Шикторов Іван Сергійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шикторов Іван Сергійович
рос. Иван Сергеевич Шикторов
Народився 6 (19) травня 1908 або 1908[1]
Горни (Тверська область), Бежецький повітd, Тверська губернія, Російська імперія
Помер 1 грудня 1978(1978-12-01) або грудень 1978[1]
Москва, СРСР
Країна  СРСР
Діяльність воєначальник
Alma mater Ленінградський індустріальний інститут (1935)
Знання мов російська
Партія ВКП(б)
Нагороди
орден Леніна орден Леніна орден Червоного Прапора орден Трудового Червоного Прапора орден Червоної Зірки

Іван Сергійович Шикторов (19 травня 1908(19080519), Тверська губернія — 1 грудня 1978, Москва) — начальник Управління НКВД по Ленінградській області, генерал-лейтенант. Депутат Верховної Ради РРФСР 2-го скликання.

Біографія[ред. | ред. код]

Член ВКП(б) з 1928, закінчив електромеханічний факультет Ленінградського політехнічного інституту в 1935. Директор електромеханічного заводу «Електрик» в Ленінграді, звідки в 1930-ті був висунений на пост заступника начальника Ленінградського обласного управління НКВД. Через якийсь час наприкінці 1940-х років Й. В. Сталін доручив йому очолити комісію з розслідування діяльності А. П. Завенягіна в Норильську (малася на увазі шкідницька діяльність).

Провівши в Норильську розслідування, спростував усі доноси і домисли, і відповідну доповідь представив Сталіну, чим викликав його невдоволення. Наслідком цього стало зняття його з поста начальника Ленінградського управління НКВД і переведення в ГУЛАГ на будівництво Волго-Донського каналу.

З 1943 по 1948 начальник Управління НКВС — МВС по Ленінградській області, з 1948 по 1949 начальник Управління МВС по Свердловській області, з 1949 по 1952 знову начальник Управління МВС по Ленінградській області. Начальник Управління будівництва МВС Волго-донського морського шляху з 1949 по 1952. З 1952 заступник начальника Управління будівництва МВС Куйбишевгідробуду.

Посилання[ред. | ред. код]

  1. а б в Петров Н. В. Кто руководил органами госбезопасности: 1941—1954Мемориал, 2010. — ISBN 966-95519-0-0