Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Центральнокита́йський фро́нт (яп. 【中支那方面軍】) — вище оперативно-стратегічне об'єднання збройних сил Японської імперії, фронт Імперської армії Японії. Сформований 7 листопада 1937 року для участі в японсько-китайській війні. Штаб командування фронту розташовувався в м. Шанхай, Китай. Підпорядковувався Генеральному штабу Збройних сил Японії. Керував діями японських військ у Центральному Китаї. Припинив існування 14 лютого 1938 року після здобуття Нанкіну. На базі фронту було сформовано Центральнокитайську експедиційну армію. Брав участь у японсько-китайській війні (1937–1945).
Командири фронту:
- генерал-лейтенант Ямашіта Томоюкі (1 липня 1942 — 26 вересня 1944)[1];
Голова штабу фронту:
Збройні сили Японії під час Другої світової війни |
---|
| Управління: |
|
---|
| Головне командування оборони: |
|
---|
| Структури оборони 1945: |
|
---|
| Групи армій: |
|
---|
| Фронти: |
|
---|
| Найбільші бойові операції: |
|
---|
|