Хроматографія
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Хроматографія (з грецьк. хромо-колір, графо-пишу ) – високоефективний фізико-хімічний метод розділення і аналізу, в якому речовина розподіляється між двома фазами: рухомою і нерухомою.
Зміст |
[ред.] Історія
В 1850 році в роботах німецького хіміка Рунге було описано процес розділення фарбників методом фронтальної проявки на папері. Знайдені й інші роботи аналогічного характеру. Проте досліди Рунге й інших вчених не склали наукової дисципліни.
Засновником хроматографії вважають російського вченого Михайла Семеновича Цвєта. Відкриття хроматографії відноситься до періоду завершення М.С. Цвєтом магістрської дисертації в Петербурзі (1900-1902) і першого періоду роботи в Варшавському унверситеті (1902-1903). Більша частина роботи була зроблена ним в Петербурзі в Ботанічній лабораторії Академії наук, а в Варшаві проведені остаточні досліди і обдумані отримані результати. Ця дисертація була присвячена питанням хіміко-фізичної будови хлорофільного зерна і в ній вже є зачатки хроматографічного методу.
Хроматографію спочатку використовували дуже рідко, вона зявилась занадто рано. Прихований період хроматографії тривав приблизно 20 років, причому протягом цього періоду зявилась лиш невелика кількість про різноманітні застосування цього методу.
Прихований період хроматограффії закінчився в 1931 році, після того як Е.Ледерер прочитав зроблений Вільштетером рукописний переклад книги М.С. Цвєта на німецьку мову, провів хроматографічне розділення каротинів. З тих пір хроматографію почали широко використовувати в ботанічних і біохімічних лабораторіях.
Важливим етапом стало відкриття Н. А. Ізмайловим і М. С. Шрайбер методу хроматограффії в тонкому шарі в 1938 році в Харківському хіміко-фармацевтичному інституті. Подальшим важливим в розвитку хроматограффії стало відкриття Мартіном і Сингом в 1940 році варіанту рідинної розподільної хроматограффії на прикладі розділення похідних амінокислот на колонці, заповненій силікагелем, насиченим водою, з використанням хлороформа в якості розчинника.
За відкриття розподільного варіанту хроматограффії Мартін і Синг в 1952 році отримали Нобелівську премію.
[ред.] Класифікація хроматографічних методів
[ред.] Варіанти хроматографії за фазовим станом
[ред.] Варіанти хроматографії за характером взаємодії
[ред.] Варіанти хроматографії за способом проведення
