Ad fontes
Ad fontes — латинський вислів, що перекладається «До джерел»[1] і використовувався як девіз ренесансних гуманістів, що закликав повернутися до античних авторів та давніх списків Біблії.
Цей вислів набув особливого поширення під впливом фрази в одній з праць про освіту Еразма Ротердамського De ratione studii (1511)[2][3] : «Sed in primis ad fontes ipsos properandum, id est graecos et antiquos» (Та насамперед слід повернутися до самих джерел, до джерел грецьких і античних).
Цей вислів був девізом не лише гуманістів, але й протестантів, які не завжди поділяли ідеали гуманізму. Ранні реформатори сильно наголошували, що саме текст Святого Писання, тобто Біблії є основою для християнського віровчення та практики. В той же час ранні реформатори не заперечували роль передання та цитували Отців Церкви у своїх працях. Мартін Лютер спирався у своєму перекладі Біблії на давньоєврейські та давньогрецькі списки.
До цього вислову зверталися українські неокласики, виступаючи за розвиток в нових умовах класичної форми та вивчення класичної спадщини. Одна з програмних статей Миколи Зерова і називалася «До джерел».
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ від латинського fons, fontis, що означає «джерело» чи «фонтан». Син Януса Фонс був римським богом джерел і фонтанів.
- ↑ Erasmus von Rotterdam: De ratione studii ac legendi interpretandique auctores, Paris 1511, in: Desiderii Erasmi Roterodami Opera omnia, Hrsg. v. J. H. Waszink u. a., Amsterdam 1971, Vol. I 2, 79-151.
- ↑ Латинський оригінал онлайн, 120/76 [Архівовано 23 березня 2013 у Wayback Machine.]).
Див. також[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Stefan Kipf, " Ad fontes ? Überlegungen zur Begründung der Originallektüre im altsprachlichen Unterricht ", in revue Pegasus, n°2-3, 2005, p. 58-71 (Онлайн [Архівовано 20 січня 2012 у Wayback Machine.]).