Хрістофер II (король Данії)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Хрістофер II
Christoffer
Christoffer II af Danmark.JPG
Король Данії
Початок правління: 1320
Кінець правління: 1332
Попередник: Ерік VI
Наступник: Вальдемар IV
Дата народження: 29 вересня 1276(12760929)
Дата смерті: 02 серпня 1332
Місце смерті: Лоланд
Дружина: Еуфімія Гріффін
Діти: 3 сини та 1 донька
Династія: Естрідсени
Батько: Ерік V
Мати: Агнес Асканія

Санчо III Великий (*29 вересня 1276 — †2 серпня 1332) — король Данії у 13201326 та 13291332 роках.

Життєпис[ред.ред. код]

Походив з династії Естрідсенів. Син Еріка V, короля Данії, та Агнес Асканії.

Після смерті батька у 1286 році повсякчас інтригував проти старшого брата короля Еріка VI. У 1289 році отримує титул герцога Лоланда та Фальстера. Втім у 1301 році позбавляється цього титулу. Проте у 1303 стає герцогом Естонії (до 1307 року). У 1307 році отримує титул герцога Галанда. У 1313 році підтримав повстання селян в Ютланді, сподіваючись скинути короля, проте Хрістофер зазнав поразки й у 1315 році вимушений був тікати з Данії. Того ж року з країни були вислані прихильники Хрістофера, які готували змову проти Еріка VI.

Після смерті у 1319 році Еріка VI магнати, церковники та шляхта на тінзі у Виборзі обирають у 1320 році новим королем Хрістофера, який повертається до Данії. Водночас новий король дав клятву консультуватися з усіх питань внутрішньої та зовнішньої політики з магнатами. Судова система опинилася під контролем знаті.

Незабаром Хрістофер II відновив загарбницьку політику попередника: захопив Росток. Втім це остаточно підірвало фінанси королівства. Спалахнуло повстання в Ютландії, Зеландії та о. Фюн. Його син Ерік виступив проти повсталих, але зазнав поразки й потрапив у полон. Зрештою у 1326 році Хрістофер II вимушений був тікати з країни.

Він набрав німецьких найманців, з якими вдерся до Данії, проте був розбитий, й вдруге змушений був тікати до Німеччини. Тоді він звернувся до Любеку, магістрат якого в обмін на майбутні привілеї надав допомогу. У 1329 році його підтримав й Іоган III, граф Гольштейн-Пльонський. Після цього розпалася громадянська війна з Вальдемаром III, яка завершилася угодою Хрістофера II з прихильниками Вальдемара. Втім у 1331 році король зазнав поразки при Даневірке від Герхарда III, графа Гольштейн-Рендсборзького. Після цього Хрістофер втік до о. Лоланда. На момент смерті Хрістофера II практично усе королівство було закладено різним північнонімецьким графам та містам, фактично данська держава перестала існувати. Після смерті Хрістофера II не було проведено виборів нового короля. Це відбулося лише у 1340 році.

Родина[ред.ред. код]

Дружина — Еуфімія (1285–1330), донька Богуслава IV Гріффіна, герцога Померанії

Діти:

  • Маргарет (1305–1340), дружина Людвига V Вітельсбаха, герцога Баварії
  • Ерік (1307–1331)
  • Оттон (1310—після 1347), герцог Лоланда та Естонії
  • Агнес (1312)
  • Хейльвіг (1315)
  • Вальдемар (1320–1375)

Джерела[ред.ред. код]

  • Aksel E. Christensen: Kongemagt og Aristokrati. Epoker i middelalderlig dansk statsopfattelse indtil unionstiden; Akademisk Forlag, 1976; ISBN 87-500-1663-6
  • Thelma Jexlev: Christoph II. In: Lexikon des Mittelalters (LexMA). Band 2, Artemis & Winkler, München/Zürich 1983, ISBN 3-7608-8902-6, Sp. 1936–1937.