Я її добре знав
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Я її добре знав | |
|---|---|
| італ. Io la conoscevo bene | |
 | |
| Жанр | драма |
| Режисер | Антоніо П'єтранджелі |
| Продюсер | Турі Вазіле[it] |
| Сценарист |
Руджеро Макарі[it] Етторе Скола Антоніо П'єтранджелі |
| У головних ролях |
Стефанія Сандреллі Жан-Клод Бріалі Уго Тоньяцці Ніно Манфреді |
| Оператор | Армандо Нануцці |
| Композитор |
Бенедетто Гілья П'єро Піччоні |
| Художник | Maurizio Chiarid |
| Дистриб'ютор | Titanus[d] |
| Тривалість | 97 хв. |
| Мова | італійська |
| Країна |
 Італія Франція |
| Рік | 1965 |
| IMDb | ID 0060545 |
| Рейтинг |
IMDb:  |
 Я її добре знав у Вікісховищі | |
«Я її добре знав» (італ. Io la conoscevo bene) — італійський фільм режисера Антоніо П'єтранджелі 1965 року. Фільм був внесений до списку 100 італійських фільмів, які потрібно зберегти (100 film italiani da salvare), від післявоєнних до вісімдесятих років.
Сюжет[ред. | ред. код]
Молода і гарна селяночка Адріана Астареллі (Стефанія Сандреллі) переїжджає до Рима щоб знайти свій шлях у світі акторів, журналістів та манекенниць. Вона наївна, неосвічена і живе навіть не днем, а хвилиною, щедро даруючи свою любов за порухом серця. Незабаром у неї з'являється сумнівна порадниця, яка хоче зробити з неї фотомодель і вводить її до кола фотографів та дизайнерів. Та поступово через підлість і приниження Адріана починає усвідомлювати істинну природу цього блискучого шоу.
Ролі виконують[ред. | ред. код]
- Стефанія Сандреллі — Адріана Астареллі
- Маріо Адорф[it] — Еміліо Річчі
- Жан-Клод Бріалі — Даріо
- Ніно Манфреді — Чянфанна
- Енріко Марія Салерно — Роберто
- Уго Тоньяцці — Джіджі Баджіні
- Франко Фабріці — Паганеллі
- Турі Ферро — комісар
Навколо фільму[ред. | ред. код]
- Міст, який видно з вікна Адріани у кінці фільму, є міст Тестаччо над рікою Тибр у Римі, що з'єднує XX район Риму Тестаччо з залізничним вокзалом Трастевере. Адреса помешкання Адріани: Lungotevere Portuense (бульвар, що проходить уздовж річки Тибр у Римі), 158, 00153 Roma, Італія.
- У фінальній сцені фільму звучить популярна у 1965 році безжурна мелодія танцю летка-єнка (Letkis), який був створений на початку 1960-х років фінським композитором Рауно Лехтіненом[fi]. Грамплатівки з мелодією танцю вийшли в 92 країнах світу.
Нагороди[ред. | ред. код]
- 1966 Премія «Срібна стрічка» Італійського національного синдикату кіножурналістів:
- 1966: Премія «Золотий кубок» (Італія):
- 1966 Премія на Міжнародному кінофестивалі у Мар-дель-Плата, (Аргентина):
- найкращий режисер — Антоніо П'єтранджелі
Примітки[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
«Я її добре знав» на сайті IMDb (англ.) 
(26.04.2023)- «Я її добре знав» на сайті MYmovies.it (італ.)
(06.08.2020)
|
| |||||||
