012 200000

Кошти, що Фонд не відшкодовує[ред.ред. код]

1)   передані банку в довірче управління;

2)   за вкладом у розмірі менше 10 гривень;

3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника;

4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік;

5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб'єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік;

6) розміщені на вклад власником істотної участі банку;

7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку;

8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань;

9) за вкладами у філіях іноземних банків;

10) за вкладами у банківських металах;

11) розміщені на рахунках юридичних осіб та фізичних осіб-суб’єктів підприємницької діяльності.

Виведення неплатоспроможних банків з ринку[ред.ред. код]

Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

Національний банк України зобов'язаний прийняти рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних у разі:

1) не приведення банком своєї діяльності у відповідність із вимогами законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України, після віднесення його до категорії проблемних, але не пізніше ніж через 180 днів з дня визнання його проблемним;

2) зменшення розміру регулятивного капіталу або нормативів капіталу банку до однієї третини від мінімального рівня, встановленого законом та/або нормативно-правовими актами Національного банку України;

3) невиконання банком протягом 10 робочих днів поспіль 10-и і більше відсотків своїх зобов'язань перед вкладниками та іншими кредиторами.

4) одноразове  грубе  або  систематичне порушення  банком законодавства  у  сфері готівкового обігу, запобігання та протидії легалізації  (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, що створює загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку.

Тимчасова адміністрація запроваджується на строк, що не перевищує три місяці, а для системно важливих банків - шість місяців. За обґрунтованих підстав зазначені строки можуть бути одноразово продовжені на строк до одного місяця. Тимчасова адміністрація припиняється після виконання плану врегулювання або в інших випадках за рішенням виконавчої дирекції Фонду.

Протягом 30 днів з дня початку тимчасової адміністрації виконавча дирекція Фонду затверджує план врегулювання з обов`язковим дотриманням принципу найменших витрат для Фонду. Одночасно Фонд проводить пошук потенційних інвесторів, що можуть бути залучені до виведення неплатоспроможного банку.

План врегулювання складається відповідно до вимог, встановлених актами Фонду. У плані врегулювання на підставі оцінки фінансового і майнового стану банку, а також на підставі отриманих заявок від потенційних інвесторів визначаються заходи щодо виведення неплатоспроможного банку з ринку в один із таких способів:

1. Ліквідація банку з відшкодуванням з боку Фонду коштів за вкладами фізичних осіб. 

У разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію неплатоспроможного банку Фонд призначає уповноважену особу Фонду та розпочинає процедуру ліквідації неплатоспроможного банку в день отримання такого рішення.

Ліквідація банку повинна бути завершена не пізніше одного року з дня прийняття рішення про ліквідацію банку. Фонд має право прийняти рішення про продовження ліквідації банку на строк до одного року, а системно важливих банків на строк до двох років з можливістю повторного продовження на строк до одного року.

2. Ліквідація банку з відчуженням у процесі ліквідації всіх або частини його активів і зобов'язань на користь приймаючого банку.

Цей спосіб виведення неплатоспроможного банку з ринку передбачає відкликання Національним банком України банківської ліцензії неплатоспроможного банку, передачу кваліфікованому інвестору-банку (приймаючому банку) всіх або частини активів і зобов'язань неплатоспроможного банку не пізніше строку початку здійснення виплат гарантованих сум відшкодування вкладникам неплатоспроможного банку, з подальшим припиненням неплатоспроможного банку як юридичної особи (ліквідацією). Наступного дня після затвердження виконавчою дирекцією Фонду плану врегулювання, яким передбачено ліквідацію неплатоспроможного банку з відчуженням у процесі ліквідації всіх або частини його активів і зобов'язань на користь приймаючого банку, Фонд вносить до Національного банку України пропозицію про прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію такого банку.

У день отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку Фонд призначає уповноважену особу Фонду на ліквідацію банку та розпочинає процедуру ліквідації неплатоспроможного банку.

У разі неможливості виконати даний спосіб виведення неплатоспроможного банку з ринку виконавча дирекція Фонду приймає рішення про зміну способу врегулювання неплатоспроможного банку на ліквідацію банку з відшкодуванням з боку Фонду коштів за вкладами фізичних осіб шляхом внесення змін до плану врегулювання та починає здійснювати відшкодування вкладів вкладникам у межах гарантованої суми.

3. Відчуження всіх або частини активів і зобов'язань неплатоспроможного банку на користь приймаючого банку з відкликанням банківської ліцензії неплатоспроможного банку та подальшою його ліквідацією.

Фонд відповідно до плану врегулювання забезпечує здійснення відчуження всіх або частини активів і зобов'язань неплатоспроможного банку на користь приймаючого банку на підставі позитивного висновку Національного банку України щодо фінансового стану приймаючого банку та його спроможності виконати зобов'язання перед вкладниками і кредиторами.

