Я козачка твоя

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

«Я козачка твоя», також «Козачка», «Козакова дружина» — українська пісня. Автор слів Надія Галковська, композитор Микола Збарадський, відомі виконавці: Раїса Кириченко, Любов Камінська.

Автор слів[ред. | ред. код]

Автором слів є Надія Галковська — вчителька музики і поетеса, автор слів. Учасниця Народного Руху України[1]

Слова:

Струменіє зоря, і за обрій упав Місяць яблуком червонобоким. Я — козачка твоя, я — дружина твоя, Пане полковнику мій синьоокий.

В полі ватри горять, вартовії не сплять, Ген, розвіявся спокій на попіл. Я — козачка твоя, я — дружина твоя, Пане полковнику мій синьоокий.

Руку дам на коня, хай стріла обмина, Полетімо удвох в степ широкий. Я — козачка твоя, я — дружина твоя, Пане полковнику мій синьоокий.

Ти на мене чекай і надій не втрачай На шляхах світової толоки. Я — козачка твоя, я — дружина твоя, Пане полковнику мій синьоокий.

Історія створення[ред. | ред. код]

Музика написана 18 липня 1991 року у Коропському районі на Чернігівщині, на березі Десни. Увечері під час культорологічного походу "Козацькими шляхами", який організували чернігівський активіст-«рухівець» Володимир Ступак, згодом Народний депутат України[1], голова Чернігівського товариства "Просвіта" Василь Чепурний, голова Чернігівського Руху Валерій Сарана.

Того вечора Микола Збарацький почав наспівувати слова з вірша. У поході брало участь Чернігівське козацтво. Отаман Козацького товариства Чернігівщини і Чернігівський полковник Володимир Бичек став прообразом "Синьоокого полковника"; а прообразом "Козачки" стала учасниця походу Світлана Нестеренко (Сташкевич). Першими виконавцями пісні стали Надія Галковська та хор товариства "Просвіта" під керівництвом Лариси Куровської.

Композитор, диригент Анатолій Пашкевич, керівник народного хору в Чернігові, запропонував виконання пісні Раїсі Кириченко. Прем'єра відбулася в новорічну ніч 1 січня 1992 року на Першому Національному телеканалі.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Леонід Ісаченко. «А ще космос та імпровізація»[недоступне посилання з червня 2019] «Урядовий кур'єр», 11 липня 2009. Інтерв'ю з Миколою Збарадським

Посилання[ред. | ред. код]