Хінне дерево

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Хінне дерево
Cinchona pubescens
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти (Eudicots)
Підклас: Айстериди (Asterids)
Порядок: Тирличецвіті (Gentianales)
Родина: Маренові (Rubiaceae)
Рід: Хінне дерево (Cinchona)
Види
Біля 40 видів, див. текст
Посилання
ITIS logo.jpg ITIS: 500204
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 4345
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Cinchona

Хінне дерево (Cinchona) — рід рослин родини маренових (Rubiaceae). Рід названий (Ліннеєм в 1742 році на честь графині Кінчон (в іншій транскрипції Хінхон), дружини віце-короля Перу, яка в 1638 році була вилікувана від лихоманки корою хінного дерева. Відомо близько 40 видів.

Це стрункі вічнозелені дерева заввишки 10—15 м (рідше до 25 м). Листя крупне шкірясте, цільнокрайнє, супротивне. Здалека хінне дерево нагадує звичайну вільху, тільки листя у нього блискучіше, а вся крона має трохи рожевий відтінок. Рожеві, червоні або жовто-білі запашні трубчасті квітки зібрані в густі мітелки на кінцях гілок. Плід — яйцевидна або довгаста коробочка, що містить крилате насіння.

Високе хінне дерево з рожевим листям росте на неприступних, стрімких схилах гір Анд[1]. В наш час хінне дерево поширене в усіх тропічних країнах.

Історія[ред.ред. код]

Європейці, які захопили тропічні країни, масами вмирали від малярії. Тільки в 1633 році дізналися, що перуанські індіанці виліковуються від малярії корою якогось дерева. Цією корою вилікувалася від малярії і перша європейська жінка, що жила в Перу, — Хінхон. На честь її і назвали це дерево «хінхона», або «хіна»[1].

Кора хінного дерева врятувала життя багатьох європейців, які оселилися в тропічних країнах. Особливо лютувала малярія на Яві. Але уряд Перу, де в лісах росли хінні дерева, під страхом смертної кари заборонив вивозити деревця, живці та насіння хінного дерева[1].

Спроба французького вченого Кондаміна, що вивчав в Америці каучук, вивезти саджанці хінного дерева не вдалося[1].

Голландці умовили німецького ботаніка Хассекарла поїхати до Південної Америки за підробленим паспортом на ім'я Мюллера[1]. Тільки в 1854 році, з ризиком для життя, піддаючись небезпечним переслідуванням, втративши одну руку, Хассекарл зібрав сіянці і насіння хінного дерева і переправив їх на спеціально посланий голландцями військовий крейсер[1]. Деревця і насіння були доставлені на острів Ява, де голландці розбили великі плантації хінного дерева, відібравши землю у яванців[1]. Так було викрадено хінне дерево. Через деякий час і англійським «викрадачам цінних дерев» вдалося вивезти з Перу до Індії насіння хінного дерева[1].

Кора Cinchona officinalis

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г д е ж и (рос.) Верзилин Николай Михайлович По следам Робинзона. Сады и парки мира. — Л.: Детская литература., 1964. — 576с.
Листок дуба Це незавершена стаття з ботаніки.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.