Фонд складає реєстр активів і зобов'язань, що підлягають відчуженню. Зобов'язання залишаються при їх передачі у валюті зобов'язання на дату укладення договору. Під час відчуження зобов'язань Фонд має забезпечити неупереджене ставлення до всіх кредиторів неплатоспроможного банку, при цьому зобов'язання банку за вкладами фізичних осіб, гарантованими Фондом, мають найвищий пріоритет і не можуть бути відчужені частково.

Приймаючий банк, визначений за результатами проведення конкурсу (аукціону) у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Фонду, надає письмове зобов'язання щодо прийняття на його користь активів і зобов'язань.

При виведенні неплатоспроможного банку з ринку активи і зобов'язання неплатоспроможного банку передаються приймаючому банку за ціною, визначеною Фондом за результатами відкритого конкурсу, проведеного відповідно до нормативно-правових актів Фонду, з дотриманням принципу виведення неплатоспроможного банку з ринку найменш витратним способом.

Фонд зобов'язаний повідомити боржників і кредиторів про передачу активів і зобов'язань приймаючому банку шляхом розміщення узагальненої інформації на офіційних сайтах Фонду, неплатоспроможного банку, приймаючого банку. Кожний боржник та/або кредитор може отримати інформацію щодо себе у приміщенні неплатоспроможного та приймаючого банку.

Фонд наступного дня після завершення відчуження активів і зобов'язань подає Національному банку України пропозицію про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію неплатоспроможного банку.

4. Створення та продаж інвестору перехідного банку з передачею йому активів і зобов'язань неплатоспроможного банку і подальшою ліквідацією неплатоспроможного банку.

Фонд на підставі плану врегулювання приймає рішення про утворення перехідного банку із передачею всіх або частини активів і зобов'язань неплатоспроможного банку. Перехідний банк утворюється у формі публічного акціонерного товариства.

Перехідний банк провадить свою діяльність у порядку та в межах вимог, встановлених для цього банку нормативно-правовими актами Фонду.

Створення, реєстрація випуску акцій, державна реєстрація юридичної особи та видача банківської ліцензії перехідному банку здійснюються за спрощеною процедурою, яка визначається спільно Фондом, Національним банком України та Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку здійснює реєстрацію випуску акцій перехідного банку з дня подання письмового клопотання Фонду про реєстрацію випуску акцій перехідного банку разом з комплектом реєстраційних та установчих документів перехідного банку.

Національний банк України видає перехідному банку банківську ліцензію після державної реєстрації юридичної особи протягом одного дня з дня отримання повного пакета документів.

Фонд здійснює продаж перехідного банку інвестору, визначеному за результатами проведення конкурсу (аукціону) у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Фонду.

Переможцем конкурсу (аукціону) є інвестор, який запропонував найкращу ціну та, за потреби, взяв на себе зобов'язання здійснити приєднання (злиття) перехідного банку до існуючого платоспроможного банку.

Ціна продажу перехідного банку визначається за результатами конкурсу, проведеного відповідно до нормативно-правових актів Фонду. Результати конкурсу мають відповідати принципу виведення неплатоспроможного банку з ринку найменш витратним способом.

Перехідний банк у порядку правонаступництва набуває всіх прав за переданими йому активами (включаючи права за договорами забезпечення), а також набуває обов'язків боржника за вимогами кредиторів (вкладників) за переданими зобов'язаннями без необхідності внесення змін до відповідних договорів.

Банк втрачає статус перехідного після виконання інвестором усіх умов договору купівлі-продажу акцій перехідного банку.

Фонд подає Національному банку України пропозицію про ліквідацію неплатоспроможного банку не пізніше дня, наступного за днем передачі активів та зобов'язань перехідному банку.

Фонд зобов'язаний здійснити продаж перехідного банку протягом трьох місяців з дня його створення, а у випадку утворення перехідного банку відповідно до частини 18 статті 42 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»  протягом одного року з можливістю продовження строку до одного року.

Якщо протягом зазначених строків перехідний банк не продано інвестору, Фонд має право передати активи та зобов'язання такого банку іншому перехідному банку або не пізніше дня, наступного за днем закінчення встановленого строку, вносить Національному банку України пропозицію про ліквідацію такого банку. Передача активів та зобов'язань здійснюється без необхідності отримання висновку Національного банку України щодо фінансового стану перехідного банку як приймаючого банку та без надання фінансової підтримки з боку Фонду.

Національний банк України приймає рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку не пізніше ніж через три дні з дня отримання подання Фонду, підготовленого відповідно до вимог Національного банку України.

