Фрідріх Леопольд Прусський (1895–1959)

Фрідріх Леопольд Прусський
нім. Friedrich Leopold von Preußen
Принц Фрідріх Леопольд (в окулярах) під час процесу Дахау (1945).
Народився	27 серпня 1895(1895-08-27) Берлін, Німецька імперія
Помер	27 листопада 1959(1959-11-27) (64 роки) або 27 листопада 1954(1954-11-27) (59 років) Лугано, Тічино, Швейцарія
Діяльність	художник
Військове звання	Лейтенант
Батько	Фрідріх Леопольд Прусський
Мати	Луїза Софія Ауґустенбурзька
Брати, сестри	Фрідріх Карл Прусський, Фрідріх Сигізмунд Прусський і Вікторія Маргарита Пруська
Нагороди	Орден Чорного орла Великий Хрест ордена Червоного орла Орден Червоного орла 1-го ступеня Великий командор ордена дому Гогенцоллернів Орден Заслуг герцога Петра-Фрідріха-Людвіга Почесний хрест (Ройсс) Кавалер Великого хреста ордена «Святий Олександр» Почесний хрест ветерана війни
Медіафайли у Вікісховищі

Принц Франц Йозеф Оскар Ернст Патрік Фрідріх Леопольд Прусський (нім. Franz Joseph Oskar Ernst Patrick Friedrich Leopold Prinz von Preußen; 27 серпня 1895, Берлін, Німецька імперія — 27 листопада 1959, Лугано, Швейцарія) — німецький художник, колекціонер і дилер творів мистецтва.

Біографія

Візантійське тондо, продане принцом Роберту Вудсу Бліссу.

Молодший син принца Фрідріха Леопольда Прусського і його дружини Луїзи Софії. В 1906 році зарахований в 1-й піший гвардійський полк. Захоплювався малюванням, в 1912 році почав брати уроки живопису і малювання з натури у відомого художника Карла Гагемайстера. На початку Першої світової війни вступив в армію, проте дуже швидко був демобілізований через погане здоров'я. В жовтні 1915 року почав вивчати живопис в мюнхенській Академії витончених мистецтв, а також збирати твори мистецтва. В 1917 році через пристрасну купівлю антикваріату вліз у великі борги Міністерство королівського дому розпочало проти принца розслідування, щоб визнати його недієздатним і поставити під опіку. Після численних судових слухань в серпні 1918 року Міністерство припинило розслідування.

В міжвоєнний період проживав в батьковому замку Глініке зі своїм другом і секретарем бароном Фрідріхом Черріні де Монте Варкі (1895–1985), разом з яким активно колекціонував і продавав твори мистецтва, а також автографи свого прадіда принца Карла. В 1937 році продав американському дипломату Роберту Вудсу Бліссу, одному із своїх найкращих клієнтів, візантійське імператорське тондо XII століття з двору монастиря Глініке; станом на вересень 2021 року тондо знаходиться в маєтку Бліссів Дамбертон-Окс. В 1939 році замок Глініке був проданий, тому Фрідріх Леопольд і Черріні переїхали в маєток Імлау біля Верфена, який належав принцу. Фрідріх Леопольд вивіз із замку частину своєї колекції і заповів її Черріні, а решту, яка залишилась в замку — Фонду прусських палаців і садів Берліна-Бранденбурга. 10 вересня 1940 року Потсдамський земельний суд засудив принца і Черріні до великих штрафів за продаж імператорського тондо.

25 травня 1944 року Фрідріх Леопольд і Черріні були заарештовані за прослуховування ворожих радіопередач, а 11 вересня їх доставили в концтабір Дахау. В квітні 1945 року принц був в групі в'язнів, яких службовці СС доставили в Південний Тіроль, де вони згодом були звільнені спочатку німецькими солдатами під командуванням гауптмана Віхарда фон Альвенслебена, а потім — солдатами 5-ї американської армії. 19 червня повернувся в Імлау. В тому ж році виступав свідком на першому процесі над службовцями Дахау. Після процесу оселився в Швейцарії і більше не повертався в Німеччину.

Нагороди

• Орден Чорного орла (1905)
• Орден Червоного орла
  • 1-го класу з короною
  • великий хрест
• Орден Корони (Пруссія) 1-го класу
• Королівський орден дому Гогенцоллернів, великий командорський хрест
• Орден Заслуг герцога Петра-Фрідріха-Людвіга, почесний великий хрест
• Почесний хрест (Ройсс) 1-го класу з короною
• Орден «Святий Олександр», великий хрест (Третє Болгарське царство)
• Почесний хрест ветерана війни

Галерея

• 
  Принц Фрідріх Леопольд у військовій формі (1914).
• 
  Принц Фрідріх Леопольд в мантії кавалера ордена Чорного орла (1914).
• 
  Реєстраційна картка принца як в'язня Дахау.

Література

• Karl Friedrichs: Der Entmündigungsstreit im Königlichen Hause. In: Deutsche Juristen-Zeitung, 22 (1917), Sp. 988–991; Digitalisat (PDF) Digitalisat [Schluss] (PDF)
• Andreas Pretzel, Volker Weiß: Ohnmacht und Aufbegehren: Homosexuelle Männer in der frühen Bundesrepublik. Männerschwarm Verlag; (Oktober 2010), S. 49–50.
• Peter Koblank: Die Befreiung der Sonder- und Sippenhäftlinge in Südtirol, Online-Edition Mythos Elser, 2006.
• Volker Koop: In Hitlers Hand. Sonder- und Ehrenhäftlinge der SS. Böhlau, Köln/Weimar/Wien 2010, ISBN 978-3-412-20580-5.