12 стільців (фільм, 1971)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Дванадцять стільців
Двенадцать стульев
12 стільців.jpg
Жанр Пригоди
Комедія
Режисер Тім Гайст
Леонід Гайдай
Сценарист Леонід Гайдай
Владлен Бахнов
У головних
ролях
Арчіл Ґоміашвілі
Сергій Філіппов
Михайло Пуговкін
Оператор Сергій Полуянов
Валерій Шувалов
Композитор Олександр Зацепін
Кінокомпанія Мосфільм
Тривалість  161 хв.
Мова  Російська
Країна  СРСР
Дата виходу  1971
IMDb ID 0065670

«Дванадцять стільців» — перша радянська двосерійна екранізація однойменного класичного роману Ільфа та Петрова.

Сюжет[ред.ред. код]

Під час революції та наступного за нею короткого періоду військового комунізму багато людей ховали свої цінності якомога надійніше. І ось Іполіт Матвійович Вороб'янінов, колишній світський лев, а нині-скромний робітник ЗАГСу, дізнається від помираючої тещі, що колись вона сховала свої діаманти і перли вартістю 150 тисяч золотих рублів під оббивку одного з дванадцяти стільців вітального гарнітуру роботи відомого майстра Гамбса.

Іполіт Матвійович все покидає та вирушає на пошуки діамантів, а допомагає йому у пошуках молодий шахрай на ім'я Остап Бендер.

У ролях[ред.ред. код]

Арчіл Ґоміашвілі у ролі Бендера

Знімальна група[ред.ред. код]

Ролі озвучували[ред.ред. код]

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • Роман Ільфа та Петрова збирався екранізувати Георгій Данелія, але потім передумав і передав зйомки проекту Гайсту та Гайдаю, які про це мріяли.
  • На роль Остапа Бендера випробовувалися такі актори як: Володимир Висоцький, Олексій Баталов, Олег Борисов, Валентин Гафт, Андрій Миронов. Арчіла Ґоміашвілі режисер знайшов у провінції. Через хворобу (за іншою версією — через сильний кавказький акцент) артист не зміг озвучити Бендера, тому у фільмі він говорить голосом Юрія Саранцева.
  • Спочатку Ґоміашвілі вважав цей фільм за «тупе» кіно.

Посилання[ред.ред. код]