Березень

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Місяці року

Січень

Лютий

Березень

Квітень

Травень

Червень

Липень

Серпень

Вересень

Жовтень

Листопад

Грудень

Бе́резень — третій місяць року в григоріанському календарі, він має 31 день.

Назва березень закріпилась за місяцем у середині XIX століття. Походить від назви промислу — березол (заготівля березового попелу, що використовувався для виготовлення скла). До цього часу місяць називався март. У народі його звали: капельник, протальник, запалі сніги, з гір потоки, соковик, полютий, красовик.

Зміст 1 Свята та пам'ятні дні 2 Походження назви 3 Культурне значення 4 Дивись також 5 Примітки 6 Література

[ред.] Свята та пам'ятні дні

• 8 березня
  • Міжнародний жіночий день
• 8 березня
  • День землевпорядника
• 15 березня
  • Всесвітній день споживача
• 23 березня
  • Всеукраїнський день працівників культури
• 23 березня
  • Всесвітній день книги і авторського права
• 25 березня
  • День Служби безпеки України
• 26 березня
  • День Внутрішніх військ МВС України
• 27 березня
  • День театру

[ред.] Походження назви

Походження назви місяця березень виводять від слова береза, яка в цей місяць починає цвісти. Проте яким чином слово потрапило в літературну мову визначити досі залишається складно. У фольклорних матеріалах слово «березень» вжива­ється рідко і в більшості в найновіших записках, як ось:

«

«Сухий березень, теплий квітень, мокрий май — буде хліба урожай», «Березень сухий, а мокрий май — буде каша й каравай»[1]

»

Значно частіше в українській народній твор­чості зустрічається назва «март» або «марець», як ось:

«

«Буває март за всіх варт», «В марець ще змерзне старець», «Білий, як в марці сінг», «Згинув, як марцевий сніг»[2]

»

.

Проте слова «март» і «марець» зовсім не сло­в'янського походження; це латинський «Марс» — бог війни, якому цей місяць був присвяче­ний^[3].

[ред.] Культурне значення

Оскільки, весняне рівнодення, припадає на 21 березня у багатьох народів березень був першим місяцем нового року (а не січень, як тепер). Ймовірно, що з цієї ж причини до 15 століття і в Україні березень уважався першим місяцем громадського року (див. докладніше Новий рік#Новий рік на Русі та Новий час).

Індійці на початку березня святкували мале свя­то богині Дурги. А велике свято цієї богині індійці святкували в день осіннього рівнодення.

У стародавньому Римі в березні було свято Кібели, на якому її жреці оплакували Аттіса — символ сонця, що поверталося на весну. На дру­гий день після оплакування Аттіса римляни зу­стрічали весняний поворот сонця всенароднім радісним святом.

В Єгипті в березні згадували похорон Озіріса, який згідно з єгиптеською релігією був сонцем, що було слабким взимку, а на весні знов діставало свою силу. В цьому ж мі­сяці відбувалася їзда на ослі. Верхи на осла звичайно сідав, на розвагу народові, місцевий баляндрасник. Подібний звичай був поширений і в країнах Західньої Європи за середньовіччя.

За свідченнями Плутарха, в Афінах також у березні було свято «Вітконошення» — жителі міста носили по майданах пальмове гілля. Цей звичай зберігся і понині в країнах Близького Сходу, але тепер він пов'язаний там з весільними обря­дами.

У стародавніх юдеїв у березні починався но­вий святий рік, а перси цього місяця святкували новоліття.

У чехів і частково у німців за часів язичництва перше число березня вважалося початком весни і пер­шим днем світобудови.

Весняні свята поганського походжен­ня, що відзначали зв'язок навколишньої приро­ди з життям людини, в'язалися з обрядами, ме­тою яких було прогнати зиму, тобто смерть. Подібні обряди були поширені не тіль­ки в Україні, але й у балтійський народів та німців.

У скандинавських народів, особливо у старо­давніх шведів, за часів поганства у березні місяці було велике свято, яке супроводжувалося жертвоприноси­нами, масовими іграми та торгами протягом цілого тижня.

У персів та в стародавніх слов'ян за часів по­ганства був звичай улаштовувати врочистий обід — «тризну» — на честь мертвих родичів. Такі тризни відбувалися на початку березня. Під час тризни люди оспівували кінець зими і при цьому палили солом'яне опудало. Таке свято ще й досі зберігається у південних шведів, лужичан та чехів, і там воно проходить під знаком ослаблої зими і воскреслої весни. Поляки сьомого березня топили Маржану і при цьому співали про смерть, що в'ється по пар­канах і шукає собі поживи.

[ред.] Дивись також

Гляньте березень у Вікісловнику, вільному словнику.

• Березень: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31
• Список всіх днів

[ред.] Примітки

[ред.] Література

• Воропай О. Звичаї нашого народу: у 2 т. — Мюнхен, 1954, том 2