Цзя Сян

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Цзя Сян
Yanghui triangle.gif
Трикутник Цзя Сяна
Народився 1010
Помер 1070
Підданство династія Сун
Національність китаєць
Діяльність математик

Цзя Сян (贾宪, 1010 — 1070) — китайський математик часів династії Сун.

Життєпис[ред.ред. код]

Народився у 1010 році. Про його батьків немає відомостей. Замолоду його зробили євнухом та влаштували до імператорського палацу. Він навчався у найбільшого астронома і математика Чу Яня. Займався як державними справами, так й розробкою математичних формул. Помер у 1070 році.

Математика[ред.ред. код]

Склав два трактати: «Суань фа сяо гу цзи» («Зібрання методів рахунки, переданих із старовини», 2 цзюаня) та «Хуан-ді цзючжан суань фасі цао» («Методи рахунку Хуан-ді у дев'яти розділах з детальними розв'язками»). Обидва втрачені, але якщо від першого залишилося тільки назва, то зміст другого приблизно на дві третини відображено Ян Хуеєм в «Сян цзецзю чжансуань фа» ("Докладне роз'яснення «Методів рахунку в дев'яти розділах») у 1261 році.

Цзя Сянь знав розклад (a+b)^n і склав трикутну таблицю біномінальних коефіцієнтів до n = 6 (кайфан цзофа беньюань ту — «зображення корінного витоку дієвого методу вилучення кореня»), яка в Європі з 1655 відома як трикутник Паскаля, хоча раніше була опублікована німецьким математиком Петером Апіаном у 1527 році і арабським ал-Каші у 1427 році, а нині в Китаї називається трикутником Ян Хуея або Цзя Сяня.

Цзя Сян отримував черговий коефіцієнт в трикутнику підсумовуванням двох попередніх і, використовуючи цю фігуру, першим запропонував адитивно-мультиплікативний метод вилучення кореня (Цзенчен кайфан фа). Він узагальнив метод вилучення квадратних і кубічних коренів до n-го ступеня, при n> 3, а потім переніс його на знаходження коренів многочлена довільного ступеня. Метод Цзя Сяня близький до сучасного методу Руффіні-Горнера, незалежно один від одного розробленим італійцем Паоло Руффіні і англійцем Вільямом Горнером.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York: Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Джерела[ред.ред. код]

  • Encyclopaedia of the History of Science, Technology, and Medicine in Non-western Cultures. Dordrecht. Boston. London, 1997
  • The Grand Series of History of Chinese Mathematics, vol. 5, Wu Wenjun chief, partie 2, " Jia Xian "