Фонд зобов'язаний забезпечити контроль за діяльністю перехідного банку до дня втрати ним статусу перехідного. Фонд зобов'язаний забезпечити відповідне корпоративне управління, звітність та контроль, а також безперебійну операційну діяльність та виконання усіх чинних зобов'язань перехідного банку до дня його продажу.

Фонд з метою контролю за процесом виконання інвестором договору купівлі-продажу акцій перехідного банку призначає з числа своїх працівників куратора такого банку.

5. Продаж неплатоспроможного банку інвестору.

Продаж неплатоспроможного банку уповноваженою особою Фонду інвестору потребує отримання інвестором погодження Національного банку України набуття істотної участі в банку, а також дозволу Антимонопольного комітету України на здійснення узгоджених дій.

Продаж банку здійснюється на підставі договору купівлі-продажу акцій (паїв) банку.

Інвестор до укладення договору купівлі-продажу акцій неплатоспроможного банку зобов'язаний подати до Фонду план заходів з приведення неплатоспроможного банку у відповідність із вимогами банківського законодавства України.

Ціна продажу неплатоспроможного банку визначається за результатами відкритого конкурсу, проведеного відповідно до нормативно-правових актів Фонду. Результати конкурсу мають відповідати принципу виведення неплатоспроможного банку з ринку найменш витратним способом. Кошти від продажу неплатоспроможного банку спрямовуються на поповнення коштів Фонду.

Інвестор зобов'язаний привести діяльність банку у відповідність з вимогами законодавства України щодо дотримання нормативів капіталу та ліквідності протягом одного місяця з дня укладення договору купівлі-продажу.

Фонд наступного дня після реєстрації прав власності на акції неплатоспроможного банку в депозитарній системі припиняє тимчасову адміністрацію у такому банку.

Розрахунки з вкладниками неплатоспроможних банків[ред.ред. код]

Розрахунки з вкладниками неплатоспроможного банку з тимчасовою адміністрацією.[ред.ред. код]

Під час тимчасової адміністрації виплати коштів здійснює банк в межах граничного розміру відшкодування, за договорами, строк дії яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників.

З метою забезпечення виконання зобов’язань неплатоспроможного банку з виплати коштів вкладникам за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників, Фонд має право надати банку цільову позику. Зазначені виплати здійснюються банком в межах гарантованої суми відшкодування в національній валюті України за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації.

Розрахунки з вкладниками неплатоспроможних банків за рахунок цільової позики Фонду мають розпочатися не пізніше першого місяця з дати запровадження у неплатоспроможному банку тимчасової адміністрації, а для системно важливих банків – не пізніше двох місяців.

Виплата коштів здійснюється за списками вкладників, які формує уповноважена особа Фонду на тимчасову адміністрацію. Інформація про виплати розміщується на сайті Фонду і банку.

Розрахунки з вкладниками банку під час ліквідації неплатоспроможного банку[ред.ред. код]

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду  станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів вкладникам, їх представникам та спадкоємцям у національній валюті України в готівковій або безготівковій формі не пізніше семи днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Фонд здійснює виплату гарантованих сум відшкодування через банки-агенти.  Інформація про початок виплат та банк-агент публікується Фондом  в газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та розміщується на офіційній сторінці Фонду в мережі Інтернет.

Фонд не пізніше ніж за 30 днів до закінчення визначеного Законом строку ліквідації банку публікує оголошення в газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет про завершення Фондом виплат гарантованої суми відшкодування.

Відшкодування коштів за вкладом в іноземній валюті відбувається в національній валюті України після перерахування суми вкладу за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації.

Виплата відшкодування здійснюється з урахуванням сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у банку.

Якщо вкладник проживає за кордоном й не може отримати особисто суму відшкодування, виплата може бути здійснена його уповноваженому представнику в Україні.

Фонд завершує виплату гарантованих сум відшкодування коштів за вкладами в день внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб запису про ліквідацію банку як юридичної особи.

Порядок пред’явлення кредиторських вимог до банку[ред.ред. код]

Кредиторами банку є юридичні або фізичні особи, які мають документально підтверджені вимоги до банку (боржника) щодо його майнових зобов'язань.

Протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються.

Вимоги, які надійшли після закінчення встановленого строку, вважатимуться погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.

Кредиторські вимоги пред’являються у формі заяви та направляються на ім’я уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку.

Заява пишеться в довільній формі із зазначенням: П.І.Б, паспортних даних, реєстраційного номера облікової картки платника податків, дати та підпису особи/найменування організації (установи), організаційно-правової форми власності організації (установи), коду за ЄДРПОУ, П.І.Б керівника, дати та підпису керівника.

