China National Petroleum Corporation

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
China National Petroleum Corporation
кит. 中国石油天然气集团公司
англ. China National Petroleum Corporation
CNPC
Тип Chinese state-owned enterprised
бізнес і мережа АЗСd
Форма власності central state-owned enterprised і Chinese wholly state-owned enterprised
Галузь нафтова промисловість
Засновано 17 вересня 1988
Штаб-квартира Округ Дунченd
Продукція нафта
Виторг ▲2 599 417 420 000 ¥ (2018)[1]
Чистий прибуток ▼56 241 880 000 ± 5000 ¥ (2015)[2]
Активи ▲4 034 097 790 000 ± 5000 ¥ (2015)[2]
Власник(и) Комісія Держради з нагляду та управління державним майном Китаю
Співробітники 1 589 508 осіб (2015)
Дочірні компанії
  • PetroChina, Research Institute of Petroleum Exploration and Developmentd і Seepage Fluid Mechanics Instituted
    • cnpc.com.cn
    cnpc.com.cn/en/​(англ.)
    cnpc.com.cn/ru/​(рос.)
    cnpc.com.cn/es/​(ісп.)
    cnpc.com.cn:81/cnpc/index.shtml
    CMNS: China National Petroleum Corporation у Вікісховищі

    China National Petroleum Corporation (CNPC) (спрощені ієрогліфи: 中国石油天然气集团公司; традиційна китайська: 中國石油天然氣集團公司) — найбільша китайська національна нафто-газова корпорація, а також одна з найбільших у світі. Штаб-квартира розташована у Дунчені, Китай.[3] У 2017 році була включена у рейтинг Fortune Global 500.[4]

    Історія[ред. | ред. код]

    У 1949 році уряд Китаю утворив «Міністерство паливної промисловості», а у січні 1952 р. було створено відділ міністерства палива для управління розвідкою та видобутком нафти, який називався "Головне бюро управління нафтопродуктами". У липні 1955 року на зміну міністерству паливної промисловості було створено нове міністерство, яке отримало назву Міністерства нафти. З 1955 по 1969 р. було виявлено приблизно 4 нафтових родовища у 4 районах Цінхай, Хейлунцзян, затоці Бохай та басейні Сунляо.

    CNPC була створена 17 вересня 1988 року, коли уряд вирішив збудувати державну компанію, яка б займалася всіма нафтовими видами діяльності в Китаї і розпустити Міністерство нафти.

    Міжнародні операції CNPC розпочалися в 1993 році. Дочірнє підприємство CNPC SAPET підписало контракт на надання послуг з урядом Перу для експлуатації блоку VII в басейні провінції Талара. Була створена компанія з виробництва нафтовидобувної промисловості Великого Нілу з Китайською національною корпорацією з нафти (CNPC), яка отримала 40 відсотків власності компанії.[5]

    У червні 1997 року компанія придбала 60,3% акцій казахстанської нафтової компанії Актобе, а в липні 1997 року CNPC виграла нафтовий контракт по розробці родовища Інтеркампо і родовища Східного Караколесу у Венесуелі.

    У липні 1998 року уряд реструктуризував компанію, перевівши більшість своїх внутрішніх активів в окрему компанію — PetroChina.[6]

    У 2006 році 67% акцій було продано материнській компанії PetroChina.

    У 2012 році дочірнє підприємство CNPC, Банк Куньлун, потрапив під санкції через його фінансові відносини з Корпусом вартових Ісламської революції та Quds Force.[7]

    У липні 2013 року CNPC та італійська Eni підписали угоду на суму 4,2 ​​мільярда доларів на придбання 20% акцій на видобування газу в Мозамбіку.[8]

    У 2023 році НАЗК внесло компанію до переліку міжнародних спонсорів війни[9]. Причиною стало те, що компанія продовжила роботу на ринку Росії після російського повномасштабного вторгнення в Україну.

    Аварії[ред. | ред. код]

    23 грудня 2003 року сталася вибух газу на свердловині родовища ЛОЦЗ в провінції Чунцін. В результаті вибуху загинуло 243 людини, 2142 були госпіталізовані. 25 березня 2006 року на тому ж родовищі стався витік, було евакуйовано 15 тисяч осіб.[10]

    У 2005 році сталася серія вибухів на нафтохімічному заводі в Цзілінь, що призвело до 6 смертей, масової евакуації населення і забруднення річки Сунгарі.[11]

    20 січня 2006 року в результаті вибуху газопроводу в Сичуані загинуло 9 осіб, а близько 40 були травмовані.[12]

    Див. також[ред. | ред. код]

    Примітки[ред. | ред. код]

    1. ↑ https://finance.sina.com.cn/zt_d/2019_zq500qbd/
    2. ↑ а б Річний звіт
    3. ↑ Contact Us. web.archive.org. 5 травня 2010. Архів оригіналу за 5 травня 2010. Процитовано 18 травня 2020.
    4. ↑ China National Petroleum. Fortune (англ.). Архів оригіналу за 18 лютого 2020. Процитовано 18 травня 2020.
    5. ↑ Sudan: China’s Original Foothold in Africa. thediplomat.com (амер.). Архів оригіналу за 27 квітня 2019. Процитовано 18 травня 2020.
    6. ↑ History. web.archive.org. 10 серпня 2011. Архів оригіналу за 10 серпня 2011. Процитовано 18 травня 2020.
    7. ↑ Exclusive: Iran uses China bank to transfer funds to Quds-linked companies – report. Reuters (англ.). 19 листопада 2014. Архів оригіналу за 24 березня 2020. Процитовано 18 травня 2020.
    8. ↑ Patnaik, Rhonita. CNPC and Eni sign Mozambique gas deal for US$4.2 billion. Oil Review Africa (пол.). Архів оригіналу за 6 травня 2015. Процитовано 18 травня 2020.
    9. ↑ Ukraine designates China’s biggest oil firms as ‘sponsors of war’ for Russian joint ventures (англ.)
    10. ↑ Prompt response to gas leakage keeps locals safe, sound. web.archive.org. 2 травня 2006. Архів оригіналу за 2 травня 2006. Процитовано 18 травня 2020.
    11. ↑ Gas pipeline blast kills 9 in Sichuan. web.archive.org. 22 травня 2014. Архів оригіналу за 22 травня 2014. Процитовано 18 травня 2020.
    12. ↑ Gas pipeline blast kills 9 in Sichuan. www.chinadaily.com.cn. Архів оригіналу за 9 серпня 2020. Процитовано 18 травня 2020.
    Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=China_National_Petroleum_Corporation&oldid=41430679