Яскравість

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Яскрáвість — світлова характеристика тіл, які є джерелами світла. Відношення сили світла, що випромінюється поверхнею в одиницю тілесного кута до площі її проекції в площині, перпендикулярній напряму спостереження. Одиниця вимірювання СІ: ніт. Існують також інші одиниці вимірювання яскравості — кд/м2 , стильб.

Розрізняють фотомеричну яскравість (англ. luminance) і яскравість, яка сприймається оком людини (англ. luminous intensity).

Фотометрична яскравість визначається, як

L_v = \frac{d^2 F}{dS\,d{\Omega} \cos \theta},

де F - світловий потік, dS - елемент площі поверхні,  d \Omega - елемент тілесного кута,  \theta - кут між напрямом до спостерігача й нормаллю до поверхні.

Для того, щоб визначити яскравість, яка сприймається оком людини, необхідно врахувати чутливість людського ока до світла різного кольору (див. крива спектральної чутливості ока).

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Борн М., Вольф Э. (1973). Основы оптики. Москва: Наука.