На підставі отриманих кредиторських вимог уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку формує загальний реєстр акцептованих вимог кредиторів, визначає суми заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення.

Після формування реєстру акцептованих вимог кредиторів, його затверджує виконавча дирекція Фонду. Протягом 20 днів з дня затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів уповноважена особа Фонду сповіщає кредиторів про акцептування їх вимог шляхом розміщення повідомлення на офіційній сторінці в мережі Інтернет Фонду, на сторінці неплатоспроможного банку, а також у приміщеннях такого банку в доступному для відвідувачів місці.

Задоволення вимог кредиторів здійснюється уповноваженою особою Фонду за рахунок коштів, одержаних в результаті ліквідації та реалізації майна банку у такій черговості:

1) зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян;

2) грошові вимоги щодо заробітної плати, що виникли із зобов'язань банку перед працівниками до прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку;

3) вимоги Фонду, що виникли у випадках, визначених Законом, у тому числі щодо повернення цільової позики банку, наданої протягом здійснення тимчасової адміністрації;

4) вимоги вкладників - фізичних осіб у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом;

5) вимоги Національного банку України, що виникли в результаті зниження вартості застави, наданої для забезпечення кредитів рефінансування;

6) вимоги фізичних осіб, платежі яких або платежі на ім'я яких заблоковано (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності);

7) інші вимоги, крім вимог за субординованим боргом;

8) вимоги за субординованим боргом.

Вимоги, не задоволені за недостатністю майна банку, вважаються погашеними.

Міжнародна діяльність[ред.ред. код]

Фонд здійснює міжнародну діяльність та підтримує контакти з міжнародними фінансовими інститутами, є учасником Міжнародної асоціації страховиків депозитів (МАСД); та Європейського форуму страховиків депозитів (ЄФСД). В рамках роботи МАСД Фонд бере участь у роботі Європейського регіонального комітету та Євразійського регіонального комітету МАСД.

Участь в міжнародних організаціях сфокусована на обміні досвідом у справі страхування депозитів, відображенні регіональних інтересів і загальних проблем шляхом спільного використання досвіду розвинутих країн, обміну інформацією та ідеями, що дає можливість Фонду активно вивчати досвід страхування депозитів розвинутих країн, розширювати і застосовувати нові інструменти страхування депозитів та підвищувати роль гарантування вкладів в системі фінансової безпеки країни.

Фондом підписано меморандуми про взаєморозуміння та співробітництво з такими страховиками депозитів іноземних держав:

  • Фонд страхування ощадних депозитів Туреччини;
  • Федеральна корпорація страхування депозитів (США);
  • Фонд банківських гарантій (Польща);
  • Агенція страхування депозитів Республіки Сербія;
  • Фонд гарантування вкладів в банках (Болгарія);
  • Державна корпорація «Агентство зі страхування вкладів» (Російська Федерація);
  • Азербайджанський фонд страхування депозитів;
  • Корейська корпорація страхування депозитів;
  • Агентство захисту депозитів Киргизької Республіки.

Термінологічний словник[ред.ред. код]

1) Вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката;

2) Виведення неплатоспроможного банку з ринку - заходи, які здійснює Фонд стосовно банку, віднесеного до категорії неплатоспроможних, щодо виведення його з ринку одним із способів, визначених статтею 39 Закону;

3) Неплатоспроможний банк - банк, щодо якого Національний банк України прийняв рішення про віднесення до категорії неплатоспроможних у порядку, передбаченому Законом України "Про банки і банківську діяльність".

4) План врегулювання - рішення Фонду, що визначає спосіб, економічне обґрунтування, строки та умови виведення неплатоспроможного банку з ринку.

5) Тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

6) Ліквідація банку - процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

7) Уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

8) Банк-агент - банк, через який Фонд здійснює виплату гарантованої суми відшкодування за вкладами відповідно до Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

9) 'Кошти, розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні ''- кошти, розміщені фізичною особою на вклад:

  • що не відповідає умовам публічного договору;
  • на більш сприятливих договірних умовах за рішенням окремих посадових осіб банку та/або органів управління банку, не наділених повноваженнями на встановлення таких

індивідуальних умов договору;

10) Недоступність вкладів - неможливість отримання вкладником під час виведення неплатоспроможного банку з ринку вкладу, включаючи відсотки за ним, протягом семи робочих днів з дня закінчення строку дії договору (або з дня запровадження тимчасової адміністрації, якщо договір закінчився до цієї дати) або з дня вимоги (за вкладами на вимогу, за поточними чи картковими рахунками), здійсненої протягом дії тимчасової адміністрації;

11) Продаж банку - продаж всіх акцій перехідного банку або неплатоспроможного банку.