Шеболдаєв Василь Валентинович
| Шеболдаєв Василь Валентинович | |
|---|---|
| Народився |
25 лютого 1852 Харківська губернія |
| Помер |
1 серпня 1900 Чернігів |
| Країна | Російська імперіяРосійська імперія |
| Діяльність | земський лікар, хірург, громадський діяч, педагог |
| Alma mater | Київський університет святого Володимира |
| Титул | титулярний радник |
Шеболдаєв Василь Валентинович (25 лютого 1852 — 1 серпня 1900) — земський лікар Конотопського повіту Чернігівської губернії, титулярний радник, хірург, громадський діяч педагог, науковець, засновник нових напрямків у медицині.
Він одним з перших в Російській імперії почав вести статистику захворюваності, а також використав революційні методи в хірургії черевної порожнини. Шеболдаєв вважається засновником сільських дитячих ясел.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 25 лютого 1852 року в Харківській губернії, в міщанській родині.
У 1873 року автором першої своєї наукової статті. У співавторстві.
У 1876 році закінчує медичний факультет Київського університету святого Володимира.
З 1876 по 1877 роки працює у Військовому тимчасовому шпиталі № 64.
З 1877 по 1878 роки як військовий лікар бере участь у Російсько-Турецькій війні.
З 1879 по 1885 роки — земський лікар, завідувач лікарнею в місті Батурин Конотопського повіту.
З 1885–1900 роки — старший (головний) лікар і завідувач хірургічним відділенням Чернігівської губернської земської лікарні.
Помер 1 серпня 1900 року в місті Чернігів [1].
Родина[ред. | ред. код]
- Батько — Валентин Савич Шеболдаєв — купець 2ї гільдії
- Дружина — Марія Опанасівна Шеболдаєва
- Діти: сини Володимир та Ігор, донька Катерина
- Брати: Леонід, Василь, Данило, Микола, Петро.
Організаційна та наукова діяльність[ред. | ред. код]
Василь Шеболдаєв дослідним шляхом відкрив найбільш придатний спосіб зберігання дренажів. Зокрема визначив, що це краще здійснювати у 90 % спирті після попереднього кип'ятіння у розчині хлориду ртуті.
Одним із перших в Російській імперії організовував регулярні профілактичні огляди школярів.
У березні 1881 року запропонував створення сезонних сільських дитячих ясел, що дало можливість селянам залишати немовлят під час жнив на догляд медичним працівникам. Така ініциатива була реалізована в Російській імперії вперше.
Громадська діяльність[ред. | ред. код]
Василь Шеболдаєв був членом Товариства Чернігівських лікарів. Безкоштовно у вільний час навчав тих, хто бажав стати лікарем та підвищував кваліфікацію волосних фельдшерів.
Після переїзду до Чернігова знайшов кошти та організував Общину сестер милосердя ім. Св. Феодосія, яка займалась навчанням сестер милосердя.
Брав активну участь у розвитку періодичного видання, що піднімала питання земської медицини «Земский врач».
Ініціатор повітових та губернських з'їздів лікарів.
Неодноразово обирався до Конотопського повітового земства, як представник курії земельних власників. В свою чергу земство декілька разів делегувало лікаря до складу Чернігівського губернського земства.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Нікітін В. Г. Лікарня гетьманської столиці [Монографія]/В. Г. Нікітін, М. І. Терех: Мін-во культури України, Нац. істор.-культ. заповідник "Гетьманська столиця. — Ніжин: ПП Лисенко М. М., 2016. — 252 с. ISBN 978-617-640-260-2
Джерела[ред. | ред. код]
- Був такий лікар [Архівовано 22 серпня 2014 у Wayback Machine.]
- ЧЕРНІГІВСЬКА ЗЕМСЬКА ФЕЛЬДШЕРСЬКА ШКОЛА (друга половина ХІХ — початок ХХ ст.)//Сіверянський літопис № 3 (111) 2013 рік.
- Власенко, В. М. Земський лікар Василь Шеболдаєв [Текст] / В. М. Власенко // Актуальные проблемы истории медицины: материалы Международной научной конференции / Под общ. ред. К. К. Васильева. — Сумы: СумГУ, 2005. — С. 127—129.