Яскравість
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Яскрáвість — світлова характеристика тіл, які є джерелами світла. Відношення сили світла, що випромінюється поверхнею в одиницю тілесного кута до площі її проекції в площині, перепендикулярній напряму спостереження. Одиниця вимірювання СІ: кд/м2. Існують також інші одиниці вимірювання яскравості — ніт, стильб.
Розрізняють фотомеричну яскравість (англ. luminance) і яскравість, яка сприймається оком людини (англ. luminous intensity).
Фотометрична яскравість визначається, як
,
де F - світловий потік, dS - елемент площі поверхні, dΩ - елемент тілесного кута, θ - кут між напрямом до спостерігача й нормаллю до поверхні.
Для того, щоб визначити яскравість, яка сприймається оком людини, необхідно врахувати чутливість людського ока до світла різного кольору (див. крива спектральної чутливості ока).
[ред.] Див. також
[ред.] Джерела
- Борн М., Вольф Э.. Основы оптики. (1973), Москва: Наука..
