Шевчук Леонід Володимирович
| Леонід Володимирович Шевчук | ||||
|---|---|---|---|---|
 Молодший сержант | ||||
 | ||||
| Загальна інформація | ||||
| Народження |
13 квітня 1985 Вінниця | |||
| Смерть |
20 січня 2015 (29 років) Донецьк | |||
| Поховання | Вінниця | |||
| Громадянство |
 Україна | |||
| Псевдо | «Чечен» | |||
| Військова служба | ||||
| Приналежність |
Україна | |||
| Вид ЗС |
 Збройні сили | |||
| Рід військ |
 Десантні війська | |||
| Формування | ||||
| Війни / битви | ||||
| Нагороди та відзнаки | ||||
| ||||
.png){kind=small}
Леоні́д Володи́мирович Шевчу́к (13 квітня 1985 — 20 січня 2015) — солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни. Один із «кіборгів».
Життєпис[ред. | ред. код]
Батько Володимир Петрович ростив самостійно сина та дочку.
У часі війни — доброволець, гранатометник, 2-й взвод 1-ї роти, 81-ша окрема аеромобільна бригада, 90-й окремий аеромобільний батальйон.
20 січня група на 2-х БТРах рушила забрати поранених до АД. В умовах густого туману та за відсутності зв'язку — «глушили» терористи — десантники на БТРах потрапили у засідку. Під час бою БТР, який здійснював штурм з іншими військовиками, врізався в будівельні конструкції аеропорту та вибухнув. Тоді загинули солдати Анатолій Доценко, Іван Євдокименко, В'ячеслав Мельник, Андрій Миронюк, молодший сержант Сергій Зулінський.
Похований 3 квітня 2015-го в місті Вінниця, Алея Героїв Центрального кладовища, в останню дорогу Леоніда Шевчука і Сергія Зулінського проводжали тисячі людей.
Без Леоніда лишились батько, сестра, наречена — у квітні мали побратися.
Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]
- Указом Президента України № 282/2015 від 23 травня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1].
- Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно).
- Нагороджений медаллю «За жертовність і любов до України» (посмертно).
- 27 травня 2015 року в місті Вінниця на фасаді будівлі загальноосвітньої школи № 10 (вулиця Андрія Первозванного, 22), де навчався Леонід, йому відкрито меморіальну дошку.
- Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 20 січня[2][3].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Указ Президента України від 23 травня 2015 року № 282/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 20 січня 2022.
- ↑
Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 20 січня на YouTube
Джерела[ред. | ред. код]
- Шевчук Леонід Володимирович [Архівовано 5 лютого 2022 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну
- Шевчук Леонід Володимирович [Архівовано 5 лютого 2022 у Wayback Machine.] // Український меморіал
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Молодші сержанти (Україна)
- Народились 13 квітня
- Народились 1985
- Померли 20 січня
- Померли 2015
- Поховані у Вінниці
- Військовики 81-ї окремої аеромобільної бригади
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Нагороджені знаком «За оборону Донецького аеропорту»
- Нагороджені медаллю «За жертовність і любов до України»
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Уродженці Вінниці
- Померли в Донецьку